• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Транспортне експедирування:які умови слід включити до договору

Із цієї статті ви дізнаєтеся: які нюанси законодавства слід урахувати під час укладення договору транспортного експедирування.

Що можна зробити на практиці: включити до договору умови, які є важливими для правильного оподаткування операцій за договором, а також які стосуються складання документів, що підтверджують факт надання транспортно-експедиторських послуг.

Багато суб'єктів господарювання користуються послугами транспортно-експедиторських підприємств: як для перевезення, так і для експедирування вантажів. Облік операцій за цими видами послуг має свої особливості. І тут багато що залежить від умов укладених договорів на надання послуг. У консультації ми відповімо на запитання із цієї теми, які надійшли від наших читачів.

Чим регламентуються відносини сторін за договором транспортного експедирування вантажів?

Перш за все правилами:

  • гл. 65 Цивільного кодексу (далі – ЦК);
  • ст. 316 Господарського кодексу (далі – ГК);
  • Закону від 01.07.04 р. № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі – Закон № 1955) тощо;
  • інших нормативних документів, які регламентують перевезення.

Але договір транспортного експедирування (далі – договір) може містити елементи й інших операцій. Тому під час його укладення слід керуватися також нормами, які регламентують порядок таких правочинів (наприклад, комісія – гл. 69 ЦК, доручення – гл. 68 ЦК, зберігання – гл. 66 ЦК).

Договір повинен бути укладений у письмовій формі та містити всі істотні умови, перелічені у ст. 9 Закону № 1955.

Що є договором транспортного експедирування вантажів із правової точки зору?

Цей договір є різновидом договору на надання послуг. Одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок іншої сторони (клієнта) надати або організувати надання визначених договором послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу (ч. 1 ст. 929 ЦК, ч. 1 ст. 316 ГК).

Тобто експедитор може надавати послуги клієнту або сам, або залучати для цього третіх осіб. Причому вести справи із третіми особами він може як від свого імені, так і від імені клієнта. Як бачите, транспортне експедирування є комплексною, багатоплановою послугою. Тому, як ми сказали вище, договір часто містить елементи різних правочинів, таких як комісія, доручення, перевезення, зберігання тощо.

Які саме послуги належать до транспорт­но-експедиторських?

Перелік таких послуг можна знайти у ст. 8 Закону № 1955. Зокрема, до них належать:

  • забезпечення оптимального транспортного обслуговування;
  • організація охорони вантажів під час їх транспортування, перевалювання і зберігання;
  • оформлення товарно-транспортної документації тощо.

Наведений у законі перелік не є вичерпним. Тому сторони мають право включати до договору також й інші послуги. Головне, щоб ці послуги:

  • мали відношення до перевезення;
  • не суперечили чинному законодавству (щоб під час надання таких послуг не порушувалися законодавчі норми).

Хто має право надавати транспортно-екс­педиторські послуги?

Експедитором може бути будь-який суб'єкт господарювання, для цього спеціальний дозвіл отримувати не треба. Проте врахуйте, що деякі види послуг із перевезення вантажів підлягають ліцензуванню згідно зі ст. 9 Закону від 01.06.2000 р. № 1775-III (далі – Закон № 1775). Наприклад, перевезення небезпечних вантажів річковим, морським, автомобільним, залізничним транспортом (п. 25 ст. 9 Закону № 1775). Тому, якщо експедитор сам здійснює такі перевезення, він повинен мати ліцензію. Або ж у договорі необхідно зазначити, що для виконання цієї послуги він залучає третіх осіб, які мають відповідну ліцензію.

У ст. 4 Закону № 1955 сказано, що транспортно-експедиторську діяльністю можуть провадити суб'єкти господарювання різних форм власності, причому це можуть бути як спеціалізовані підприємства (тобто ті, для яких це основний або навіть єдиний вид діяльності), так і суб'єкти господарювання, які провадять ще й інші види діяльності.

Для виконання доручень клієнтів експедитори можуть мати склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо. Проте в цьому випадку вони можуть, але не зобов'язані це мати: адже всі послуги або частину послуг вони мають право надавати не самі, а залучати для цього третіх осіб.

Чи може транспортний експедитор сам бути перевізником? І чи буде в цьому випадку договір уважатися прямим (адже послугу надано без посередників)?

Укладення договору на умовах, згідно з якими транспортний експедитор сам і перевозить вантаж, не суперечить законодавству. Адже експедитор зобов'язаний надати послуги клієнтові, а чиїми силами він це робитиме – не важливо. Які саме послуги експедитор може надавати сам, законодавець не обумовлює. Сторони договору вільні визначити це самі.

Тому, якщо експедитор сам перевозить вантаж клієнта, то договір можна вважати прямим (не посередницьким). Зазначимо також, що експедитор може перевозити вантаж сам, а для виконання інших послуг залучати третіх осіб (наприклад, для оформлення митних документів, виконання вантажно-розвантажувальних робіт тощо) або навпаки. У цих випадках договір буде змішаним (ст. 628 ЦК).

У яких випадках договір буде посередницьким?

Надання будь-яких послуг регламентується гл. 63 «Послуги» ЦК. Стаття 902 ЦК цього розділу свідчить, що виконавець повинен надати послугу особисто, але у випадках, передбачених договором, виконавець має право покласти виконання договору на іншу особу, залишаючись у повному обсязі відповідальним перед замовником за виконання договору (ст. 902 ЦК).

У нашому випадку все набагато простіше: право виконавця послуг (експедитора) залучати для виконання своїх договірних зобов'язань третіх осіб прямо передбачено законом (ст. 932 ЦК). Тому навіть якщо в договорі нічого не сказано про залучення третіх осіб до надання послуги, експедитор має право їх залучити через пряму норму закону. І правова конструкція відносин «клієнт – експедитор» завжди пряма (не посередницька). Тобто послугу клієнтові в будь-якому разі надає експедитор, нехай навіть він і залучає для цього третіх осіб, як це прямо передбачено ст. 902 ЦК.

А якщо сторони самі хочуть оформити частину відносин як посередницькі, вони мають право це зробити, користуючись принципом свободи договору (ст. 627 ЦК). Тоді на це потрібно прямо вказати в договорі: які саме послуги є посередницькими. Наприклад, у такому формулюванні: «...Експедитор зобов'язується для оформлення митних документів залучити третю особу – митного брокера, уклавши з ним договір від імені клієнта. При цьому в цій частині договору експедитор виступає як комерційний посередник».

Які документи складаються для підтвердження факту надання транспортно-експе­диторських послуг? Чи повинен експедитор подавати замовнику звіт посередника (за типом звіту комісіонера)?

Статтею 9 Закону № 1955 передбачено, що перевезення вантажу підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях проходження вантажу від пункту відправлення до пункту призначення.

Проте транспортні документи не завжди можуть підтвердити факт надання всього комплексу послуг експедитора, а також вартість цих послуг. Тому на практиці сторони договору складають ще первинний документ, який підтверджує факт надання експедитором усього комплексу послуг згідно з договором. Який саме документ складається в цьому випадку, законодавство не передбачає. Це може бути і звіт експедитора (аналогічно до звіту комісіонера), акт виконаних робіт (наданих послуг). Не важливо, як буде названо цей документ. Головне, щоб у ньому були всі реквізити первинного документа, передбачені ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV.

У договорі сторони мають зазначити форму та порядок складання такого документа: його назву, обов'язкові реквізити, строки складання і підписання сторонами.

Чи повинен експедитор подавати клієнту дані про всі суми, сплачені третім особам, і підтверджувати ці витрати копіями первинних документів?

У ст. 9 Закону № 1955 (ч. 8–10) сказано, що за договором транспортного експедирування клієнт повинен не лише оплатити надані йому послуги, але й компенсувати витрати експедитора:

  • на оплату послуг третіх осіб, залучених для виконання договору,
  • на сплату зборів (обов'язкових платежів).

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, які залучалися до виконання договору. Значить, експедитор має подати клієнту копії документів, які підтверджують такі витрати. Цей момент радимо зафіксувати в договорі.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2268 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали

Транспортне експедирування:які умови слід включити до договору