Обов’язкові медогляди працівників

Акценти статті:

• коли роботодавець зобов’язаний проводити медогляди;
• які бувають медогляди;
• порядок проведення медоглядів;
• гарантії для працівників, які направляються на медогляд;
• облік та оподаткування витрат на медогляди;
• відповідальність роботодавця та працівника.

Роботодавці мають піклуватися про здоров’я працівників. Більше того, вони зобов’язані забезпечити проведення медоглядів працівників певних категорій, і не лише організувати, а й профінансувати такі заходи. До 01.12.19 р. роботодавці мають визначитися, які категорії працівників підприємства підлягають медоглядам наступного 2020 року.

Категорії працівників, для яких медогляд є обов’язковим

Можна виділити декілька категорій працівників, яким роботодавець має забезпечити проходження медичного огляду.

1. Працівники, зайняті на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці чи тих, де потрібен професійний відбір.

Такі працівники мають проходити попередні (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медогляди відповідно до ст. 169 КЗпП та ст. 17 Закону від 14.10.92 р. № 2694-XII «Про охорону праці» (далі – Закон № 2694). Роботодавець у такому разі має дотримуватися Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ від 21.05.07 р. № 246 (далі – Порядок № 246).

Перелік шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов'язкові попередній (періодичні) медичний огляд працівників та Перелік робіт, для виконання яких є обов'язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників, наведено в додатках 4, 5 до Порядку № 246, а Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, затверджено наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці від 23.09.94 р. № 263/121.

До цієї категорії належать також працівники транспортних засобів (п. 2.14 Порядку № 246). Водії проходять медогляди відповідно до окремого Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом МОЗ і МВС від 31.01.13 р. № 65/80.

Медогляди цієї категорій працівників є заходами з охорони праці (п. 7 Переліку заходів та засобів з охорони праці, затвердженого постановою КМУ від 27.06.03 р. № 994).

2. Працівники до 18 років.

Їх можна приймати на роботу лише після обов'язкового медогляду, а до 21-річного віку їм треба забезпечити щорічний медогляд незалежно від професії та виду виконуваних ними робіт (ст. 169, 191 КЗпП). Медогляди цієї категорії працівників проводять також відповідно до Порядку № 246.

3. Працівники, робота яких пов'язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення інфекційних захворювань та/або виникнення харчових отруєнь

(ст. 21 Закону від 06.04.2000 р. № 1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб», далі – Закон № 1645; ст. 26 Закону від 24.02.94 р. № 4004-XII «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», далі – Закон № 4004). Такі працівники мають проходити попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, затверджено постановою КМУ від 23.05.01 р. № 559, а Правила проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, затверджено наказом 23.07.02 р. № 280 (далі – Правила № 280).

4. До окремої категорії можна віднести і працівників, які мають проходити наркологічні та психіатричні огляди.

Перелік професій та видів діяльності, для яких є обов'язковим первинний і періодичний наркологічний огляд, та Порядок проведення обов'язкового профілактичного наркологічного огляду громадян затверджено постановою КМУ від 06.11.97 р. № 1238. Відповідно Перелік медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих, та Порядок проведення обов'язкових психіатричних оглядів затверджено постановою КМУ від 27.09.2000 р. № 1465. Наркологічні і психіатричні огляди проводять до попереднього (періодичного) оглядів. Працівник повинен надати комісії сертифікат (довідку) про їх проходження (п. 2.11, 2.12 Порядку № 246).

Види та призначення медоглядів

Медогляди можуть бути попередніми, періодичними та позачерговими.

Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:

• визначення стану здоров'я працівника та реєстрації вихідних об'єктивних показників здоров'я і можливості виконання без погіршення стану здоров'я професійних обов'язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;
• виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).

Періодичні медичні огляди проводяться з метою:

• своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;
• забезпечення динамічного спостереження за станом здоров'я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;
• вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;
• розробки індивідуальних та групових заходів охорони здоров'я та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;
• проведення відповідних оздоровчих заходів.

Періодичні медогляди проводять за встановленою на підприємстві періодичністю, але не рідше одного разу на два роки, для того щоб своєчасно виявити ранні ознаки профзахворювань.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону 2694 позачерговий медичний огляд працівників роботодавець зобов'язаний забезпечити:

• за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;
• за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.

Позачерговому медогляду підлягають працівники, робота яких пов'язана з обслуговуванням населення та стан здоров'я яких викликає занепокоєння і може негативно вплинути на оточуючих, у випадках, визначених у п. 4 Правил № 280:

• за бажанням працівника у разі погіршення стану здоров'я (якщо це загрожує безпеці громадян, працівник повинен вжити відповідних заходів для попередження поширення захворювання);
• у разі виявлення інфекційних захворювань та/або бактеріоносійства;
• у разі погіршення епідемічної ситуації.

Порядок проведення медоглядів

Організація медоглядів – це обов’язок роботодавця. Процедуру прописано в Порядку № 246, а поширюється вона на юридичних, фізичних осіб незалежно від форми власності, у тому числі підприємців, які використовують найману працю (роботодавців) (пп. 1.2 п. 1 Порядку № 246).

Спочатку роботодавець має визначити, чи є підстави для проведення медоглядів тих чи інших категорій працівників. Для цього він проводить атестацію робочих місць (див. «Атестація робочих місць на сільгосппідприємствах», «Атестація робочих місць та надання пільг: відповіді на актуальні запитання»).

Далі роботодавець щорічно до 1 грудня звертається в територіальний орган Держпраці із заявкою і складає Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду (додаток 1 до Порядку № 246) за участю профспілки або представника трудового колективу.

До заявки додаються:

• штатний розпис або витяг з переліком структурних підрозділів та всіх професій;
• дані лабораторних досліджень умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу.

До Акта вносяться дані щодо шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу та дані щодо робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд.

Під час прийняття на роботу, а також у разі переведення на іншу роботу роботодавець повинен видати працівнику направлення на обов’язковий попередній медичний огляд за встановленою формою. У направленні має бути надана характеристика умов праці. Водночас інформація про характеристику умов праці для кожної професії міститься лише в Акті. Отже, якщо на підприємстві до початку 2020 року не складено Акт, то роботодавець з 01.01.20 р. не матиме законних підстав для направлення працівника на попередній медичний огляд і для внесення до направлення даних щодо характеристики умов праці.

На підставі Акта роботодавець протягом місяця складає поіменні списків працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам наступного року в чотирьох примірниках (додаток 2 до Порядку № 246) та погоджує їх із фахівцем відділу з питань гігієни праці. Їх треба подати в паперовому та електронному вигляді. Один примірник залишається на підприємстві, другий – подається закладу охорони здоров’я (далі – ЗОЗ) для проведення медичного огляду працівників, третій – відділу з питань гігієни праці управління з питань праці Головного управління Держпраці, четвертий – робочому органу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування (далі – ВД ФСС).

Далі роботодавець укладає договір про проведення медогляду лише з тим ЗОЗ, який має другу, першу або вищу акредитаційні категорії, ліцензію на здійснення медичної практики, у якому створено комісію із проведення медичних оглядів (далі – комісія), а лікарі пройшли підготовку з професійної патології.

ЗОЗ складає план-графік проведення медичного огляду працівників підприємства та погоджує його із роботодавцем та територіальним органом Держпраці. У плані-графіку вказуються строки проведення медоглядів, лабораторних, функціональних та інших досліджень та лікарі, залучені до їх проведення.

Зверніть увагу: роботодавець має забезпечити своєчасну та організовану явку працівників на медогляд та обстеження.

Для цього роботодавець має видати наказ (розпорядження) про проведення обов'язкового профілактичного медогляду. У наказі слід зазначити термін проведення медогляду, перелік працівників, які зобов'язані його пройти, а також відповідальних осіб.

Для проведення попереднього медичного огляду роботодавець направляє ЗОЗ, з яким укладено договір, лист із проханням провести попередній медогляд конкретного працівника. А працівникові видає направлення на обов'язковий попередній медичний огляд (додаток 3 до Порядку № 246).

Такий самий порядок дій і в разі, якщо працівника треба перевести на важку роботу, роботу зі шкідливими або небезпечними умовами праці.

Комісія проводить медогляди, результати і висновок заносить до картки працівника (додаток 7 до Порядку № 246) і в медичну карту амбулаторного хворого за формою, затвердженою наказом від 27.12.99 р. № 302 (п. 2.16 Порядку № 246), а працівникові видається Довідка про проходження медогляду (додаток 8 до Порядку № 246).

У разі звільнення працівника картка видається йому під підпис для проходження медичного огляду за новим місцем роботи. Копія картки зберігається в архіві медустанови протягом 15 років після звільнення.

За результатами періодичних медичних оглядів (протягом місяця після їх закінчення) комісія також складає Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників (додаток 9 до Порядку № 246) у шести примірниках: один примірник залишається в ЗОЗ, що проводив медогляд, інші надаються роботодавцю, представнику профспілкової організації або вповноваженій працівниками особі, профпатологу, територіальному органу Держпраці, робочому органу ВД ФСС.

Фахівці відділу з питань гігієни праці під час підписання Заключного акта надають рекомендації щодо покращення умов праці та профілактики професійних захворювань, які є обов’язковими для виконання. Підписуючи Заключний акт, роботодавець надає інформацію про виконання заходів, запропонованих у Заключному акті за попередній рік, та інформацію щодо осіб, які не пройшли медогляд, і причин, з яких вони не пройшли медогляд. Заключний акт роботодавець має зберігати протягом 5 років.

Рекомендації Заключного акта є для роботодавця підставою для переведення працівника на інші роботи і навіть відсторонення від роботи за тією чи іншою професією.

Гарантії працівникам, які направляються на медогляд

Проведення медичних оглядів роботодавець зобов'язаний організувати своїм коштом (ст. 169 КЗпП, ст. 17 Закону № 2694, п. 2.5 Порядку № 246).

За час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов'язаними проходити медогляд, зберігається середній заробіток за місцем роботи (ст. 123 КЗпП).

Звісно, це не стосується попереднього медогляду, адже працівника ще не прийняли на роботу.

У табелі обліку використання робочого часу дні проходження медогляду відображаються з кодом «22» («ІН»), а час відсторонення працівника від роботи в разі ухилення від проходження медогляду – з кодом «30» («І»).

Середній заробіток розраховують відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, виходячи з виплат за останні два місяці роботи перед проходженням медогляду.

Середня зарплата включається до фонду оплати праці (далі – ФОП) (пп. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5, далі – Інструкція № 5) і обкладається ПДФО, ВС і ЄСВ на загальних підставах.

Облік та оподаткування витрат на медогляди

Бухгалтерський облік. Оскільки витрати на проведення медичних оглядів працівників є заходами з охорони праці, то в бухобліку згідно з пп. 15.8 П(С)БО 16 їх відображають у складі загальновиробничих витрат (за Дт рахунка 91). Але не буде помилкою відображення таких витрат на рахунках витрат залежно від місця роботи працівників (Дт рахунків 23, 91, 92, 93 або 94).

Податок на прибуток. Об’єкт обкладення податком на прибуток визначають на підставі бухгалтерського фінрезультату до оподаткування. Коригування такого фінрезультату на суму витрат на обов’язкові медогляди Податковим кодексом (далі – ПК) не передбачено.

ПДВ. Обов’язкові медогляди працівників, організовані роботодавцем згідно із законом, що проводять ЗОЗ, які мають ліцензію на надання послуг з охорони здоров’я, звільнені від обкладення ПДВ на підставі пп. 197.1.5 ПК (ЗІР, підкатегорія 101.13).

ПДФО та військовий збір (далі – ВЗ). Проводячи медогляд, ФОП несе витрати і є податковим агентом для працівника.

На думку податківців, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи (працівника) витрати роботодавця на обов’язковий попередній (до прийняття на роботу) профілактичний огляд такої фізичної особи, якщо перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, підпадають під дію Закону № 1645 відповідно до вимог пп. 165.1.19 ПК (ЗІР, підкатегорія 103.04). Обов'язково мають бути оформлені документи, які підтверджують, що цей медогляд є обов'язковим, і про суми понесених витрат.

Суму, витрачену на обов'язковий медогляд кожного працівника, хоча вона і не обкладається ПДФО, треба зазначити у формі № 1ДФ з ознакою доходу «143».

Якщо ж роботодавець власним коштом відшкодовує працівникові вартість оплаченого ним попереднього профілактичного медогляду, проведеного до працевлаштування, то сума такого відшкодування включається до оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо і обкладається ПДФО на загальних підставах (ЗІР, підкатегорія 103.04). Такий дохід відображається у формі № 1ДФ з кодом ознаки доходу «126».

Але до медичного обслуговування працівників можна віднести і обов’язкові медогляди згідно зі ст. 169 КЗпП та ст. 17 Закону № 2694. Тому такі витрати на проведення обов’язкових медоглядів працівників обкладати ПДФО також не потрібно, хоча доцільно отримати з цього приводу індивідуальну податкову консультацію ДФС.

Що стосується ВЗ, то відповідно до пп. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК від обкладення ВЗ звільнені доходи, які згідно з розд. IV ПК не включаються до загального оподатковуваного доходу фізосіб. Тобто, якщо доходи звільнено від обкладення ПДФО, то і ВЗ їх обкладати не потрібно.

ЄСВ. Витрати на проведення обов'язкових мед-оглядів працівників не включаються до ФОП згідно з Інструкцією № 5, тому ЄСВ на них також не нараховується.

Відповідальність

Роботодавець несе відповідальність за своєчасність проходження працівниками обов'язкових медоглядів і за шкідливі наслідки для здоров'я населення, спричинені допуском до роботи осіб, які не пройшли обов'язкових медоглядів.

За допуск до роботи без проходження медогляду оштрафують мінімум на розмір мінзарплати (ст. 265 КЗпП).

За невиконання розпорядження Держпраці щодо проведення медоглядів передбачено адмінштраф за ст. 188¹¹ КУпАП – від 6 до 25 НМДГ (від 102 до 425 грн).

Працівників, які без поважних причин не пройшли у встановлений термін обов’язковий медичний огляд у повному обсязі, відсторонюють від роботи й можуть притягти до дисциплінарної відповідальності (ст. 46 і 159 КЗпП, ч. 5 ст. 26 Закону № 4004).

До того ж, зауважимо: щоб отримати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, необхідний для одержання ліцензії на право зберігання пального, роботодавець має подати для експертизи документи з охорони праці, зокрема документи з медогляду працівників – договір із медичною установою, довідки, Заключний акт тощо (див. «Умови отримання дозволу на виконання «небезпечних» робіт»).

Висновки

Якщо на підприємстві є важкі роботи, роботи зі шкідливими або небезпечними умовами праці або ті, де потрібен професійний відбір, працюють особи до 21-річного віку або робота пов'язана з обслуговуванням населення, роботодавець має забезпечити проходження працівниками попередніх і періодичних медоглядів своїм коштом. За працівниками на час медогляду зберігається місце роботи та середній заробіток.