Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Анатолій Кінах: «Не можна списувати на війну затримку реформ»


Вітчизняна економіка страждає від трагічних подій, які сьогодні відбуваються на Сході України. Структура промисловості Донбасу виявилася дуже вразливою. Пояснюється це тим, що значна кількість підприємств регіону залежить від ринків пострадянського простору, насамперед від Російської Федерації. До масової загибелі людей додається загострення соціально-економічних проблем. Як діяти в таких надзвичайних умовах? Що повинні робити парламентарії та чиновники? На ці та інші запитання відповідає перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони, лідер депутатської групи «Економічний розвиток» Анатолій Кінах.


Анатолій Кирилович Кінах – український політик, президент Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), депутат Верховної Ради України 1, 3-7 скликань, секретар РНБОУ (2005-2006 роки), міністр економіки (2007 рік), державний службовець 1-го рангу.
Народився 4 серпня 1954 року в селі Братушани Єдинецького району (Молдова).
Закінчив Ленінградський кораблебудівний інститут за спеціальністю «Інженер-суднобудівник».
2001-2002 рр. – прем'єр-міністр України.
2004 рік – посів шосте місце на президентських виборах, один із лідерів Помаранчевої революції.
Військове звання – полковник. Державні нагороди: орден князя Ярослава Мудрого IV і V ступенів, орден «За заслуги» III ступеня.
У Києві живе з 1995 року, до цього з 1981 року жив у Миколаєві.
Дружина – Марина Володимирівна, прес-секретар УСПП.


– Анатолію Кириловичу, як Ви оцінюєте економічну ситуацію на Донбасі?

– Як дуже кризову. Раніше «Азовмаш», Стаханівський вагонобудівний завод, Крюківський вагонобудівний завод та інші відправляли до РФ близько 60-70 % своєї продукції (вагони, локомотиви, платформи). Сьогодні ці підприємства на грані зупинення, причому не тільки через бойові дії. Справа в тому, що значна частина вітчизняного промислового потенціалу сконцентрована на Донбасі. На Донецьку та Луганську області припадає близько 15 % українського ВВП (з урахуванням підприємств вугільної галузі та металургійного комплексу). Якщо говорити про експортний потенціал, то це 20-23 % усіх валютних надходжень у казну в результаті експортної діяльності.

Потрібно прийняти рішення про адресну допомогу таким підприємствам, урегулювати питання з банками, вирішити проблеми, пов'язані з енергозабезпеченням, транспортною інфраструктурою і т. д. Уряд і парламент повинні мінімізувати наслідки цієї страшної війни. Необхідно відпрацьовувати програми відновлення робочих місць, проаналізувати ситуацію на внутрішньому ринку й адаптувати економіку до зовнішніх ринків.

Ми повинні усвідомити, що інфраструктура Донбасу руйнується Росією цілеспрямовано. Це елемент так званої гібридної війни. Вторгнення збройних сил РФ на нашу територію спрямоване на посилення соціально-економічної кризи та суспільно-політичного протистояння всередині України. Якщо не вживати адекватних дій, ми ризикуємо залишити сотні тисяч громадян України без засобів до існування, у першу чергу, без енерго-, тепло- і водопостачання.

Для ліквідації наслідків цієї трагедії знадобляться величезні ресурси. Нам потрібно відновлювати Донбас за участю міжнародних партнерів. Деякі позитивні сигнали уже є: Євросоюз вирішив надати Україні перший транш допомоги – це близько 500 мільйонів євро. Ця допомога, безумовно, важлива, але потрібно й самим думати, як вирішувати свої проблеми.

– Як відомо, Верховна Рада прийняла Закон від 14.08.14 р. № 1644-VII «Про санкції». Яка головна мета цього документа?

– Головна мета – захищати національні, економічні та політичні інтереси України. Цей закон може бути задіяний і проти тих держав, які ведуть агресивну політику стосовно України. На його основі потрібно відпрацьовувати конкретні секторальні санкції: вони можуть застосовуватися до іноземної держави, іноземної юридичної або фізичної особи, юросіб, створених за законодавством України, а також до інших суб'єктів. І це необхідно робити, адже те, що відбувається на Сході, – не тільки війна проти України, але й загроза всій системі колективної безпеки в Європі. Світ повинен зупинити агресора. Кожна санкція повинна бути підкріплена пакетом дій, щоб не допустити руйнування нашого промислового та науково-технічного потенціалу.

– Але кожна санкція має і зворотний ефект...

– Нам важливо не тільки ставити таку мету – уведення санкцій проти Росії, але й прогнозувати їх наслідки для української економіки. Потрібно шукати певний баланс. Якщо, наприклад, ідеться про поставки продукції оборонно-промислового комплексу, то на цій основі необхідно максимально задіяти внутрішні (державні) оборонні замовлення, щоб підтримати портфель замовлень наших стратегічних підприємств. Потрібно активно працювати над адаптацією вітчизняної продукції до міжнародних стандартів і пошуком нових ринків збуту. У такий спосіб можна зберегти унікальні колективи та промисловий потенціал у ракетно-космічній, бронетанковій, авіабудівній галузях економіки...

– На які вітчизняні галузі найбільш негативно впливає війна на Сході України?

– Насамперед на автомобілебудування. Проблема в цій сфері існувала і раніше, оскільки Україна дотепер не сформувала програму автомобільного розвитку, локалізації виробництва, імпортозаміщення і т. д. Значна частина комплектуючих для автомобілів поставлялася підприємствами Донбасу. Це характерно для Запорізького автомобілебудівного заводу, корпорації «Богдан» та інших виробників. Сьогодні такі зв'язки зруйновано. Це також один із факторів, що негативно впливають на стан справ у цій сфері.

Скажімо, у липні 2014 року кількість вироблених в Україні автомобілів усіх видів зменшилася в дев'ять разів. Навіть такий гігант, як ЗАЗ, випустив за місяць тільки сім автомобілів, він уже опинився на грані зупинення виробництва. Безумовно, війна дуже негативно впливає на ті галузі, які базуються на принципах широкої кооперації. Одне робоче місце у сфері автомобілебудування – це сімвісім робочих місць на підприємствах, пов'язаних із цим виробництвом. Тому конче потрібно в стислий строк, зберігаючи свою територіальну цілісність, відновлювати дію Конституції та законів на Сході України. Це одне із пріоритетних завдань.

Тим більше що до військово-політичних додаються й соціально-економічні проблеми – безробіття, зниження платоспроможності населення, перебої з енергопостачанням. Якщо весь цей негатив сконцентрувати в одну велику проблему, виникне загроза втрати контролю над ситуацією в нашій державі. Такого розвитку подій допустити не можна. Представники законодавчої та виконавчої влади не мають права списувати всі недоробки на війну. Держава повинна себе захищати. Уся система влади повинна бути максимально мобілізована.

– Можете навести хоча б приблизні цифри, що свідчать про загрозу зриву наповнення держбюджету в результаті цієї війни?

– За останніми підрахунками, недофінансування держбюджету в Донецькій і Луганській областях може становити 14-16 млрд гривень. Мінімум! За найбільш скромними підрахунками, у середньому щомісяця на воєнні дії витрачається 2 млрд гривень. Плюс втрати, пов'язані з відсутністю перерахувань від підприємств, на яких виробничий процес призупинено. У нас тільки один шлях – робити ставку на ділову активність, потенціал внутрішнього ринку та створення для нього сприятливих умов, незважаючи на те, що економіка, по суті, мобілізаційна.

Також не варто забувати, що борги, які продовжують збільшуватися, доведеться повертати. Потрібно максимально прискорити проведення реформ, швидше створювати сприятливий інвестиційний клімат, протидіяти корупції. Це важливо як ніколи! Це питання надзвичайної важливості. Не можна списувати на війну затримку реформ, розвиток малого та середнього бізнесу, питання енергозбереження, диверсифікованість експорту (розширення товарної номенклатури в зовнішньоекономічних зв'язках країни).

– Україна може розраховувати на допомогу країн Заходу?

