Розрахунки із покупцями та замовниками: облік резерву сумнiвних боргiв

28.08.2017 350 0 1

Підприємство під час реалізації продукції формує дохід від реалізації та дебіторську заборгованість (далі – ДЗ). Водночас завжди є ризик непогашення якоїсь частки цієї заборгованості, тому на підприємстві, як правило, є ДЗ, щодо повернення якої існують сумніви.

Причини, з яких ДЗ може трансформуватися підприємством на сумнівну, бувають різними, зокрема:

прострочено термін виконання зобов’язань, установлений договором щодо оплати продукції;
продавець і покупець не можуть дійти згоди за актом звіряння розрахунків;
покупець відмовляється від підписання акта звіряння розрахунків та оплати заборгованості;
аналіз балансу підприємства свідчить про його низьку платоспроможність;
в аудиторському висновку висловлено думку щодо незадовільного фінансового стану підприємства.

Сумніви щодо боргів завищують реальний результат реалізації, тому згідно із принципом обачності підприємство має відображати можливі втрати від неповернення частини боргів покупцями в момент визнання доходу від реалізації, а не в тому періоді, коли покупці не змогли оплатити продукцію. Виходячи із цього, ДЗ у фінзвітності відображається за чистою реалізаційною вартістю.

Для цих потреб у бухобліку відображають формування резерву сумнівних боргів (далі – РСБ).

РСБ може не створюватися суб’єктами малого підприємництва, зазначеними в пп. 2 п. 2 розд. І П(С)БО 25. Такі платники визнають відповідні витрати в періоді їх фактичного понесення та мають право включати поточну ДЗ до підсумку балансу за її фактичною сумою. Отже, ця норма поширюється на: