Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив: особливості оподаткування госпдіяльності

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (далі – СОК) здійснюють обслуговування своїх членів – виробників сільгосппродукції, не маючи на меті одержання прибутку, і є неприбутковими організаціями.

Діяльність СОК передбачає, що:

• СОК надають послуги лише своїм членам із їх переліку, визначеного в чинних нормативних документах;
• члени СОК несуть відповідальність за зобов’язаннями, узятими перед СОК щодо їх участі в господарській діяльності СОК, тобто вони повинні обов’язково користуватися послугами СОК;
• одержані послуги мають забезпечувати членам СОК зменшення витрат та/або збільшення доходів.

Отже, порядок справляння податку на прибуток із госпдіяльності СОК регулюється ст. 133 Податкового кодексу (далі – ПК).

Серед існуючих видів неприбуткових організацій СОК відносять до групи, визначеної пп. 133.4.6 ПК, – СОК і корпоративні об’єднання СОК. Неприбутковість діяльності СОК визначається виходячи із сукупності таких ознак: СОК надає послуги лише своїм членам; члени СОК несуть відповідальність за зобов’язаннями, узятими перед СОК щодо їх участі в госдіяльності СОК; послуги надаються з метою зменшення витрат та/або збільшення доходів членів СОК (ст. 9 п. 1 Закону від 17.07.97 р. № 469/97-ВР «Про сільськогосподарську кооперацію»).

Відповідно до пп. 133.4.1 ПК неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам: