Дмитро Видолоб: «Пенсійний збір сплачуватимуть більше 6 500 ювелірів, а не 856, як сьогодні»

На представників ювелірної галузі чекає черговий податковий сюрприз: замість діючого з 1 січня 2015 року 10%-вого збору при клеймуванні планується ввести збір на обов'язкове державне пенсійне страхування за ставкою 2 % з доходу від операцій із виготовлення ювелірних і побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, а також оптової та роздрібної торгівлі. Верховна Рада про це вже «подбала»: найближчим часом депутати повинні прийняти в другому та третьому читанні законопроект від 02.02.15 р. № 1910. Серед ініціаторів цієї ідеї опинився і президент Союзу ювелірів України Дмитро Видолоб.

Видолоб Дмитро Вікторович – президент асоціації «Союз ювелірів України». Народився 19 травня 1975 року в Києві. Закінчив аспірантуру Національної академії державного управління при Президентові України. Член Громадської ради з питань податкової та митної політики при Комітеті Верховної Ради з питань податкової та митної політики. Входить до складу Ради підприємців при Кабінеті Міністрів. Брав участь у розробці законопроектів у податковій сфері. Заснував нову систему стандартизації в ювелірній галузі України. Вільно володіє англійською та польською мавами.

– Дмитре Вікторовичу, у профільному парламентському комітеті готовлять до другого читання законопроект № 1910. У чому суть цього ноу-хау?

– Це була ініціатива учасників ювелірного ринку, спрямована на збільшення пенсійних зборів. Адже сьогодні 10%-вий «ювелірний» збір стосується далеко не всіх «золотих справ майстрів». А після прийняття законопроекту № 1910 пенсійний збір будуть сплачувати більше 6 500 ювелірів, а не 856, як сьогодні. Підприємці вже погодилися, щоб податкове навантаження було розподілене між ними рівномірно.

– А от із цього моменту детальніше, будь ласка. Адже раніше, коли об'єктом обкладання була ціна реалізованого виробу, фактичним платником збору був покупець (пенсійний збір закладався в ціну продажу). А тепер виходить, що збором обкладається не продаж предмета розкоші, а перетворення заготовки з дорогоцінного металу в ювелірний або побутовий виріб. Судячи з усього, Ви із цим не згодні. Тобто хочете розширити базу оподаткування?

– Саме так. Чому, наприклад, не обкладаються податком вироби з діамантів? Дорогоцінне каміння може бути дорожчим за дорогоцінні метали, які зараз є об'єктом оподаткування. Тому в ювелірній галузі досягли такої домовленості: платити пенсійний збір повинні всі, причому з будь-яких господарських операцій: виготовлювач – з операції з виготовлення виробу, оптовик – з операції, пов'язаної із продажем оптом, а при продажу в роздріб – з отриманих доходів. Таким чином, ідеться не про предмет розкоші, а про додатковий податок, що справляється в ювелірній галузі.

– Згідно із законопроектом ставку пенсійного збору пропонують знизити з 10 % (від вартості основного дорогоцінного металу в ювелірному сплаві) до 2 % (від вартості готового ювелірного виробу або послуги з його виготовлення) і перенести її на доходи від усіх операцій, пов'язаних із виробництвом та реалізацією ювелірної продукції. У зв'язку із цим постають два запитання: по-перше, звідки взяли таку цифру – 2 %? Чому не 3-5 %? По-друге, що значить «перенести ставку на доходи від усіх операцій»? Кого це стосується?

– Первісно ми запропонували ставку 1 %. Але при підготовці законопроекту № 1910 до другого читання народні депутати вирішили встановити її на рівні 2 %. Очевидно, за аналогією зі ставкою збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з купівлі готівкової іноземної валюти. Таким чином, розмір надходжень до держбюджету збільшиться майже вдвічі (у порівнянні з очікуваними розрахунками). Учасники ювелірного ринку виявилися готовими до підвищення ставки з 1 % до 2 %. Ми всіх попереджали про таку можливість завчасно і проводили відкриті дискусії в галузі протягом останніх п'яти місяців. На друге запитання відповім так: це буде стосуватися всіх – і виробників, і оптовиків, і роздрібних торговців ювелірними виробами. Усі учасники ювелірного ринку опиняться в рівних умовах (навантаження зі сплати цього збору буде рівномірним). Так захотіли самі ювеліри. Адже рішення, втілене в законопроекті № 1910, було прийняте на відкритих загальних зборах учасників ювелірного ринку в Києві ще 22 січня 2015 року. У ньому брали участь усі бажаючі із числа представників сфери ювелірного виробництва й торгівлі. Тоді на рейтингове голосування було запропоновано п'ять варіантів реформи цього збору: три – із президії і два – від вільного мікрофона. Максимальну кількість голосів набрав саме той варіант, про який ідеться в законопроекті № 1910.

