Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Дмитро Видолоб: «Ми готові платити податки, але тільки з отриманого доходу»

У кінці січня в Києві відбувся Конгрес українського бізнесу, у роботі якого взяло участь понад 500 представників громадських об'єднань підприємців і бізнес-асоціацій. Учасники заходу, намагаючись налагодити співпрацю із владою, запропонували призупинити дію нормативно-правових актів, які збільшують навантаження на бізнес й ускладнюють адміністрування податків і зборів, зокрема скасувати норми Закону від 28.12.14 р. № 71-VIII (далі – Закон № 71) у частині обов'язкового застосування РРО підприємцями – платниками єдиного податку другої і третьої груп. Про це розповідає президент Союзу ювелірів України Дмитро Видолоб.

1 из 1

– Дмитро Вікторовичу, як відомо, із липня 2015 року платники єдиного податку третьої групи (виробники і торговці ювелірними виробами) зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО). Це значить, що вони повинні також вести облік товарних запасів?

– Це дуже тонкий момент відносин між консультантами та операторами ювелірного ринку. Ми, представники національної ювелірної галузі, готові платити податки, але тільки з отриманого доходу. Механізми фіскальними органами вироблено, тому нехай вони нас інформують.

– Згідно з податковими нововведеннями із другої половини 2015 року органи Державної фіскальної служби будуть запитувати за ведення обліку товарних запасів за виявленими товарними залишками. Але тут немає логіки, адже ці залишки почали утворюватися задовго до липня цього року. У підсумку виходить, що коли платники податків документально не підтвердять походження цих залишків, то до них застосують санкції за торгівлю необлікованим товаром. Тобто змусять сплатити штраф у двократному розмірі вартості таких товарів за цінами реалізації?

– Так, податкові органи будуть запитувати. На жаль, ситуація складається несприятлива: рішення судів щодо спорів, які виникли внаслідок застосування санкцій за торгівлю необлікованим товаром, приймаються не на користь платників податків. За законодавством за таку торгівлю накладається штраф у двократному розмірі вартості необлікованих товарів. У сфері ювелірної торгівлі суми таких санкцій були немаленькі: від 770 тис. грн. до 7,5 млн грн.

– Стосовно ювелірного бізнесу такий (фіскальний) підхід навряд чи можна назвати справедливим. Напевно, тому в парламенті вже зареєстровано два законопроекти – від 28.11.14 р. № 1088, від 13.01.15 р. № 1718…

– Обидва законопроекти внесено народним депутатом Оксаною Продан. Вони були розроблені у «Фортеці» – організації, створеній із всеукраїнських, регіональних і галузевих об'єднань, що брали участь у «податковому Майдані». Законопроект № 1718 – це «вогнегасник», спрямований на скасування норм Закону № 71 про обов'язкове застосування РРО підприємцями – єдинниками другої і третьої груп. Якщо до літа його не приймуть, представники малого бізнесу почнуть масований протестний рух. І от чому. З одного боку, ніхто не хоче, щоб у нинішніх умовах були створені можливості для адміністративного тиску на малий бізнес і поширення корупції. З іншого боку – представники малого бізнесу не готові вкладати власні кошти в придбання та обслуговування касових апаратів із модемами. Що ж стосується ювелірної торгівлі, то ми маємо справу зі штучними товарами, які, навіть маючи один артикул, кодифікуються в касовому апараті окремо.

– Чому окремо?

– Тому що навіть у рамках одного артикула вони можуть відрізнятися розміром, масою виробу і, відповідно, ціною. До речі, ще в 2012 році був проведений експеримент, який показав, що «заливання» у пам'ять касового апарата всього асортименту ювелірних виробів (а це 5 000 одиниць) займає сім робочих днів, тобто більше робочого тижня. Виходить, магазин у цей час повинен простоювати? Особливості ювелірної торгівлі в Україні (як і в Європі) передбачають не формалізацію відносин між продавцем і споживачем, а навпаки – установлення особистої довіри між ними, підтвердженої в підсумку підписом продавця як гаранта якості виробу.

– Що ж Ви пропонуєте?

– На січневих зборах учасників ювелірного ринку було прийнято рішення – скасувати обов'язкове застосування РРО в сфері ювелірної торгівлі. Ми пропонуємо ввести обов'язкову видачу кожному покупцю товарного чека при придбанні ювелірних виробів. Це можна зробити на основі Правил роздрібної торгівлі ювелірними виробами, затверджених постановою КМУ від 25.03.99 р. № 460. Тобто не потрібно вносити зміни до Закону про РРО (Закон від 06.07.95 р. № 265/95-ВР).

– Ви торкнулися законопроекту № 1718. А в чому особливості другого документа, зареєстрованого Оксаною Продан за № 1088?

– Це концептуальний проект. Він передбачає не тільки введення гарантій для користувачів РРО за рахунок виготовлювачів і сервісних центрів, але й обмеження обліку та звітності, а також виключення із Закону про РРО норм про ведення обліку товарних запасів і застосування санкцій за торгівлю необлікованим товаром. У цілому це революційний документ. У випадку його прийняття мало хто буде проти загальнообов'язкового застосування РРО в сфері торгівлі.

Законопроект № 1718 спонукає враховувати виручку і платити єдиний податок чесно: саме цього і прагнуть підприємці, щоб не побоюватися тиску та застосування несправедливих санкцій. Фіскальна служба покликана збирати податки, а не ловити нас на надуманих порушеннях. Принцип повинен бути такий: підприємець чесно платить податки, а у влади віднімають важіль для збільшення надходжень до держбюджету за рахунок тиску на бізнес, застосування безпідставних санкцій і вимагання хабарів. Водночас якщо виробники касових апаратів (їх торговельні представники та обслуговуючі організації) будуть підвищувати ціни, то малий бізнес це теж не влаштує.

– Якщо парламент не підтримає ці законопроекти, тоді товаровиробникам ювелірних виробів загрожує руйнування та знищення бізнесу?

– Так стверджувати передчасно. Тим більше що саме товаровиробники ювелірних виробів не застосовують РРО у своїй діяльності. У першу чергу постраждають продавці ювелірних виробів, які ведуть облік товарних запасів із 2011 року і до сьогоднішнього дня. Вони ризикують зіштовхнутися з неприємними податковими повідомленнями-рішеннями про застосування санкції у двократному розмірі вартості товарів, не облікованих за місцем реалізації, за цінами реалізації. Такий тиск із боку контролюючих органів може призвести до тривалих судових розглядів і відповідних витрат.

1 из 1

«Ще в 2012 році був проведений експеримент, який показав, що «заливання» у пам'ять касового апарата всього асортименту ювелірних виробів (а це 5 000 одиниць) займає сім робочих днів, тобто більше робочого тижня. Виходить, магазин у цей час повинен простоювати?».


– Мабуть, настав час об'єднатися всій ювелірній галузі – і виробникам, і оптовикам, і роздрібним торговцям? Хто вже готовий виступати єдиним фронтом?

– Об'єднання – це наш вихід. Уперше в історії України в січні 2015 року на загальних зборах учасників ювелірного ринку вдалося об'єднати зусилля виробників, торговців ювелірними виробами, представників малого, середнього та великого ювелірного бізнесу, а також представників різних громадських об'єднань. Ми знайшли точки дотику: виробники підтримали сферу торгівлі, а торгівля – сферу виробництва ювелірної продукції. Це було дуже складно організувати, але компроміс був досягнутий: загальні збори відбулися успішно для всіх представників ювелірної галузі.

– Хотілося б звернути Вашу увагу ще на одну проблему, пов'язану з пенсійним збором. Раніше його справляли із продажу виробів, а тепер будуть платити з вартості сировини. Адже, як відомо, із січня 2015 року введено новий збір, який сплачується при поданні ювелірних і побутових виробів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю. Ставка збору – 10 % вартості основного дорогоцінного металу в сплаві за цінами НБУ. У новому держбюджеті надходження від цього збору заплановано в сумі 221,8 млн грн. Наскільки ці цифри реальні, на Ваш погляд?

– По-перше, неправильно визначений об'єкт обкладання збором – фізичний предмет. Мається на увазі ювелірний виріб (або його напівфабрикат) зі ступенем готовності 70-80 %, який подається для нанесення державного пробірного клейма. Однак невідомо, коли цей виріб буде реалізовано і чи буде реалізовано взагалі.

По-друге, у період із 2013 року до 2015-го кількість платників пенсійного збору різко скоротилася: із 6 000 до 750 (адже зараз платниками є тільки виробники). По суті, це дискримінація вітчизняного виробника! Крім того, у держбюджеті-2014 були передбачені великі надходження від пенсійного збору при реалізації ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини та дорогоцінного каміння – майже 47 млн грн.

А до держбюджету-2015 потрібно перерахувати ще більше – 221,8 млн грн. Звідки виробники виробів, ставши платниками нового збору, повинні брати ці гроші? Зі своєї кишені? Чи йти до банку за кредитом? Раніше збір платили в основному роздрібні торговці: їх близько 6 000. А із січня 2015-го його платниками стануть виготовлювачі: у 2013 році їх було 1 220, у 2014-му – 1 180, у 2015-му – близько 750…

1 из 1

«Із 2015 року наша ювелірна галузь практично зупинилася. Обсяги клеймування ювелірних виробів із золота прямують до нуля, зі срібла – упали на 60-90 % (у порівнянні із січнем 2014-го). Це говорить про те, що ювелірне співтовариство не сприйняло новий збір, уважаючи його не «податком на розкіш», а податком на виробництво ювелірних виробів».


