Олена Макєєва: «Фіскальна служба стане частиною Мінфіну»

«День українського бізнесу» – так називався травневий форум, що відбувався у приміщенні Міністерства економіки Республіки Польща. У цьому масштабному заході також брала участь заступник голови Мінфіну Олена Макєєва. Її виступ був присвячений податковій реформі та створенню сприятливих умов для іноземних інвесторів.

Макєєва Олена Леонідівна народилася 12 січня 1977 року в Києві. Закінчила Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана. Має диплом магістра з обліку та аудиту в управлінні підприємницькою діяльністю. У 2012 році здобула ступінь кандидата економічних наук і диплом ACCA за дисципліною «Міжнародна фінансова звітність». Є сертифікованим аудитором. У 2003 році заснувала ТОВ «Аудиторська фірма «Аксьонова та партнери», де обіймала посаду генерального директора. Із листопада 2008-го є віце-президентом Міжнародної громадської організації «Рада незалежних бухгалтерів та аудиторів».
Із 2007 року Макєєва співпрацює з міжнародними громадськими організаціями в галузі бухгалтерського обліку, аудиту та оподаткування з метою обміну досвідом, запозичення кращих світових практик і залучення експертів із різних країн світу. Ідеолог та організатор низки міжнародних форумів, основною метою яких є побудова ефективної платформи для діалогу між бізнесом і владою. Із березня 2015 року – заступник міністра фінансів України. Вільно володіє українською, російською, англійською і німецькою мовами. Автор більше 1 000 публікацій у професійних і ділових ЗМІ. Заміжня, має дочку.

– Олено, під час недавнього виступу в Польщі Ви заявили, що «націлені на створення простої та зрозумілої для інвестора податкової системи, яка дозволить вивести з тіні працюючий бізнес і буде стимулювати прихід нових інвесторів в Україну». Поділіться, будь ласка, своїми планами: чого слід очікувати бізнесу найближчим часом у зв'язку із проводжуваною податковою реформою?

– Бізнесу не треба чекати, треба активно залучатися до роботи. Мінфін запропонував дві комунікаційні платформи – індустріальну та відкриту, зустрічі на яких проходять щотижня. Дивно, але кількість бажаючих включитися в роботу занадто мала. Інші, схоже, сидять і чекають, поки хтось щось зробить для них. Я категорично не поділяю таку позицію. Це наша країна, і будувати її ми повинні разом. Тому запрошую всіх до співробітництва.

Цього року ніяких кардинальних змін у частині податкового законодавства не буде. До кінця червня ми збираємо різні пропозиції, проблематику галузей і вже у вересні плануємо представити відповідний законопроект до Верховної Ради України.

– Ви згадали про проблематику галузей. Уточніть, будь ласка, чи буде скасоване пільгове оподаткування, зокрема, для агробізнесу? 

– Так, буде. Із 1 січня 2016 року ми повинні скасувати будь-які пільги для сільськогосподарського бізнесу. У тому числі йдеться про спецрежим із ПДВ.

– Чим викликане таке рішення?

– Справа в тому, що, з одного боку, ми взяли на себе це зобов'язання перед МВФ, з іншого боку – дана галузь є понадприбутковою і цілком може розвиватися самостійно, без будь-яких пільг. Чесно кажучи, часто пільгами користуються саме незаконослухняні платники податків. Не дивно, що в рамках недавньої зустрічі з аграріями на «Індустріальній платформі» більшість учасників заходу (представників ринку) зійшлися в думці, що вже сьогодні слід передбачити на законодавчому рівні можливість добровільного переходу на загальну систему оподаткування з одночасним отриманням права на відшкодування ПДВ при експорті як самим виробником, так і першим посередником, який купив у нього сільгосппродукцію.

– Як Ви ставитеся до ідеї скасування ЄСВ та його об'єднання із ПДФО?

– Мені подобається грузинський варіант, де ПДФО та ЄСВ об'єднані. Водночас я поділяю і європейську модель. До речі, у Грузії одночасно ліквідували Пенсійний фонд, і держава стала гарантувати населенню лише мінімальний розмір пенсії, причому однаковий для всіх громадян. На мій погляд, Україні необхідна оптимальна модель.

– Якою б не була модель, але ж головне для нас – загальне податкове навантаження…

– Ми розглядаємо різні пропозиції, проводимо Swot-аналіз і шукаємо збалансований варіант. Отут важливо не нашкодити, оскільки питання тісно пов'язане з пенсійним забезпеченням і соціальними виплатами. Ми розуміємо, що податкове навантаження на фонд заробітної плати так чи інакше має бути знижене, це дозволить вивести зарплати з тіні. Уже місяць, як працюють дві наші платформи (індустріальна та відкрита), дискусії на яких показують, що це питання є одним із пріоритетів майбутньої податкової моделі.

Swot-аналіз – метод стратегічного планування, який полягає у виявленні факторів внутрішнього та зовнішнього середовища, організації та поділі їх на чотири категорії: Strengths (сильні сторони), Weaknesses (слабкі сторони), Opportunities (можливості) і Threats (загрози). Сильні (S) і слабкі (W) сторони є факторами внутрішнього середовища об'єкта аналізу (тобто тим, на що сам об'єкт здатний вплинути); можливості (O) і погрози (T) – факторами зовнішнього середовища (що може вплинути на об'єкт ззовні і при цьому не контролюється об'єктом).
Наприклад, підприємство управляє власним торговельним асортиментом – це фактор внутрішнього середовища, але закони про торгівлю не підконтрольні підприємству – це фактор зовнішнього середовища. Об'єктом Swot-аналізу може бути не тільки організація, але й інші соціально-економічні об'єкти: галузі економіки, міста, державно-громадські інститути, наукова сфера, політичні партії, некомерційні організації та окремі фахівці.

– Чому податкову реформу (у частині ЄСВ і ПДФО) не розглядають окремо від пенсійної та медичної (страхової) реформ?

– Насамперед тому, що всі ці сфери є складовими держфінансів, і зміни в одній із них (у першу чергу податковій) можуть серйозно вплинути на інші. Адже якщо, не вирішивши проблему дефіциту Пенсійного фонду, радикально знизити ЄСВ, то просто ні чим буде платити пенсії. Тому при Нацраді реформ створені різні цільові команди. Реформи плануються у всіх галузях економіки. Безумовно, над пенсійною реформою ми теж працюємо. Не залишиться осторонь і медична реформа.

– Як сьогодні йде реорганізація Державної фіскальної служби? Вона буде повністю підлегла Мінфіну?

– Можливо, у майбутньому ми дійдемо до того, що фіскальна служба стане частиною Мінфіну. Це, до речі, характерно для багатьох європейських країн. Власне кажучи, із цього і почався етап реформування в Україні, якщо пам'ятаєте. Однак ми повинні розуміти, що йдеться про досить довгий процес.

– Що в цьому плані робиться на даний момент?

– Поки що ми займаємося тим, щоб перевести Державну фіскальну службу в підзвітність Мінфіну. Зараз розробляємо ефективну організаційну структуру. Очевидно, що треба проводити управлінський аудит функцій усіх підрозділів ДФС, щоб визначити, за рахунок чого можуть бути оптимізовані процеси. Скорочувати персонал цього відомства можна лише після автоматизації процесів. Я думаю, що скоро ми опублікуємо наш стратегічний план, над яким працює і МВФ, і Мінфін, і, зрозуміло, нове керівництво ДФС.

– У такому випадку розкажіть про проект змін у ДФС, у розробці якого беруть участь і представники МВФ.

– Важливо сказати, що ми як і раніше бачимо це відомство разом із податковою, митною та контрольною функціями. Зверніть увагу на організаційні структури податкових відомств європейських країн: у них голова відомства має більше двох заступників. Наприклад, у країнах ЄС є окремі заступники з прямих і непрямих податків, інформаційних технологій і сервісної служби, юридичних і кадрових питань. В існуючій моделі в голови ДФС немає заступників із податків і зборів. Тому доводиться спілкуватися з великою кількістю керівників департаментів. На мій погляд, голова такого відомства повинен керувати напряму не більш ніж п'ятьма менеджерами. Тому в організаційній структурі ми передбачаємо додаткових заступників, тим самим підвищуючи ефективність і якість роботи як самого відомства, так і управління ним.

