Податкова накладна: особливості складання для сільгосппідприємств

Хоча складання податкових накладних (далі – ПН) – звична для бухгалтерів справа, запитання щодо заповнення тих чи інших реквізитів у деяких ситуаціях виникають досить часто. Насамперед, це стосується сільгосппідприємств – суб’єктів спецрежиму з ПДВ, адже складання ними ПН має свої особливості. Тож у цій консультації ми зупинимось на правилах та особливостях складання ПН саме сільгосппідприємствами.

Хто, для кого та коли має оформлювати ПН

Перш за все нагадаємо, що випадки та порядок складання ПН прописано у ст. 201 Податкового кодексу (далі – ПК) та в Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307 (далі – Порядок № 1307).

Так, згідно з п. 201.1 ПК складаються ПН лише платниками ПДВ. Для продавця ПН є документальним підтвердженням його податкового зобов’язання, а для покупця – податкового кредиту. ПН слід оформлювати також у разі, якщо покупець не є платником ПДВ, а також у деяких випадках, не пов’язаних із постачанням товарів (послуг), зокрема при коригуваннях згідно з п. 198.5 та 199.1 ПК (використання раніше придбаних товарів (послуг) в неоподатковуваних або звільнених від оподаткування операціях, у негосподарській діяльності тощо).

ПН (за винятком зведених) оформлюються на дату виникнення податкових зобов’язань, якою є дата першої із подій (п. 187.1 ПК):

• або отримання передоплати за товари (роботи, послуги);
• або відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг).

ПН оформлюється виключно в електронній формі (з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи) та обов’язково має бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) протягом 15 календарних днів після дати її оформлення (п. 201.10 ПК).

Реєстрації в ЄРПН підлягають усі без винятку ПН, однак штрафуватимуть за невчасну реєстрацію лише за ті ПН, які підлягають видачі отримувачу та містять ненульову суму ПДВ (ст. 1201 ПК).

ПН зведена та за щоденними підсумками

Крім так званої «звичайної» ПН передбачено ще два окремі види: ПН за щоденними підсумками операцій та зведена ПН (п. 201.4 ПК).

Зведена ПН може оформлюватися в разі здійснення постачання товарів/послуг, що має безперервний або ритмічний характер (два чи більше разів на місяць). При цьому покупець може бути як платником ПДВ, так і неплатником цього податку. Зведена ПН складається не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання (тобто правило «першої події» для таких ПН не діє).

Якщо станом на дату складання зведених ПН сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, то таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається «звичайна» ПН за загальним порядком.

Сільгосппідприємствам доцільно оформлювати зведену ПН, наприклад на операції з постачання молока на молокозавод, адже таке постачання зазвичай має безперервний характер, а також у будь-яких інших випадках, коли постачання одному покупцеві здійснюється два чи більше разів на місяць.

Крім того, зведену ПН слід складати у випадках, передбачених п. 198.5 ПК, а саме: у разі якщо придбані товари (послуги), необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях:

• що не є об’єктом оподаткування;
• звільнених від оподаткування;
• що здійснюються платником ПДВ у межах свого балансу, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
• що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені ПН сільгосппідприємствам слід оформлювати, зокрема, у разі загибелі посівів, понаднормових втрат сільгосппродукції, понаднормового падежу тварин тощо. До них включаються товари (послуги), які були придбані та використані у виробництві (вирощуванні) відповідних посівів чи продукції (детальніше про податкові наслідки загибелі посівів див. у консультації «Загибель посівів: оформлення, облік та оподаткування»).

ПН за щоденними підсумками операцій (тобто єдина ПН за день) може складатися в разі:

• здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), розрахунки за які проводяться через касу/РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
• виписування транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику ПДВ за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких установлена міжнародними стандартами;
• надання платнику ПДВ касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

ПН за щоденними підсумками операцій складається за умови, що на такі операції не були складені окремі «звичайні» ПН.

Порядок складання

У ПН зазначаються в окремих рядках такі обов’яз­кові реквізити (п. 201.1 ПК):

• порядковий номер;
• дата виписування;
• повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – продавця товарів/послуг;
• податковий номер платника ПДВ (ІПН) продавця та покупця. У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг у ПН крім ІПН платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
• повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – покупця (отримувача) товарів/послуг;
• опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
• ціна постачання без урахування ПДВ;
• ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
• загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
• код товару згідно з УКТЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, увезених на митну територію України) (при цьому не є помилкою зазначення коду УКТЗЕД за товарами, які не є імпортними чи підакцизними).

Нумерація ПН може бути довільна, однак сільгосппідприємства-спецрежимники не повинні забувати про те, що у другій частині номера (через дріб) ПН на реалізацію сільгосппродукції власного виробництва слід проставляти позначку «2». ПН із такою позначкою відображаються у спецрежимній декларації з ПДВ.

ПН має складатися державною мовою (п. 4 Порядку № 1307). Однак якщо при перекладі з іноземної мови на українську неможливо правильно ідентифікувати назву торгової марки або найменування товару, допускається їх відображення іноземною мовою (Узагальнююча податкова консультація, затверджена наказом ДПАУ від 16.02.12 р. № 127).

При заповненні назви покупця та продавця не має значення розмір літер (великі чи малі), головне, щоб така назва відповідала зазначеній у статуті підприємства.

Ціна постачання має вказуватись без урахування ПДВ та у гривнях із копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством (п. 16 Порядку № 1307). Однак указати ціну без ПДВ у гривнях із копійками (тобто із двома знаками після коми) буває непросто, адже ціна зазвичай установлюється з ПДВ, а при обчисленні її розміру без ПДВ часто виникає більше ніж два знаки після коми, а заокруглення часто призводить до завищення чи заниження реальної ціни.

Однак податківці не вважатимуть недійсними (і, відповідно, не позбавлятимуть покупця права на податковий кредит) ті ПН, у яких ціна (без ПДВ) наведена з більш ніж двома знаками після коми. Про це зазначено, зокрема, у листі ДФС від 23.03.16 р. № 3038/З/99-99-19-03-02-15). Крім того, з 01.01.16 р. існує і пряма норма ПК (п. 201.1), згідно з якою ПН, що містить помилки в реквізитах, визначених п. 201 ПК (крім коду товару згідно з УКТЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум ПДВ до податкового кредиту. Наявність більш ніж двох знаків після коми в ціні і є (на думку податківців) такою «незначною» помилкою.

Реквізити ПН, які не підлягають заповненню, залишаються пустими. Тобто в них не потрібно проставляти нулі, прочерки чи будь-які інші знаки.

Особливості складання ПН у деяких випадках

Як відомо, у деяких випадках оформлюються ПН, які не видаються покупцеві. Особливості складання таких ПН для найбільш поширених випадків наведемо в таблиці:

Правильно складена та вчасно зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для відображення податкового кредиту у покупця та підтвердженням правильного нарахування податкових зобов’язань у продавця. Отже, ПН слід складати правильно, а в разі виявлення помилок – вчасно їх виправляти (про це див. у консультації «Відповіді на топ-10 запитань щодо податкових накладних»).