– Зрозуміло, що такий підхід конструктивним не назвеш. Виниклі проблеми потребують вирішення. У зв'язку із цим напрошується запитання: на яких показниках клеймування базувалися розрахунки розроблювачів податкової реформи?

– Ми самі чекаємо на цю інформацію, тому що вона ніде не опублікована. За відповіддю треба звернутися до органів влади, оскільки наші дані з Мінфіном не збігаються. Створюється враження, що чиновники брали цифри просто зі стелі. Адже жоден розрахунок не показує досяжність таких бюджетних надходжень. На нашому січневому конгресі представник Мінфіну оголосив деякі цифри, але вони досить узагальнені.

– І все-таки хотілося б уточнити: як можна оцінити обсяг клеймування, ураховуючи війну на Донбасі та окупацію Криму?

– Недавно ми отримали відповідь із Державної пробірної служби про обсяги ювелірного виробництва та кількість суб'єктів господарювання (виготовлювачів ювелірних виробів у 2014-2015 роках). Ця служба, хоч і була ліквідована Кабміном ще у вересні 2014-го, продовжує виконувати свої функції (згідно із Законом про держрегулювання видобутку, виробництва та використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння). Судячи з отриманих даних, у цьому році кількість виготовлювачів скоротилася на 37 % (у порівнянні з 2014-м), а в минулому обсяги виробництва знизилися на 17,17 % (у порівнянні з 2013 роком).

– Виходить, що податкові ноу-хау негативно позначаться на вітчизняній ювелірній галузі. Так що, нас очікує сумний досвід Польщі зразка 90-х років, яка пережила шокову терапію, коли ринок ювелірних виробів із золота був заморожений?

– На жаль, із 2015 року наша ювелірна галузь практично зупинилася. Обсяги клеймування ювелірних виробів із золота прямують до нуля, зі срібла – упали на 60-90 % (у порівнянні із січнем 2014-го). Загальний дохід до держбюджету від ювелірних виробів становить близько 1 млн грн., а якщо виходити із середньомісячного показника, то він повинен становити 18 433 тис. грн. Це говорить про те, що ювелірне співтовариство не сприйняло новий збір, уважаючи його не «податком на розкіш», а податком на виробництво ювелірних виробів.

До речі, у Польщі під час шокової терапії подібне теж було. У результаті поляки майже повністю втратили власний ринок виробів із золота, поступившись ним італійським і турецьким виробникам, а собі залишивши ринок недорогих виробів зі срібла та бурштину. І це при тому, що в них приватне підприємництво в сфері ювелірного виробництва і торгівлі було дозволене владою ще з 1971 року, а не з 1991-го, як в Україні. У нас зараз схожа ситуація. Не бажаючи втрачати власний ринок, ми самоорганізуємося, щоб відстояти інтереси вітчизняної ювелірної галузі.

– Зрозуміло, повністю скасувати пенсійний збір ми не зможемо: у країні йде війна, потрібні кошти для збільшення пенсійних виплат військовослужбовцем. Які Ви бачите шляхи вирішення цих проблем?

– На січневому конгресі ми запропонували рівномірний розподіл пенсійного збору: його будуть платити і виробники, у тому числі за давальницькими схемами, і оптовики, і роздрібні торговці, але тільки з доходу від операцій з ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення (перли, бурштин) і напівдорогоцінного каміння. Ставка збору – максимум 1 % доходу.

– От Ви говорите, що ставка збору повинна бути єдиною для всіх учасників ювелірного ринку і становити не більше 1 % доходу. Чому Ви вважаєте таку ставку нормальною?

– Давайте сформулюємо запитання по-іншому: чому ми пропонуємо збір у розмірі 1 % доходу, коли при купівлі готівкової валюти введено збір 2 %?

По-перше, попит на ювелірні вироби значно нижчий, ніж на іноземну валюту. При цьому попит на інвалюту зростає, а на ювелірні вироби продовжує падати. До введення НБУ обмежень на купівлю банківських металів попит на їх придбання становив 50-60 % потреб виробників ювелірних виробів. Інші суб'єкти приймали для виконання індивідуальних замовлень лом замовника.

По-друге, об'єктом оподаткування виступає не сама сировина, а тільки дохід від здійснення операцій із готовою продукцією. Однопроцентний збір зрівнює виробників і торговців ювелірними виробами, сприяючи при цьому елімінуванню (усуненню) традиційних протиріч між виробниками та «роздробом». Платять усі – як виготовлювачі (навіть із давальницьких операцій), так і торговці (оптові та роздрібні). Це цілком прийнятно і головне – справедливо.

Бесіду вів Валентин Ковальський

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права

4428 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали