Податкова накладна: практичний мінімум

Електронний документообіг та звітність

Усі платники ПДВ, здійснюючи операції, які є об’єктом оподаткування, повинні складати податкові накладні (далі – ПН).

Форму ПН, а також Порядок її заповнення затверджено наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307 (далі – Порядок № 1307).

1. Право на складання ПН мають тільки платники ПДВ, яким присвоєно індивідуальний податковий номер.
2. Платник ПДВ може делегувати право складання ПН своєму структурному підрозділу або філії, які не є платниками ПДВ, якщо така філія (структурний підрозділ) самостійно поставляє товари або надає послуги. Для цього юрособа має присвоїти філії окремий код (номер, шифр), повідомивши про це орган ДПС за місцем своєї реєстрації. Таке повідомлення складається за формою додатка 2 до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.16 р. № 21 (далі – Порядок № 21).
3. ПН складається виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) уповноваженої платником особи (п. 201.1 Податкового кодексу, далі – ПК). ПН підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у строки, установлені п. 201.10 ПК (див. нижче).
4. ПН складається державною, тобто українською, мовою (п. 4 Порядку № 1307). Але у цього правила є виняток. Так, якщо при перекладі з іноземної мови на українську неможливо ідентифікувати найменування товару або торгової марки, допускається їх відображення іноземною мовою (Узагальнююча податкова консультація, затверджена наказом ДПАУ від 16.02.12 р. № 127; ЗІР, категорія 101.16).
5. ПН має бути складена як за операціями, що підлягають оподаткуванню (за ставками 20 %, 7 %, 0 %), так і за операціями, звільненими від оподаткування (перелічені в ст. 197 і підрозд. 2 розд. XX ПК). А от на операції, що не є об’єктом оподаткування (наведені в ст. 196 ПК), ПН не виписується.
6. Реквізити ПН, що не заповнюються, залишаються пустими. Тобто в них не потрібно проставляти нулі, прочерки чи інші знаки (п. 6 Порядку № 1307).

ПН виписується на дату виникнення податкових зобов’язань із ПДВ (далі – ПЗ) (п. 187.1, 201.1 ПК). За загальним правилом датою виникнення ПЗ за операцією із постачання товарів/послуг уважається дата першої події:

• або зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника ПДВ як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника ПДВ, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника. Зверніть увагу: якщо списання грошей з рахунка покупця і зарахування їх на банківський рахунок постачальника відбувається в різні дні, ПЗ у постачальника виникають на дату зарахування грошей на його рахунок (лист ДФС від 16.06.16 р. № 5736/6/99-99-19-03-02-1);
• або відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації (далі – МД), що засвідчує факт перетину митного кордону України, складена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Зверніть увагу: дата виникнення ПЗ у разі постачання товарів не залежить від дати переходу права власності на товар. Тобто це дата початку фізичного переміщення товару від постачальника (тобто від місцезнаходження товару) до покупця (лист ДФС від 31.12.12 р. № 8323/0/61-12/15-3115).