Терміново потрібні ТМЦ? Візьміть їх у позику

Для кого ця стаття: для суб’єктів господарювання, які бажають передати або взяти ТМЦ у позику.

Із цієї статті ви дізнаєтеся: що таке товарна позика з правової точки зору, як документально оформити передачу товарів у позику, оподаткувати та відобразити в обліку цю операцію.

На практиці нерідко у суб’єкта господарювання виникає нагальна потреба в ТМЦ (наприклад, у насінні, паливі, добривах тощо), а вільних грошей на їх придбання немає. У такому разі йому на допомогу може прийти інший суб’єкт господарювання (наприклад, сусіднє сільгосппідприємство), яке може позичити йому необхідні ТМЦ з умовою повернення в установлений строк.

Правові основи укладення договору позики визначено гл. 71 Цивільного кодексу (далі – ЦК). Так, згідно зі ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти чи інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошей (суму позики) або рівну кількість речей того ж роду й якості.

Як бачимо, у позику можна надати не тільки гроші, а й речі (ТМЦ, запаси, готову продукцію тощо).

Предметом договору позики можуть бути речі, визначені родовими ознаками. Так, відповідно до ч. 2 ст. 184 ЦК річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві всім речам того самого роду, і вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, яка має лише родові ознаки, є замінною. До таких речей можна віднести паливо певної категорії, добрива певного виду, зерно певного сорту та якості, інструменти, приладдя однієї марки, моделі тощо. Отже, це можуть бути будь-які запаси, що мають однакові характеристики (зокрема, якість) та які можна виміряти числом (1, 1 000 тощо), вагою (кг, л, т тощо), мірою (ящики, вагони тощо).