Розрахунок відпусткових: порядок та нюанси

Як піти у відпустку у 2019

Для кого ця стаття: для роботодавців, які надають щорічні відпустки своїм працівникам.

Зі статті ви дізнаєтеся: як визначити суму оплати відпустки з урахуванням усіх нюансів обчислення.

Розрахунок середньої зарплати

Для оплати часу щорічних відпусток, додаткових навчальних відпусток, додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, творчих відпусток або виплат компенсації за невикористані відпустки середню заробітну плату обчислюють відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі – Порядок № 100).

Розрахунок не є складним, але має низку нюансів, які слід урахувати під час обчислення.

За загальним правилом для визначення суми відпусткових слід розрахувати середньоденну зарплату й помножити її на кількість днів відпустки.

У свою чергу, середньоденна зарплата визначається шляхом ділення сумарного заробітку за розрахунковий період на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду.

Отже, обчислення середньої зарплати складається з декількох етапів.

1. Визначення розрахункового періоду

Обчислення середньої зарплати для оплати відпусток провадиться, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (абзац перший п. 2 Порядку № 100).

Приклад 1
Працівник, який відпрацював на підприємстві більше року, іде в щорічну відпустку з 12.06.17 р.

Розрахунковим періодом для оплати відпустки в такому разі є: червень 2016-го – травень 2017 року.

Але часто складається так, що працівник не відпрацьовує на підприємстві 12-місячного періоду перед настанням відпустки. Тому треба пам’ятати:

• у разі якщо працівник пропрацював на підприємстві менше року, середня зарплата обчислюється на підставі виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, у якому надається відпустка;
• у разі якщо працівник не відпрацював жодного повного місяця (з 1-го до 1-го числа), середня зарплата обчислюється відповідно до абзацу другого п. 4 Порядку № 100, виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Урахуйте нюанс: якщо працівника прийнято на роботу не в перший календарний день місяця, але цей день є першим робочим днем цього місяця за графіком роботи підприємства, то зазначений місяць ураховуватиметься повністю під час обчислення середньої зарплати для працівників, які відпрацювали на підприємстві менше року (див. лист Мінсоцполітики від 06.10.14 р. № 493/18/99-14).

Приклад 2
Працівника-інваліда прийнято на роботу 16.01.17 р. А з 10.07.17 р. він іде у відпустку на 24 календарних дні (далі – к. д.) на підставі ч. 7 ст. 10 Закону від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504). Адже інваліди належать до категорії працівників, які можуть одержати відпустку повної тривалості до спливу 6 місяців у перший рік роботи на даному підприємстві за їх бажанням.

У такому разі розрахунковим періодом для обчислення відпусткових є фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, у якому надається відпустка. Тобто лютий – червень 2017 року.

Приклад 3
Працівницю прийнято на роботу 15.05.17 р. Із 03.07.17 р. вона йде в декретну відпустку, але спершу хоче використати свою щорічну відпустку повної тривалості – 24 к. д. на підставі п. 1 ч. 7 ст. 10 Закону № 504 з 08.06.17 р. (28.06.17 р. День Конституції України не враховують у тривалості відпустки).

Отже, у цій ситуації розрахункового періоду для обчислення відпусткових немає (повний місяць з 1-го до 1-го числа). Тому середню заробітну плату обчислюють відповідно до абзацу третього п. 4 Порядку № 100 – виходячи з установленої в трудовому договорі тарифної ставки (посадового окладу).

З розрахункового періоду виключають час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або через інші поважні причини не працював та за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, зокрема:

• час перебування у відпустках без збереження заробітної плати відповідно до ст. 25, 26 Закону № 504;
• час простою не з вини працівника з виплатою 2/3 середнього заробітку;
• робота з незалежних від працівників причин у режимі неповного робочого тижня, зокрема якщо наказом по підприємству працівників відділу, цеху тощо було переведено на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою протягом нормальної тривалості робочого тижня (див. лист Мінпраці та соцполітики від 25.05.09 р. № 294/13/84-09);
• період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за наявності медичного висновку – шестирічного віку.

Урахуйте нюанс: якщо в періоді, коли працівник не працював з поважних причин, але йому було здійснено зарплатні виплати (наприклад, премія), календарні дні та виплати, що проводилися протягом такого місяця, включають до розрахунку середньої зарплати для оплати відпусток (див. лист Мінпраці від 20.12.07 р. № 929/13/84-07).

2. Визначення кількості календарних днів у розрахунковому періоді

Для визначення кількості календарних днів у розрахунковому періоді слід:

• підсумувати всі календарні дні розрахункового періоду;
• відняти всі святкові та неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, визначені ст. 73 КЗпП;
• відняти дні, протягом яких працівник відповідно до законодавства або через інші поважні причини не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.

Приклад 4
Розрахунковий період для обчислення відпусткових: лютий – травень 2017 року. Протягом розрахункового періоду працівник перебував у відпустці без збереження зарплати 7 к. д. та 2 к. д. у нього був простій не з його вини, який оплачено в розмірі 2/3 середнього заробітку.

Отже, кількість календарних днів у розрахунковому періоді, які братимуть участь у розрахунку середньої зарплати, становить:

120 к. д. – 5 к. д. – 7 к. д. – 2 к. д. = 106 к. д.,

де            120 к. д. – кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
                5 к. д. – святкові дні в розрахунковому періоді;
                7 к. д. – відпустка без збереження зарплати;
                2 к. д. – простій.

3. Визначення сукупного доходу за розрахунковий період

Підсумовуючи заробіток для обчислення середньої зарплати, слід включати виплати, передбачені п. 3 Порядку № 100. А саме:

• основну заробітну плату (під час визначення виплат керуються Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держстату від 13.01.04 р. № 5);
• доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші);
• виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії та теплової енергії;
• винагороду за підсумками річної роботи та вислугу років;
• виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження тощо);
• допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;
• допомогу по вагітності та пологах тощо (див. лист Мінсоцполітики від 17.06.11 р. № 190/13/116-11).

Урахуйте нюанс: усі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати в тому розмірі, у якому вони нараховані, без вирахування сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Премії включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають, згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. А одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається в середній заробіток шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Виплати, які не враховуються під час обчислення середньої зарплати для оплати відпусток, наведено в п. 4 Порядку № 100. Серед них одноразові виплати, зокрема матдопомога, вихідна допомога, виплати за виконання окремих доручень, компенсаційні виплати на відрядження, переведення та за несвоєчасну виплату зарплати, дотації, виплати, пов’язані з ювілейними датами, зарплата за сумісництвом тощо.

4. Коригування середнього заробітку

У разі підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення (п. 10 Порядку № 100).

Коефіцієнт, на який потрібно коригувати виплати, включені в заробіток для обчислення середньої зарплати, розраховується шляхом ділення тарифної ставки (окладу), установленого працівнику після підвищення, на тарифну ставку (оклад), яку він мав до підвищення.

Урахуйте нюанс: якщо зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівника відбуваються у зв’язку із присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо, а також якщо в розрахунковому періоді або періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, на підприємстві відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) лише окремій категорії працівників, коригування середнього заробітку не провадиться (див. лист Мінпраці та соцполітики від 03.08.05 р. № 18-441-1).

На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати й інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

5. Визначення середньоденної зарплати

Щоб визначити середньоденну зарплату для оплати відпусток, слід поділити сумарний заробіток за розрахунковий період на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду.

Розрахунок суми оплати відпустки

Визначивши середню зарплату, можемо розрахувати суму оплати відпустки. Для цього середньоденну зарплату перемножуємо на кількість календарних днів відпустки.

Приклад 5
Працівника прийнято на роботу 16.05.16 р., а з 12.07.17 р. він іде в щорічну основну відпустку на 24 к. д. Протягом роботи на підприємстві працівникові нараховувалася зарплата виходячи з посадового окладу – 5 000 грн. та щомісячна виробнича премія – 600 грн. Крім того, у травні 2017 року йому виплачувалась одноразова матдопомога у зв`язку із сімейними обставинами в розмірі 2 000 грн.

З 12 до 16 червня 2017 року працівник перебував на лікарняному 5 к. д. За цей час йому оплачено лікарняний у сумі 960 грн. Зарплата за червень – 2 850 грн.

Розрахунковий період для обчислення відпусткових: липень 2016-го – червень 2017 року. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді 354 к. д. (365 к. д. – 11 к. д.).

Виробнича премія, що має систематичний характер та належить до фонду додаткової зарплати (пп. 2.2.2 Інструкції № 5), бере учать у розрахунку середньої зарплати у складі сукупного заробітку (п. 3 Порядку № 100). Також включається до розрахунку допомога з тимчасової непрацездатності (абзац четвертий п. 3 Порядку № 100).

Не включають до розрахунку одноразову допомогу в розмірі 2 000 грн., виплачену в травні 2017 року (пп. «б» п. 4 Порядку № 100).

Отже, сукупний заробіток за розрахунковий період становить:

5 000 грн. х 11 міс. + 600 грн. х
x 12 міс. + 960 грн. +
+ 2 850 грн. = 66 010 грн.

Середньоденна зарплата становить:

66 010 грн : 354 к. д. = 186,47 грн.

Сума відпусткових за 24 к. д. щорічної відпустки:

186,47 грн. х 24 к. д. = 4 475,28 грн.

І наостанок нагадаємо, що відпусткові мають бути виплачені працівникам за три дні до початку відпустки (ч. 3 ст. 115 КЗпП, ч. 1 ст. 21 Закону № 504).