Емфітевзис у запитаннях та відповідях

Для кого ця стаття: для сільгоспвиробників, які бажають оформити земельну ділянку сільгосппризначення у користування.

Із цієї статті ви дізнаєтеся: у чому полягає право емфітевзису, на який строк укладають договір емфітевзису, чи передбачено безоплатний емфітевзис, у чому його переваги перед іншими видами права користування.

Емфітевзис – це право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Цьому виду права користування землею приділено увагу лише в ст. 102¹ Земельного кодексу та ст. 407 Цивільного кодексу (далі – ЗК, ЦК).

Емфітевзис виникає на підставі договору, укладеного між власником ділянки та особою (юридичною або фізичною), яка виявила бажання користуватися цією ділянкою для сільгосппотреб. Рішення про укладення договору приймається сторонами самостійно. Утім, право емфітевзису щодо земельних ділянок державної та комунальної власності підлягає продажу на земельних торгах (ст. 134 ЗК). Винятки встановлено ч. 2 ст. 134 ЗК. Тож, щоб отримати право емфітевзису, слід домовитись із власником ділянки приватної форми власності або перемогти на земельних торгах.

Договір емфітевзису не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ст. 208 ЦК). Але головне, про що треба пам’ятати, – право емфітевзису виникає з моменту його реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – Держреєстр прав) відповідно до Закону від 01.07.04 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Пам’ятайте! Право емфітевзису підлягає обов’язковій державній реєстрації у Держреєстрі прав та виникає виключно після такої реєстрації.