Третя група платників єдиного податку

Із цієї статті ви дізнаєтеся: хто може бути платником єдиного податку (далі – ЄП) третьої групи, що є об’єктом та базою оподаткування, яким є порядок реєстрації єдинників та подання ними податкової звітності.

Особливості справляння єдиного податку (далі – ЄП) для платників третьої групи наведено в розд. XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу (далі – ПК).

Хто може бути єдинником третьої групи

Серед юридичних осіб платниками ЄП третьої групи можуть бути особи, річний дохід яких не перевищує 5 млн грн. При цьому кількість найманих працівників, з якими може бути укладений трудовий договір, не обмежується.

При розрахунку такого доходу слід взяти до уваги особливості визначення доходів, установлені п. 292.1–292.11 та 292.15 ПК. Так, згідно з абзацом другим п. 292.1 ПК доходом єдинника є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом попереднього року:

• у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);
• матеріальній або нематеріальній формі (зокрема, це вартість безплатно отриманих товарів/послуг, а також сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (для платників ПДВ).

Датою отримання доходу вважається дата надходження коштів у грошовій формі, а для безплатно отриманих товарів (робіт, послуг) – дата підписання акта приймання-передачі (п. 292.6 ПК).

Перелік показників, які не входять до складу доходу, наведено у п. 292.11 ПК. Зокрема, це:

• суми ПДВ, нараховані при постачанні товарів/послуг;
• фінансова допомога, надана на поворотній основі, отримана та повернена протягом 12 календарних місяців (далі – к. міс.) із дня її отримання, та кредити;
• суми отриманого цільового фінансування (дотації, компенсації, субсидії);
• суми коштів та вартість майна, внесеного засновниками або учасниками до статутного капіталу;
• дивіденди, отримані сільгосппідприємством від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПК.

Заборони для єдинників

Єдинники третьої групи зобов’язані здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

До негрошових форм розрахунків відносяться бартер; отримання оплат векселем; зарахування зустрічних грошових вимог; розрахунки через електронні платіжні системи, у тому числі через систему Webmoney (ЗІР, категорія 107.04); погашення заборгованості шляхом укладення договору відступлення права вимоги.

Перелік осіб, які не можуть перебувати в третій групі єдинників, наведено в п. 291.5 ПК. Серед підприємств, які займаються сільгоспдіяльністю, цей статус не можуть мати особи:

• які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів, окрім роздрібної торгівлі ПММ в ємностях до 20 л (пп. 291.5.1 ПК);
• у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юрособам, які не є платниками ЄП, дорівнює або перевищує 25 % (пп. 291.5.5 ПК);
• які на день подання заяви про реєстрацію платником ЄП мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) (пп. 291.5.8 ПК).

Звільнення від сплати податків

Єдинники третьої групи звільнені від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів (п. 297.1 ПК):

• податку на прибуток підприємств;
• ПДВ, якщо вони обрали ставку ЄП в розмірі 5 %. До речі, єдинники, які сплачують ЄП за ставкою 5 %, не зобов’язані реєструватися платниками ПДВ навіть у разі досягнення ними граничного обсягу оподатковуваних операцій, установленого п. 181.1 ПК (1 млн грн. за останні 12 звітних місяців);
• земельного податку, крім податку за земельні ділянки, що не використовуються єдинником для провадження господарської діяльності.

Інші податки і збори єдинники сплачують у загальному порядку.

Об’єкт і база оподаткування, ставки податку

Об’єктом оподаткування для єдинників третьої групи є дохід, отриманий протягом звітного періоду. Мається на увазі будь-який дохід (включаючи дохід представництв, філій, відділень юрособи), отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПК.

При цьому, як випливає із п. 292.13 та пп. 296.1.3 ПК, дохід єдинника має визначатися на підставі даних спрощеного бухобліку про доходи та витрати з урахуванням норм п. 44.2 і 44.3 ПК. Але для ведення такого обліку має бути затверджена спеціальна методика, яку на цей час не оприлюднено.

Отже, для розрахунку суми ЄП застосовується касовий метод визначення доходів. Окрім того, до доходу єдинника, зокрема, включаються:

• дохід від продажу основних засобів (далі – ОЗ). Причому, якщо ОЗ використовувалися в діяльності платника більше 12 к. міс. з дня їх уведення в експлуатацію, оподатковуваний дохід визнається як різниця між сумою, отриманою від продажу, і залишковою балансовою вартістю ОЗ на день такого продажу. Якщо ОЗ використовувалися менше 12 к. міс., то до доходу включається вся сума коштів, отримана від продажу;
• кредиторська заборгованість єдинників, за якою минув строк позовної давності;
• вартість товарів (робіт, послуг), безплатно отриманих протягом звітного періоду;
• сума поворотної фінансової допомоги, отриманої та неповерненої протягом 12 к. міс. із дня її отримання;
• дивіденди, отримані єдинником від інших платників податків;
• вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), передоплата за які була отримана рініше, у період сплати податків на іншій системі оподаткування;
• проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунках єдинника;
• страхове відшкодування, отримане за пошкоджені ОЗ, тощо.

Суми доходу мають бути підтверджені відповідними первинними документами.

Єдинники третьої групи можуть обрати за своїм бажанням такі ставки податку:

• 3 % доходу за звітний період – якщо підприємство бажає бути платником ПДВ;
• 5 % – якщо підприємство не бажає бути платником ПДВ.

Звітність і сплата ЄП

Єдинники третьої групи звітують раз на квартал у строк, установлений для квартального звітного періоду, тобто протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу (пп. 49.18.2, п. 294.1, 296.3 ПК).

Форму Податкової декларації платника єдиного податку (юридичної особи) (далі – декларація) затверджено наказом Мінфіну від 19.06.15 р. № 578.

ЄП сплачується протягом 10 календарних днів (далі – к. д.) після останнього дня подання декларації за звітний квартал (п. 295.3 ПК).

Як стати єдинником третьої групи

Етап 1. Подання документів до органу ДФС.

Аби зареєструватися єдинником третьої групи, до органу ДФС за місцем своєї реєстрації слід подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.12.11 р. № 1675 (далі – Наказ № 1675) (пп. 298.1.1 ПК). У заяві зазначають:

• дані про підприємство: найменування, код ЄДРПОУ, дані документа, що підтверджує держреєстрацію юрособи (виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), податкову адресу;
• місце провадження господарської діяльності (як правило, місцезнаходження підприємства відповідно до його реєстраційних документів);
• вибрані види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;
• групу і ставку ЄП;
• середньооблікову чисельність працівників;
• дату (період) обрання або переходу на спрощену систему.

Заяву можна подати на вибір підприємства в один із таких способів (пп. 298.1.1 ПК):

• особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
• надіслати поштою із повідомленням про вручення та описом вкладення;
• в електронному вигляді з накладенням електронного цифрового підпису;
• державному реєстратору як додаток до заяви, що подається для проведення держреєстрації юрособи або фізособи-підприємця. У такий спосіб можна подати заяву в разі вибору спрощеної системи під час держреєстрації підприємства.

Разом із заявою слід подати Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування за формою, затвердженою Наказом № 1675 (далі – Розрахунок). Тобто при бажанні стати єдинником із I кварталу 2019 року підприємство має відобразити дохід за період із 1 січня по 31 грудня 2018 року.

Реєстраційні документи слід подати не пізніше ніж за 15 к. д. до початку наступного календарного кварталу (пп. 298.1.4 ПК). Для переходу у третю групу єдинників із 1 січня 2019 року заяву слід подати не пізніше 14 грудня 2018 року.

Етап 2. Розгляд документів і надання відповіді органом ДФС.

Отримавши від підприємства заяву, орган ДФС приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації платником ЄП.

Відмовити в реєстрації єдинником можуть із таких підстав (п. 299.6 ПК):

• невідповідність вимогам, установленим для єдинників ст. 291 ПК (тобто за видами діяльності, обсягом доходу);
• недотримання вимог, передбачених пп. 298.1.4 ПК (це стосується строку та періодичності подання заяви (не частіше одного разу на рік); порядку оформлення заяви з додаванням до нього розрахунку доходу, а також наявності податкового боргу).

У разі відмови в реєстрації контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів з дня подання заяви надати заявнику письмову мотивовану відмову, яка може бути оскаржена у встановленому порядку (п. 299.5 ПК). Оскаржити таке рішення можна до вищого органу ДФС, подавши скаргу протягом 10 днів після ознайомлення з письмовою мотивацією відмови, або в судовому порядку.

Етап 3. Реєстрація платником ЄП

За відсутності підстав для відмови в реєстрації платником ЄП податковий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви зареєструвати таку особу (п. 299.3 ПК). Підприємство буде вважатися платником ЄП із 1-го числа кварталу, що настає після дати подання заяви.

Факт реєстрації платником ЄП засвідчується витягом із реєстру платників ЄП, який можна отримати безплатно (п. 299.9 ПК). Для цього треба звернутися до податкового органу з відповідною заявою. Строк підготовки витягу – один робочий день з моменту отримання запиту від платника податків.

Особливості реєстрації/ анулювання ПДВ-реєстрації

На платників ЄП третьої групи вимога щодо обов’язкової ПДВ-реєстрації у разі досягнення обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 к. міс. понад 1 млн грн. не поширюється (п. 181.1 ПК). Тож, якщо підприємство – платник ПДВ реєструється платником ЄП і обирає ставку податку 5 %, воно має право анулювати ПДВ-реєстрацію. При цьому обсяг здійснених ним оподатковуваних операцій за останні 12 к. міс. значення не має.

І, навпаки, якщо підприємство не було платником ПДВ до переходу на спрощену систему і обирає ставку податку в розмірі 3 %, воно зобов’язане разом із заявою подати реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ (затверджена наказом Мінфіну від 14.11.14 р. № 1130).

Зняття з реєстрації єдинником третьої групи

Єдинник третьої групи має право самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування або зробити це в обов’язковому порядку у випадках, прописаних у пп. 298.2.3 ПК.

Так, відмовитися від статусу платника ЄП третьої групи можна з будь-якого кварталу. Для цього треба подати заяву за тією ж формою, що й для реєстрації. У заяві слід зробити відповідні відмітки, зокрема вказати дату переходу на загальну систему оподаткування. Строк подання заяви – не пізніше ніж за 10 днів до початку нового звітного кварталу (пп. 298.2.1 ПК).

Єдинник третьої групи повинен перейти на загальну систему (або у четверту групу єдинників при виконанні умов для реєстрації таким єдинником) (пп. 298.2.3 ПК):

• у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу (5 млн грн. без урахування ПДВ, якщо підприємство є платником ПДВ) – із 1-го числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення. До речі, у такому випадку до доходу, отриманого понад граничний розмір, застосовують подвійну ставку (п. 293.5 ПК);
• застосування негрошового способу розрахунків – із 1-го числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків. До доходу від заборонених операцій також застосовують подвійну ставку податку;
• здійснення заборонених видів діяльності – із 1-го числа місяця, що настає за звітним періодом, у якому провадилися такі види діяльності;
• наявності податкового боргу на кожне 1-ше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із цих кварталів.