Ксенія Ляпіна: «Український бізнес живе сьогоднішнім днем»

Політичні події в Україні впливають на економічні показники, насамперед на наповнення державної казни. Як можна компенсувати недоотримані кошти? Наскільки реальний держбюджет-2014? На ці та інші запитання дає відповідь Ксенія Ляпіна, голова парламентського підкомітету з питань банкрутства, власності та інших речових прав.

Ксенія Михайлівна Ляпіна – український політик, народний депутат України IV, V, VI і VII скликань.
Народилася 5 травня 1964 року в Києві.
Має три вищі освіти: Київський політехнічний інститут (1981-1987 рр.), інженер-математик; Український християнський університет бізнесу та технологій (1994 р.), бухгалтер-економіст; Київський національний економічний університет (2000-2002 рр.), магістр із правового регулювання економіки.
У 2000-2005 рр. – координатор проектів Інституту конкурентного суспільства.
У 2005-2007 рр. – перший віце-президент Тендерної палати України.
Є одним зі співзасновників Інституту власності і свободи.
Автор численних публікацій із розвитку підприємництва.
Володіє українською, російською, англійською мовами.

– Ксеніє Михайлівно, Вам, як народному депутату, добре відомо, що новий рік ознаменувався новими змінами до Податкового кодексу. Невже принцип стабільності податкового законодавства так і залишиться тільки на папері? 

– Ще три роки тому, коли приймали цей Кодекс, я попереджала: стабільності податкового законодавства не буде. Згідно з Конституцією обмежувати суб'єктів законодавчої ініціативи не можна. Особливо, коли запропоновані зміни підтримала Верховна Рада. Отже, на стабільність тут сподіватися не варто. Однак таку мінімальну норму, як уведення нових податкових норм хоча б за півроку до нового держбюджету, можна було б забезпечити. Чому цей принцип не забезпечується? Тому що звикли діяти в «ручному режимі».

– Наскільки реалістичний новий держбюджет? У яких статтях наповнення дохідної частини можуть виникнути проблеми? 

– Бюджет більш ніж мінімалістичний. І це при тому, що дохідна частина суттєво зросла в порівнянні з 2013 роком. На що підуть гроші? Насамперед на утримання держапарату та силовиків, для яких витрати збільшилися майже на третину. За цей бюджет я навіть ламаного гроша не дам. Подальше загострення політичних рішень суттєво вплине і на економічні показники, і на бюджетні надходження.

У результаті масових протестів індекси України полетіли вниз. Що таке індекси? Це фактично вплив на вартість грошей, які Мінфін планував отримати через облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Тепер їх вартість – папір.

– Міндоходів планувало зменшити кількість податків у чотири рази (до 6). Чи не призведе таке скорочення до виникнення нових зборів поза юрисдикцією Податкового кодексу, як це відбулося з уведенням у дію судового збору? 

– Про що ми говоримо? Для чого реформують систему оподаткування? Для поліпшення надходжень до бюджету (фіскальна функція), поліпшення регуляторного клімату та економічного стимулювання. Але така пропозиція не вирішує цих завдань. Основних податків у нас і так не більше 10, це податки, які платять усі платники. Але є ще й спеціальні податки, які сплачують тільки в певних галузях. Як ти їх не комбінуй, суттєво це не вплине ні на бюджет, ні на регуляторний клімат. Тому такі пропозиції тільки імітують реформу й відволікають від справжніх проблем у податковій системі, а саме від проблем у відносинах платників податків і податківців.

– Утилізаційний збір себе не виправдав? 

– На жаль, проблема утилізації не була вирішена. Цей збір був лобістським рішенням окремих бізнесменів і мало що дав країні. Наприклад, жителі прикордонних районів його уникли: їздять на автомобілях, зареєстрованих на фірми, які не є резидентами України.

– Електронні перевірки – це сервіс Міндоходів чи тягар для бізнесу? 