Із 1 січня 2015 року об'єктом обкладання пенсійним збором є вартість основного дорогоцінного металу (золота, срібла, платини, палладія) ювелірного та побутового виробу, у перерахунку на вагу чистого металу в сплаві, з якого виготовлений такий виріб, визначена за курсом НБУ на час подання платником збору виробів на клеймування до казенного підприємства пробірного контролю (нова редакція п. 5 ст. 2 Закону від 26.06.97 р. № 400/97-ВР), тобто до реалізації виробу кінцевому покупцю. Ставка збору становить 10 %. Зазначимо, що виготовлені в Україні ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів подаються на клеймування державним пробірним клеймом казенним підприємствам пробірного контролю в стані готовності 70-80 %: без вставок із дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння або синтетичних вставок. Таким чином, сплата «ювелірного» пенсійного збору на одній зі стадій виробничого процесу, задовго до одержання доходу, призводить до вимивання обігових коштів суб'єктів господарювання – виробників ювелірних виробів. Це суперечить принципу справедливості оподаткування та засадам державної політики в сфері підтримки національного товаровиробника.

– Але чому ці проблеми почали вирішувати тільки зараз? Куди дивилися під час прийняття Закону від 28.12.14 р. № 71-VIII? Адже раніше був збір із торгівлі виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння за ставкою 5 % вартості реалізованих виробів. Навіщо ввели пенсійний збір за ставкою 10 % вартості основного дорогоцінного металу в сплаві при поданні ювелірних і побутових виробів із дорогоцінних металів на клеймування?

– За нашим переконанням, це була ініціатива лобістів великих виробників ювелірної продукції та виробів із діамантами та іншим дорогоцінним камінням, спрямована на витиснення з ринку малих і середніх виробників та подальшу монополізацію сфери ювелірного виробництва. Дана ініціатива була підтримана в Мінфіні. Розробка цих норм законопроекту проводилася в закритому режимі, кулуарно, без обов'язкового для таких випадків суспільного обговорення.

– Згідно з пояснювальною запискою очікувані надходження в казну становлять майже 110 млн грн. На чому засновані ці розрахунки?

– Сьогодні цифри вже інші. Справа в тому, що в травні при підготовці законопроекту № 1910 ми подали уточнені дані. При ставці 2 % надходження до держбюджету перевищать 437 млн грн. – це набагато більше очікуваних надходжень. Адже під час прийняття Закону про держбюджет-2015 (від 28.12.14 р. № 80-VIII) передбачали, що надходження від пенсійного збору при поданнічі ювелірних виробів на клеймування становитимуть 221,8 млн грн.

– Чи не призведуть ці нововведення до того, що більша частина прибутку в ювелірній галузі піде в тінь?

– Скоріше, навпаки, до більшої прозорості в цій сфері. Адже виробники, які подають на клеймування 91 % загального обсягу ювелірної продукції, хочуть почуватися спокійно і пропонувати ринку тільки доброякісний товар, вони дорожать своєю репутацією. А нинішнє обкладання ювелірів додатковим збором привело, з одного боку, до згортання діяльності цілої низки добросовісних виробників, а з іншого – до незаконного клеймування ювелірних виробів недобросовісними гравцями через свої зв'язки в казенних підприємствах пробірного контролю. За даними МВС, уже виявлені факти такого незаконного клеймування. Підкреслюю, ідеться саме про незаконне клеймування, а не про поширення підробленого клейма та виробів із ним. Виходить, у схемі беруть участь державні казенні підприємства пробірного контролю, підлеглі Мінфіну. Про це свідчать недавні «маски-шоу», проведені в Центральному казенному підприємстві пробірного контролю в Києві (ідеться про спецоперацію податкової міліції, що перекрила нелегальне виробництво ювелірних виробів. – Ред.).

Користуючись недосконалістю законодавства, в Україні діють так звані чорні ювеліри: вони зареєстрували декілька десятків підставних приватних підприємців, які перебували на спрощеній системі оподаткування та здійснювали мінімальні платежі до бюджету (із метою приховання джерел походження й обсягів придбання дорогоцінних металів). За даними правоохоронних органів, загальна маса офіційно проклеймованих за цією схемою виробів за останні два з половиною роки перевищила 1 000 кг золота.

– Хотілося б звернути увагу ще на один момент: даними питаннями повинні займатися органи виконавчої влади, що реалізують державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Однак ці положення законопроекту не погоджені з положеннями про Державну фіскальну службу та Пенсійний фонд у частині повноважень щодо адміністрування пенсійного збору. Яким буде порядок адміністрування збору?

– Уже все погоджене. Цей збір буде адмініструватися й контролюватися в тому ж порядку, що й збір із купівлі готівкової інвалюти, автомобілів, об'єктів нерухомості, послуг мобільного зв'язку. Суб'єкти господарювання повинні звітувати перед Пенсійним фондом, а контроль і проведення перевірок буде здійснювати Державна фіскальна служба.

– А Вас не бентежить, що згідно із законопроектом Кабмін повинен визначити порядок подання та форму звіту про нарахування і сплату пенсійного збору. Виходить, що сам документ не забезпечує завершеного правового механізму для реалізації його положень. Чи не призведе це до неповноти регулювання відносин у ювелірній галузі?

– Ні, нас це не бентежить. Уряд відрегулював порядок сплати пенсійного збору з окремих видів господарських операцій. Усі зміни до постанови Кабміну від 03.11.98 р. № 1740 є регуляторними актами: їх проекти підлягають обов'язковому оприлюдненню для отримання зауважень і пропозицій, погодженню з Державною регуляторною службою. Якщо бізнес-співтовариство що-небудь не буде влаштовувати, ми через публічні процедури зможемо ефективно вплинути на процеси внесення змін до цієї постанови.

– Як майбутній закон вплине на вартість ювелірних виробів? Що саме подорожчає?

– На роздрібні ціни навряд чи вплине. Зміниться лише розмір знижок для споживачів. Якщо зараз максимальні знижки доходять до 15 %, то в майбутньому вони знизяться до 10–12 %, а в ряді випадків – до 3–5 %.

– Які Ваші прогнози подальшого розвитку бізнесу в ювелірній сфері? Які бачите ризики та перспективи?

– Ми зараз орієнтовані спочатку на виживання, а потім на подальший розвиток. По ювелірній галузі України за останні місяці владою нашої країни нанесений нищівний стратегічний удар. Зверніть увагу на п'ять моментів:

1. Із жовтня 2014 року Нацбанком уведено обмеження на продаж банківських металів – золота й срібла. Ювелірний ринок втратив найбільш стабільне та надійне джерело сировини для ювелірного виробництва. Були зруйновані економічні зв'язки між традиційними постачальниками сировини та виробниками ювелірних виробів.

2. Із січня 2015 року введено 10%-вий пенсійний збір з ювелірних виробів, який напряму вимиває обігові кошти вітчизняних виробників ювелірної продукції, які повинні платити його авансом, задовго до виведення продукції на ринок (при поданні напівфабрикатів на клеймування) і до її реалізації, а також до отримання доходу.

3. Після ліквідації Державної пробірної служби з березня поточного року жоден новий виробник ювелірних виробів не в змозі зайти на легальний ринок, оскільки не може зареєструвати іменник – іменне клеймо, що засвідчує виробника ювелірних виробів, як того вимагає законодавство. Реєстрація іменників проводиться щорічно. Якщо ситуація не вирішиться, то з 2016 року ніхто з вітчизняних виробників не зможе продовжувати свою діяльність, а імпортери будуть працювати.

4. Влада чергового разу намагається ввести обов'язкове застосування касових апаратів для торговців ювелірними виробами, що не сприймається бізнес-співтовариством при нинішньому законодавстві.

5. Наші виробники не можуть реалізувати свій експортний потенціал у Європі. Україна, яка десять років тому отримала офіційне запрошення стати членом Віденської пробірної конвенції 1972 року, дотепер не стала її повноцінним учасником. Зате в нашої держави утворилися борги за членськими внесками у відповідні міжнародні організації.

Тому спочатку нам потрібно відбити чергову атаку влади на ювелірний ринок, інакше він буде знищений. А про розвиток поговоримо дуже скоро. Щиро на це сподіваюся.

Бесіду вів Валентин Ковальський,
редактор рубрики «Інтерв'ю»