У середині травня 2015 року у Варшаві відбувся діловий форум, організований Польсько-українською господарською палатою, Міжнародним правовим центром EUCON і Міжнародною спілкою аудиторів. Головна мета заходу – посприяти українському бізнесу при виході на європейські ринки. За підсумками конкурсу, що проводився в рамках форуму, на фінальний огляд із 150 пропозицій були відібрані 18 українських інвестпроектів для реалізації в Польщі. Переможцями конкурсу стали шість компаній: Senv Group, AEROMEX, BUDSOL, ТОВ «Івмаш», ТОВ «СтудіоПак Україна Лімітед», ТОВ «УКРЕКОПАК». Ці інвестпроекти будуть розглядатися на предмет практичної реалізації в 14 спеціальних економічних зонах Польщі. Наступний форум планується провести в Києві в листопаді поточного року, і на ньому будуть обговорюватися питання виходу на європейські ринки через польську юрисдикцію.

– Які кроки сьогодні робляться, щоб фіскальна служба стала сервісним органом для бізнесу як, наприклад, у сусідній Польщі, де Ви брали участь на діловому форумі?

– Скажемо так, сьогодні ми вивчаємо можливі сервісні опції в різних країнах світу, аналізуємо існуючі сервіси в ДФС та їх ефективність або необхідність. Наприклад, недавно під час зустрічі з керівником податкового відомства Грузії я дізналася про таку просту і дуже практичну послугу: кожна новозареєстрована компанія отримує інформаційний лист, у якому чітко описано, які податки вона повинна платити, основні правила розрахунку, строки сплати і т. д. Уважаю, така послуга буде затребуваною в нашому бізнес-середовищі. До речі, у Грузії дуже багато різних сервісів, але майже всі вони платні. Цікаво було довідатися, що податкове відомство Грузії на 60 % фінансується саме за рахунок надання сервісів. Чи готові наші підприємці платити за сервіс? Чи готова ДФС надавати якісний сервіс? Повірте, і Мінфін, і ДФС зацікавлені в тому, щоб бізнесу було комфортно працювати в нашій країні.

– Недавно на одній із прес-конференцій представники юркомпанії «Prove group» висунули публічну пропозицію: створити при Мінфіні орган, який буде займатися вирішенням спірних питань між бізнесом і податківцями. Ви підтримуєте таку ідею про медіацію?

– Так, ми підтримуємо медіацію спорів між ДФС і платниками податків і будемо працювати в напряму створення такого сервісу. Що важливо в медіації, так це професійний рівень, чесність, порядність та етичність поведінки медіатора. По суті, медіатор бере участь як третя, нейтральна й незалежна сторона в конфлікті. Цей фахівець допомагає конфліктуючим сторонам зрозуміти інтереси кожної зі сторін і знайти спільне рішення, яке б відповідало очікуванням як бізнесу, так і держави. У цьому процесі важливо попередити шахрайство та корупцію.

– В одному зі своїх інтерв'ю Ви говорили, що бізнес сам по собі живе, уряд – сам по собі, парламентарії – самі по собі (у підсумку законопроекти не відображають назрілих проблем). Як потрібно будувати комунікацію між бізнесом, виконавчою владою та Верховною Радою?

– Це певний парадокс для мене. От дивіться, в усіх нас спільна мета – багата та процвітаюча Україна. І стратегія спільна: вона визначена Президентом у проекті «Україна-2020». Значить, питання в тактиці: ми по-різному йдемо до спільної мети. Це й призводить до розбіжностей. Депутати в першу чергу думають про своїх виборців. Мінфін турбується про доходи та видатки бюджету, що прямо пов'язане з виплатою соціальних гарантій населенню, а бізнесу цікава максимізація прибутку. Серед виборців є й пенсіонери, і вчителі, і лікарі, і бізнесмени. Отже, цільова аудиторія в нас одна. Ви мене запитаєте, тоді чому ми не досягаємо мети?

Міністерство фінансів вибудовує комунікацію з бізнесом за допомогою робочих груп, комунікаційних платформ, участі в різних семінарах, конференціях. Із депутатами ми активно співпрацюємо в рамках профільних комітетів. Діалог є, безперечно. Переконана, що подібні комунікації вибудовують і наші парламентарії. Та й бізнес отут не можна обвинувачувати в недостатності спілкування. А от відповіді на запитання, на жаль, поки що немає...

Бесіду вів Валентин Ковальський,
редактор рубрики «Інтерв'ю»