– Ми цінуємо допомогу західних партнерів. Вона важлива, але потрібно жити своїм розумом. Я певен, що більша частина цієї допомоги спрямована на споживання: поповнення наших фінансових резервів, покриття бюджетного дефіциту, а також компенсацію військових і соціальних витрат. Для нас принципово боротися не тільки за чергові транші МВФ. Нам краще пишатися не закордонними позиками, а сприятливими умовами для інвесторів. Стагнація економіки збільшується, а запас міцності вичерпується як у держави, так і в громадян. Тому потрібно робити все можливе, щоб підвищувати ділову активність України.

– За даними ЗМІ, долар може підскочити до 20 грн. Це реально?

– Такі ризики виключати не можна. Усе буде залежати від якості та системності нашої соціально-економічної політики. Курс національної грошової одиниці – не тільки результат діяльності Нацбанку. Стабільність фінансової системи – інтегральний показник стану справ усієї економіки держави. Нацбанк і Кабмін повинні розробити спільну програму дій. Згадайте про фінансову кризу 1990-х років, коли в уряді проводилися спільні засідання міністрів і банкірів, а потім приймалися антикризові заходи. Варто нагадати і про закордонний досвід у часи кризи 2008 року. Наприклад, у Німеччині тоді терміново провели спільне засідання уряду, центробанку та бундестагу (парламенту), завдяки чому прийняли цілий пакет антикризових заходів. Україна теж повинна діяти за такою програмою, хоча б до кінця року. А поки її немає, ми змушені реагувати на кризові ситуації тільки ситуативно. Тобто відігравати роль амеби, яка смикається в різні боки залежно від показників солоності води.

– Що можете сказати про показники нового держбюджету?

– У нинішніх умовах це дуже складно спрогнозувати. Тим більше що бюджетний процес ще не розпочався. Хоча проект основного фінансового документа країни потрібно було внести в парламент ще в другій половині серпня 2014 року. Головне завдання нового держбюджету – направляти ресурси на розвиток економіки та відновлення інфраструктури Донбасу. За офіційними даними, раніше для відновлення Донбасу потрібно було не менше 8 млрд доларів, а сьогодні, напевно, уже у два рази більше...

– Наскільки Вашу тривогу поділяють у Верховній Раді?

– Це питання було порушено на недавній зустрічі представників парламентських фракцій і груп із Президентом України. Ситуація дуже серйозна. Одночасно перед нами постало декілька важливих завдань, зокрема досягнення миру та безпеки на Сході України і проведення дострокової передвиборної парламентської кампанії. Об'єднати ці два процеси дуже складно. У випадку чергової хвилі загострення ситуації, яка сьогодні набагато складніша, ніж півроку назад, вибори до Верховної Ради втратять свою значущість.

Ці вибори потрібно сприймати не як конкуренцію грошей і технологій, а як шанс отримати відповідь на запити та вимоги суспільства. Особисто я буду робити все, що від мене залежить, щоб ситуація в країні стабілізувалася. У свій час мені випала честь бути серед парламентаріїв, чиїми голосами була затверджена незалежність України. Із того часу змінилося ціле покоління, а проблеми стали значно більшими, ніж у серпні 1991 року.

Світ на місці не стоїть. Особливо Східна Європа та Прибалтика. Ми відстаємо навіть від інших пострадянських країн. Сподіваюся, незважаючи на політичну конкуренцію, ми зможемо спільними зусиллями вирішити насущні питання сучасності: ратифікація угоди про асоціацію з ЄС, зміцнення національної безпеки, компенсація та мінімізація наших втрат на східних ринках, перегляд імпортно-експортної політики.

Важливо також зупинити девальвацію гривні, оскільки це негативно позначається на добробуті наших громадян. Знецінення національної валюти пов'язане зі зростанням роздрібних цін. Адже значна частина споживчих товарів імпортного походження. Ураховуючи, що девальвація гривні досягла 70 %, необхідно шукати відповідні компенсатори. Потрібно скористатися адресним соцзахистом, не допустити втрати довіри населення до банківської системи, надати допомогу людям, які не можуть погасити доларові кредити. Ризиків дуже багато. Але в суспільстві є розуміння того, що Батьківщину потрібно захищати. І це вселяє надію на подолання наших складнощів і проблем.

Бесіду вів Валентин Ковальський

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права

4428 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали