Підприємство під час реалізації продукції формує дохід від реалізації та дебіторську заборгованість (далі – ДЗ). Водночас завжди є ризик непогашення якоїсь частки цієї заборгованості, тому на підприємстві, як правило, є ДЗ, щодо повернення якої існують сумніви.
Причини, з яких ДЗ може трансформуватися підприємством на сумнівну, бувають різними, зокрема:
Сумніви щодо боргів завищують реальний результат реалізації, тому згідно із принципом обачності підприємство має відображати можливі втрати від неповернення частини боргів покупцями в момент визнання доходу від реалізації, а не в тому періоді, коли покупці не змогли оплатити продукцію. Виходячи із цього, ДЗ у фінзвітності відображається за чистою реалізаційною вартістю.
Для цих потреб у бухобліку відображають формування резерву сумнівних боргів (далі – РСБ).
РСБ може не створюватися суб’єктами малого підприємництва, зазначеними в пп. 2 п. 2 розд. І П(С)БО 25. Такі платники визнають відповідні витрати в періоді їх фактичного понесення та мають право включати поточну ДЗ до підсумку балансу за її фактичною сумою. Отже, ця норма поширюється на: