Венчурні фонди в Україні: внутрішньокорпоративна оптимізація чи високотехнологічний прорив?

Індустрія фондів прямих інвестицій і венчурного капіталу (Private Equity & Venture Capital) — найпоширеніша модель приватних капіталовкладень у компанії розвинених країн на всіх стадіях розвитку. В Європі функціонують 1 17 фондів, що працюють у галузі Private Equity & Venture Capital. Їхній капітал — 545,4 млрд євро, а інвестиції — 0,25 % ВВП Європи. Більшу частину цих фондів складають венчурні фонди. Розглянемо основи їх функціонування

Олексій Олейников,
керуючий партнер InVenture Investment Group,
кандидат економічних наук

Усього існує 793 венчурних фонди, в управлінні яких акумульовано капітал у розмірі 56,8 млрд євро. На відміну від фондів прямих інвестицій, венчурні фонди здійснюють фінансування у формі пайової участі в капіталі компаній на ранніх стадіях розвитку. Незважаючи на те, що інвестиції венчурних фондів складають близько 10 % від загального обсягу інвестицій в індустрії Private Equity and Venture Capital, вони відіграють головну роль у становленні нових бізнесів і розвитку інновацій.

Індивідуальні критерії інвестування

На практиці виділяють три типи фондів, що інвестують у венчурні проекти:

• seed funds — фінансують компанії на етапі досліджень і розробок, проектування продукту чи послуги, затвердження початкової концепції бізнесу;
• early stage funds — більша частина інвестицій спрямовується у компанії, які вже мають продукт на стадії тестування або виробництва, решта — на організацію виробництва та продажів;
• later stage funds — інвестують у компанії, які вже випускають товари чи послуги, генерують дохід або чистий прибуток, проте потребують додаткового капіталу для активного зростання і розширення діяльності. Зазвичай інвестиції залучаються на етапі C або D раундів фінансування (див. глосарій) і використовуються для підвищення ефективності маркетингу, розширення виробничих потужностей і подальшого розвитку продукту.

Залежно від інвестиційної стратегії венчурні фонди дотримуються таких індивідуальних критеріїв інвестування, як:

• обсяг надаваних інвестицій;
• бажана частка у проекті чи компанії;
• стадія інвестування (посівні, стартапи чи більш пізні стадії);
• галузь інвестування;
• регіональне розташування компанії та регіональна спрямованість продукту компанії або стартапу проекту.

У зв'язку з інвестуванням компаній на ранніх стадіях венчурні фонди асоціюються з високим рівнем ризику, високою амплітудою прибутковості та більш низьким середнім рівнем дохідності інвестицій стосовно фондів викупу та усередненим показником по всій індустрії Private Equity & Venture Capital. Найбільш високий показник IRR за венчурними фондами був зафіксований у період 1990–1994 років, тоді трирічний IRR склав 12,87 %. Істотні збитки понесла венчурна індустрія у 2010–2013 роках, коли показник трирічного IRR склав мінус 8,53 % (таблиця 2).

Венчурна модель спільного інвестування набула широкого поширення в розвинених країнах світу і незважаючи на низькі показники прибутковості останнього десятиліття продовжує активно розвиватися у Європі.

Показники венчурних фондів Європи суттєво знизилися після світової економічної кризи, проте в останні роки залишаються відносно стабільними. Обсяги фандрейзингу венчурних фондів у 2013 році досягли 4 млрд євро (8 % від загального обсягу інвестицій у фонди Private Equity and Venture Capital), інвестицій — 3,4 млрд євро, виходу з інвестицій — 2,2 млрд євро (таблиця 3).

Джерела фандрейзингу, або Звідки гроші?

Основними джерелами фандрейзингу венчурних фондів Європи виступають державні агентства — 33,8 % від загального обсягу фандрейзингу, приватні інвестори — 16,1 %, фонди — 8,7 %, пенсійні фонди — 7,8 %, корпоративні інвестори — 6,5 % (таблиця 4).

У порядку пріоритетності

Сьогодні венчурні фонди Європи найактивніше інвестують у такі галузі економіки:

• біотехнології (37,1 % від загального обсягу інвестицій венчурних фондів);
• виробництво комп'ютерів і споживчої електроніки — 19,8 %;
• телекомунікації — 14,9 %;
• альтернативна енергетика та захист навколишнього серед