Простій на підприємстві: як табелювати та оплачувати?

Тракторист сільгосппідприємства протягом зміни 28 лютого 2017 року, яка триває з 8.00 до 20.00, 5 годин не працював не зі своєї вини, а через погодні умови. Як табелювати в такому разі ці години та оплачувати час простою? Чи потрібно години простою враховувати під час розрахунку доплати до мінімальної зарплати?

Нагадаємо: простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою чи іншими обставинами (ч. 1 ст. 34 КЗпП).

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника (уповноважений ним орган) або бригадира, майстра, інших посадових осіб (ч. 2 ст. 113 КЗпП).

Порядок оформлення на підприємстві часу простою описано Мінсоцполітики в листі від 23.10.07 р. № 257/06/187-07. У ньому йдеться, що на час простою не з вини працівника оформлюється акт простою (фіксуються причини, які зумовили призупинення роботи) та наказ власника чи вповноваженого ним органу. Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або вповноважений ним орган повинен обумовити в наказі необхідність присутності чи відсутності працівника на робочому місці.

На законодавчому рівні не визначено типової форми акта для оформлення простою. Тому його складають у довільній формі із застосуванням обов’язкових реквізитів. Також обов’язковим є зазначення в акті причин, які призвели до зупинення роботи (див. лист Мінпромполітики від 01.10.07 р. № 24/5-4-296).

У табелі обліку робочого часу (типова форма № П-5, затверджена наказом Держкомстату від 05.12.08 р. № 489), години роботи відповідно до колдоговору зазначають із кодом «Р», а години простою – із кодом «П». Отже, відпрацьовані 7 годин 28 лютого будуть зазначені з кодом «Р», а 5 годин простою – з кодом «П».

Час простою не з вини працівника оплачується згідно з нормами ст. 113 КЗпП не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (колективним договором може бути визначено вищий розмір). Але доплату до рівня мінімальної заробітної плати в такому разі не здійснюють (див. роз’яснення Мінсоцполітики).

Якщо частину робочого часу працівник працював, а частину в нього був простій, розрахунок доплати проводять лише за період роботи.

Отже, у нашій ситуації, якщо працівникові в лютому 2017 року встановлено норму праці 160 годин, у нього за місяць було 5 годин простою, а решту часу він відпрацював, то йому мають нарахувати за відпрацьований час зарплату в сумі 3 100 грн. (3 200 грн. : 160 год. х 155 год.). Якщо нараховано менше, слід здійснити доплату до мінімальної зарплати.

Крім того, йому мають оплатити години простою виходячи з годинної тарифної ставки (окладу). Якщо, наприклад, годинна тарифна ставка працівника становить 22 грн., то за час простою йому нарахують ще 73,33 грн. (22 грн. х 5 год. х 2/3). Разом йому буде нараховано 3 173,33 грн.