Продаж об'єктів основних засобів

Зазвичай основні засоби (далі – ОЗ) придбаваються з метою використання їх у господарській діяльності підприємства як засіб праці у виробничих чи адміністративних цілях. Потреба у продажу ОЗ може виникнути у підприємства з різних причин: об’єкт може вийти з ладу і його простіше продати, ніж відремонтувати; підприємство перепрофільовує виробництво та обладнання перестає використовуватися; обладнання морально застаріло; підприємству просто потрібні гроші.

Здійснюючи таку операції, підприємство:

• по-перше, позбавляється морально застарілого майна або того, яке не знаходить застосування у підприємницькій діяльності;
• по-друге, отримує все ж якийсь дохід (якщо порівнювати з таким варіантом вибуттям об’єкта, як ліквідація), а в деяких випадках – і прибуток.

Водночас важливо правильно проводити цю процедуру і коректно відображати її в бухгалтерському обліку. Тож унесемо ясність в особливості бухгалтерського обліку продажу ОЗ.

Методологічні засади бухгалтерського обліку продажу ОЗ регламентуються П(С)БО 7 «Основні засоби», П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Мінфіну від 30.09.03 р. № 561, та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 (далі – Інструкція № 291).

ОЗ визнається активом, якщо існує ймовірність, що підприємство в майбутньому отримає від його використання економічні вигоди і його вартість може бути достовірно визначена (п. 6 П(С)БО 7).