Організація службових відряджень

Для кого ця стаття: для роботодавців, які направляють своїх працівників у відрядження.

Зі статті ви дізнаєтеся: що вважається відрядженням, які правові підстави потрібно врахувати роботодавцеві для організації відряджень та як оформити направлення працівника у відрядження й видати аванс.

Правові підстави направлення у відрядження

Відповідно до ст. 21 КЗпП трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Отже, одним із обов’язків працівника є виконання розпорядження власника, яке не суперечить умовам укладеного трудового договору та посадовим обов’язкам працівника. Тому керівник підприємства має право направити працівника у відрядження для вирішення службових питань.

Питання, пов’язані з відрядженнями, регулюються положеннями КЗпП, Податкового кодексу (далі – ПК) та локальними актами роботодавця.