Списання безнадійної заборгованості: нюанси оподаткування

Для кого ця стаття: для сільгосппідприємств, які мають безнадійну дебіторську чи кредиторську заборгованість, пов’язану з постачанням або придбанням товарів/послуг.

Із цієї статті ви дізнаєтеся: як обкладаються операції зі списання безнадійної заборгованості ПДВ та податком на прибуток.

Для цілей оподаткування безнадійною вважається заборгованість, що відповідає, зокрема, одній із таких ознак (пп. 14.1.11 Податкового кодексу, далі – ПК):

• заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
• прострочена заборгованість померлої фізособи за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
• прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
• заборгованість фізосіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов’язаних із таким кредитором, осіб, які перебувають із таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах і у яких період між датою припинення цих трудових та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки;
• прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізосіб – заборгованість, що не перевищує 25 % мінімальної зарплати (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року (за відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізосіб);
• актив у вигляді корпоративних прав або неборгових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;
• прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії з примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
• заборгованість, стягнення якої стало неможливим через дії обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажор), підтверджені у передбаченому законодавством порядку;
• заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами в установленому законом порядку або припинених як юрособи у зв’язку з їхньою ліквідацією.

Для юросіб виникнення безнадійної заборгованості найчастіше пов’язане зі спливом строку позовної давності, яку виявляють,як правило, під час проведення щорічної інвентаризації.

Дебіторську заборгованість можна поділити на два види: