Чи сплачувати податок на нерухомість за зерносховища

Для кого ця стаття: для суб’єктів господарювання, які мають у власності приміщення для зберігання зерна (зерносховища, елеватори).

Із цієї статті ви дізнаєтеся: чи потрібно сплачувати податок на нерухомість за такі приміщення.

Загальні положення

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є складовою податку на майно, який, у свою чергу, належить до місцевих податків (пп. 10.1.1, 265.1.1 Податкового кодексу, далі – ПК).

Платниками цього податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1 ПК). Саме такі об’єкти, у тому числі їх частини, підлягають обкладенню податком на нерухомість (пп. 266.2.1 ПК).

Звідси робимо висновок: якщо приміщення для зберігання зерна зберігач орендує, то податок на нерухомість він не сплачує, це обов’язок власника приміщення.

Для деяких категорій власників та об’єктів нерухомості пп. 266.2.2 ПК встановлено пільги зі сплати податку. Зокрема, податок на нерухомість не сплачується:

• за будівлі, споруди сільгосптоваровиробників, призначені для використання безпосередньо в сільгоспдіяльності (пп. «ж»);
• будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств (пп. «є»).

Розглянемо, за яких умов підприємство не повинне сплачувати податок на нерухомість за зерносховища.

Пільга для сільгосптоваровиробників

Аби скористатися пільгою, встановленою пп. «ж» пп. 266.2.2 ПК, і не сплачувати податок за будівлі, споруди, призначені для використання безпосередньо у сільгоспдіяльності, мають виконуватися одночасно дві умови:

1) нерухомість має належати сільгосптоваровиробнику;

2) нерухомість має цільове призначення – використання у сільгоспдіяльності.

Нагадаємо, згідно з пп. 14.1.235 ПК до сільгосптоваровиробників належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, які займаються виробництвом сільгосппродукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснюють операції з її постачання.

Отже, перша умова виконується, якщо підприємство, яке володіє зерносховищем, є сільгосптоваровиробником, тобто окрім зберігання зерна виробляє сільгосппродукцію.

Що стосується другої умови, то при віднесенні будівель та споруд до сільськогосподарських слід користуватися Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507. Погоджуються із цим і податківці (див. ЗІР, категорія 106.02).

Так, відповідно до ДК 018-2000 будівлі та споруди сільгосппризначення включено до підрозділу «Будівлі нежитлові», а саме до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства». Цей клас має такі підкласи:

• 1271.1 «Будівлі для тваринництва» (зокрема, товарні та племінні ферми великої рогатої худоби, свиноферми та свинофабрики, вівцеферми, кролівничі та звірівницькі ферми, кінні заводи, собачі розплідники);
• 1271.2 «Будівлі для птахівництва (зокрема, птахофабрики та птахоферми, підприємства з виробництва яєць та м’яса птиці, а також із вирощування гібридної птиці для товарних господарств та інкубаторно-птахівничі станції для виробництва добового молодняку птиці тощо);
• 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна» (зокрема, зерносховища);
• 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні» (зокрема, силоси);
• 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства» (зокрема, підвали, винокурні, винні ємкості);
• 1271.6 «Будівлі тепличного господарства» (зокрема, теплиці, сільськогосподарські парники, оранжереї, заводи кормових антибіотиків);
• 1271.7 «Будівлі рибного господарства» (зокрема, підприємства з переробки риби);
• 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва» (зокрема, підприємства з переробки відходів тваринництва);
• 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші» (зокрема, підприємства виробничо-технічного обслуговування, які включають: бази зберігання мінеральних добрив та пестицидів, сільгосптехніки та запчастин, підприємства з ремонту сільськогосподарських машин та транспорту, станції біологічного захисту рослин).

Як бачимо, будівлі для зберігання зерна віднесено до будівель сільгосппризначення.

Отже, за умови, що підприємство є сільгосптоваровиробником, податок на нерухомість за зерносховище воно не сплачує.

Пільга для промислових підприємств

Аби не сплачувати податок за будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств, які не є об’єктом оподаткування, необхідно також дотримуватися двох умов:

1) будівля повинна відноситися до будівель промисловості;

2) будівля має належати промисловому підприємству.

Перша умова виконується, адже зі змісту пп. 266.2.2 ПК випливає, що промислові підприємства не сплачують податок за складські приміщення, а зерносховище, безумовно, відноситься до таких приміщень.

Отже, нам залишилося з’ясувати, які підприємства є промисловими. При цьому будемо керуватися Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженою наказом Держкомітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.10 р. № 457. Саме так роз’яснюють спеціалісти ДФС (див. лист ГУ ДФС у Київській області від 02.06.16 р. № 1236/10/10-36-13-04).

Промисловими вважаються підприємства, які згідно з ДК 009:2010 відносяться до секцій:

• B «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів»;
• C «Переробна промисловість», зокрема виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів, текстильне виробництво, виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, виробництво паперу та паперових виробів тощо;
• D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря»;
• E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами»;
• F «Будівництво».

Таким чином, аби застосувати пільгу, установлену пп. «є» пп. 266.2.2 ПК, і не сплачувати податок на нерухомість за зерносховище, одним із видів діяльності підприємства має бути вид із секцій В–F ДК 009:2010.

До відома: підприємства, які займаються складським господарством, віднесено до секції Н «Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність».

Висновки

Суб’єкт господарювання – власник приміщень для зберігання зерна не сплачує за них податок на нерухомість, якщо він є або сільгосптоваровиробником, або промисловим підприємством. Усі інші власники сплачують податок на загальних підставах.