Чи можна уникнути нарахування компенсуючих податкових зобов’язань

Ні, не може. Нараховувати компенсуючі ПЗ усе одно потрібно. Пояснимо чому.

Нагадаємо, згідно з п. 198.5 ПК платник ПДВ зобов’язаний нарахувати компенсуючі ПЗ та скласти зведену ПН, якщо придбані з ПДВ товари/послуги призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, які:

• не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПК, окрім операцій, передбачених пп. 196.1.7 ПК, тобто операцій із реорганізації юридичних осіб;
• звільнені від оподаткування на підставі ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПК, міжнародних договорів (угод). Виняток: операції, визначені пп. 197.1.28 та п. 197.11 ПК, тобто поставки товарів у частині компенсації на покриття різниці між фактичними витратами і регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету;
• передбачають передання товарів для невиробничого використання в межах балансу підприємства, а також переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих;
• не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, визначених п. 189.9 ПК, тобто операцій із ліквідації необоротних активів).

Як бачимо з наведеної норми, такий обов’язок виникає незалежно від того, скористався платник своїм правом на включення вхідного ПДВ до податкового кредиту чи ні. Вирішальним тут є саме придбання товарів із ПДВ, що підтверджується ПН, зареєстрованою в ЄРПН.

Такої ж думки дотримуються і податківці (див. ЗІР, категорія 101.06). І це логічно, адже коли постачальник зареєстрував на покупця ПН, в останнього збільшився реєстраційний ліміт, і для того щоб його нівелювати, слід нарахувати компенсуючі ПЗ.