– У цивілізованій країні такий підхід сприяє полегшенню бізнес-діяльності, оскільки йдеться про зменшення впливу персонального спілкування й суб'єктивної оцінки. Однак у нашій країні це може перетворитися на черговий піар. У нас закони живуть своїм життям, а органи влади – своїм.

– Чому багато законодавчих норм не працюють у реальному житті? 

– Особа, наділена владними повноваженнями, буде працювати чесно, якщо над нею висить сокира у вигляді незалежних судів і в неї є пряник у вигляді високої зарплати. Тобто у випадку провини є що втрачати. Чому німецький чиновник працює, а український бере хабарі? У німецького є майбутнє, пов'язане із соціальною програмою. А у випадку порушення ніякі дзвінки «зверху» не допоможуть. Навіть якщо до суду буде дзвонити сама Ангела Меркель.

– Яка сьогодні тенденція зростання від малого бізнесу до середнього? Чи її взагалі немає? 

– Немає. Малий бізнес може вирости до середнього, коли є система доступу до фінансів. Істотне розширення бізнесу потрібно забезпечувати грішми. Для зростання потрібен перспективний план на декілька років. А як його скласти, якщо невідомо, що буде завтра? Український бізнес живе сьогоднішнім днем. Вижив – і слава Богу! Малий бізнес продовжує виживати. Були часи, коли бізнесмени ризикували, беручи банківські кредити для розширення. Однак криза-2008 стала своєрідним «щепленням». У чесних людей немає бажання йти в банк, а з авантюристами банкіри самі не хочуть мати справу. За даними фахівців ринку, зростають обсяги споживчих кредитів. Це небезпечна тенденція, яка знову може призвести до фінансової кризи.

– Раніше Ви критикували ініціативу уряду щодо коригування спрощеної системи оподаткування. Ваша позиція залишилася незмінною? 

– Сьогоднішня «спрощенка» більш-менш прийнятна. Мрія підприємців – позбутися єдиного соціального внеску (ЄСВ), який завдає найбільшої шкоди. Для малого бізнесу, який ведеться не в Києві, а в глухому селі, занадто дорого щомісяця платити, скажімо, 200 грн. єдиного податку та ще 400 грн. ЄСВ (плюс оплата за робоче місце).

– Міжнародний валютний фонд визначив, що частка тіньової економіки України становить 20 %. Наскільки, на Вашу думку, це відповідає реаліям? 

– Думаю, за кращих часів ця частка становила 40-50 %. А сьогодні, напевно, менше: криза в країні б'є і по тіньовій економіці. Точно виміряти цю цифру неможливо. На те він і тіньовий бізнес, що його не видно. Але є непрямі показники. Їх можна оцінювати за рівнем доходів і витрат. Баланс не сходиться! У цьому можна переконатися через органи державної статистики, подивившись на валовий дохід у торгівлі. Він показує, що обсяги продажів товарів значно більші, ніж доходи. Ще один показник – рівень безробіття. Люди втрачають роботу, але якось живуть. Також ви ніде не побачите баланс бензину: скільки його завезено в Україну і скільки продано?

– Нинішній КЗпП не вписується в сучасні соціально-економічні реалії. Чому Верховна Рада дотепер не прийняла новий Кодекс про працю? 

– КЗпП приймали ще в радянські часи, коли роботодавець був один – держава. Тоді профспілки вважалися формою захисту працівників від несправедливих дій посадових осіб. Сьогодні в ролі роботодавця виступають як власники заводів, так і представники малого, середнього та великого бізнесу. Питання відносин між роботодавцем і працівником не вирішено. Щоб прийняти новий Кодекс, потрібно вирішити базові питання. Вони знаходяться у площині побудови незалежної судової влади, реформи адміністративного апарата та боротьби з корупцією. Поки цього немає, захистити права бізнесу або рядового громадянина можна тільки на папері...

Бесіду вів Валентин Ковальський