Оптимізація податків у ресторанному бізнесі

Кожен власник бізнесу прагне максимізувати прибуток свого підприємства, зокрема за рахунок зменшення сплачуваних податків. Якою ж має бути схема роботи, що дозволяє зменшити таку статтю витрат, як податки? Спробуємо вивести її на прикладі ресторанного бізнесу

Олександра Томашевська,
податковий консультант Київського центру підтримки та розвитку бізнесу

Для розрахунку оптимальної схеми роботи бізнесу потрібно врахувати багато чинників. Ключовими показниками вважаються: обсяги виручки, структура клієнтської бази (юридичні особи чи фізичні, платники ПДВ чи неплатники), форми оплати (готівкова чи безготівкова). Також істотними є структура витрат і суми витрат, середня націнка на реалізацію товарів (послуг) і навіть динаміка закупівель/продажів по періодах.

При опрацьовуванні схеми за базову модель ми беремо вживану систему оподаткування, яка застосовується на даний момент, та існуючу структуру підприємства. Наприклад, бізнес організовано на одному суб'єкті (товаристві з обмеженою відповідальністю), який застосовує загальну систему оподаткування та є платником ПДВ. Дані про обсяги платежів до бюджету в запропонованих далі альтернативних схемах з метою виявлення переваг того чи іншого варіанта аналізуватимуться методом порівняння з базовою моделлю.

Вихідні дані для аналізу

Місячний товарообіг (виручка ресторану/клубу) — від 800 000 до 1 000 000 грн. 70 % виручки (700 000 грн) надходить від продажу підакцизних товарів (алкоголь в барі), решта 30 % — виручка кухні. Націнка ресторану на продукцію — 200 %. Орендна плата на місяць (витрати на оренду приміщення) —100 000 грн.

Штат: адміністративний персонал — 6 осіб; обслуговуючий персонал ресторану — 20 осіб.

Фонд оплати праці: загальний місячний базовий фонд — 120 000 грн; фонд преміювання —30 000 грн.; разом 150 000 грн — база для обчислення податків із зарплати.

Аналіз вихідних даних

З метою оптимізації оподаткування слід було б виокремити виручку від реалізації підакцизних товарів та виручку від реалізації продукції, яка акцизами не обкладається.

Як відомо, реалізацію підакцизних товарів (алкоголь, тютюнові вироби) має право здійснювати лише суб'єкт на загальній системі оподаткування. Для платників єдиного податку цю діяльність не передбачено (обмеження права перебування на спрощеній системі відповідно до пп. 3 пп. 291.5.1 ПК).

Проте, оскільки покупець у ресторанному бізнесі є кінцевим споживачем, спочатку прорахуємо доцільність оформлення всієї виручки на одну юридичну особу — платника ПДВ і податку на прибуток на загальних підставах.

Уносимо вихідні дані до таблиці 1 і на їх підставі розраховуємо місячний бюджет

підприємства (ресторану) як єдиного суб'єкта господарювання.При опрацьовуванні схеми за базову модель ми беремо вживану систему оподаткування, яка застосовується на даний момент, та існуючу структуру підприємства. Наприклад, бізнес організовано на одному суб'єкті (товаристві з обмеженою відповідальністю), який застосовує загальну систему оподаткування та є платником ПДВ. Дані про обсяги платежів до бюджету в запропонованих далі альтернативних схемах з метою виявлення переваг того чи іншого варіанта аналізуватимуться методом порівняння з базовою моделлю.

Вихідні дані для аналізу

Місячний товарообіг (виручка ресторану/клубу) — від 800 000 до 1 000 000 грн. 70 % виручки (700 000 грн) надходить від продажу підакцизних товарів (алкоголь в барі), решта 30 % — виручка кухні. Націнка ресторану на продукцію — 200 %. Орендна плата на місяць (витрати на оренду приміщення) —100 000 грн.

Штат: адміністративний персонал — 6 осіб; обслуговуючий персонал ресторану — 20 осіб.

Фонд оплати праці: загальний місячний базовий фонд — 120 000 грн; фонд преміювання —30 000 грн.; разом 150 000 грн — база для обчислення податків із зарплати.З метою оптимізації оподаткування слід було б виокремити виручку від реалізації підакцизних товарів та виручку від реалізації продукції, яка акцизами не обкладається.

Як відомо, реалізацію підакцизних товарів (алкоголь, тютюнові вироби) має право здійснювати лише суб'єкт на загальній системі оподаткування. Для платників єдиного податку цю діяльність не передбачено (обмеження права перебування на спрощеній системі відповідно до пп. 3 пп. 291.5.1 ПК).

Проте, оскільки покупець у ресторанному бізнесі є кінцевим споживачем, спочатку прорахуємо доцільність оформлення всієї виручки на одну юридичну особу — платника ПДВ і податку на прибуток на загальних підставах.

Уносимо вихідні дані до таблиці 1 і на їх підставі розраховуємо місячний бюджет підприємства (ресторану) як єдиного суб'єкта господарювання.

Дроблення бізнесу на декількох суб'єктів

При виведенні частини виручки на підприємця — платника єдиного податку (далі — ЄП), тобто на платника фіксованого відсотка від коштів, що надійшли, ми отримуємо економію за рахунок зменшення податку: замість 20 % ПДВ сплачуватиметься ЄП у розмірі 7 % від доходу (варіант 2) або 5 % від доходу (варіант 3).

На сьогодні для підприємця, який обрав 5-ту групу ЄП, граничний обсяг доходу (виручки) за календарний рік становить 20 млн грн. При цьому він може вибрати ставку податку 5 % з ПДВ (цей варіант ми не розглядаємо, оскільки не досягаємо економічного ефекту зниження податку за рахунок «відмови» від ПДВ) або 7 % без урахування ПДВ.

Таким чином, отримуємо зниження суми податкових платежів з 16,67 % до 7 %. Звертаємо увагу! Зниження платежів можна розглядати лише в частині виручки без реалізації підакцизних товарів (варіант 2).

Отже, розрахуємо бюджети суб'єктів господарювання, створених у результаті дроблення бізнесу (див. таблиці 2 і 3).