Зменшення (відновлення) корисності основних засобів: навіщо, коли та як

Закриття бухгалтерського року: згадати все!

Зменшення корисності необоротного активу (у т. ч. й основних засобів, далі – ОЗ) – це втрата економічної вигоди, яка у вартісному вираженні визначається як різниця між балансовою (залишковою) вартістю об’єкта і сумою очікуваного відшкодування від його використання (п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби»).

Порядок формування в бухгалтерському обліку інформації про зменшення корисності активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюється П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів». Так, згідно з п. 5 цього стандарту щорічно на дату балансу (на кінець звітного року) підприємству слід проводити тест на знецінення активів, у тому числі ОЗ, тобто визначати, чи існують ознаки можливого зменшення корисності таких активів.

Виходячи з формулювання п. 2 П(С)БО 28 застосування тесту на знецінення є обов’язковим для всіх підприємств (крім бюджетних установ і підприємств, що застосовують МСФЗ).

Проте є виняток! Згідно з п. 7 розд. I П(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» підприємства, що подають Фінансову звітність мікропідприємства (форми № 1-мс та № 2-мс), мають право відображати в обліку необоротні активи за первісною вартістю без урахування зменшення їх корисності.

Перш ніж визначити величину зменшення корисності об’єктів ОЗ у вартісному вираженні підприємство має встановити наявність ознак, які свідчать про таке зменшення. Приблизний їх перелік наведено в п. 6 П(С)БО 28.