Акценти статті:
Матеріали за темою: «Відхилення від норми годин при підсумованому обліку робочого часу»; «Перепрацювання та недопрацювання при підсумованому обліку робочого часу: оформляємо правильно».
Понаднормова робота при підсумованому обліку робочого часу (ст. 61 КЗпП) – це робота понад установлену тривалість робочого часу за обліковий період, а також робота понад установлену графіком виходу на роботу тривалості роботи за день (зміну) (ст. 61, 62 КЗпП, п. 5 Науково-практичного коментаря до ст. 61 КЗпП, В. Г. Ротань, І. В. Зуб, О. Є. Сонін, 11-те видання, видавництво «Правова єдність», Київ, 2010 рік, далі – Коментар).
Як виняток, при підсумованому обліку робочого часу понаднормовою визнається не тільки робота понад установлену тривалість щоденної роботи, але й робота поверх норми робочого часу за обліковий період (пп. 4 п. 2 Коментаря до ст. 62 КЗпП).
Порядок уведення підсумованого обліку робочого часу передбачено ст. 61 КЗпП, а умови його застосування – Методичними рекомендаціями щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затвердженими наказом Мінсоцполітики від 19.04.06 р. № 138 (далі – Методрекомендації № 138). Згідно з п. 13 Методрекомендацій № 138 у випадку якщо за характером виробництва неможливе дотримання законодавчої норми робочого часу у встановленому обліковому періоді та неминуча необхідність понаднормового робочого часу, графіки роботи (змінності) повинні розроблятися з таким розрахунком, щоб норма понаднормового часу не перевищувала 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП).