Коли сільгоспвиробник може анулювати ПДВ-реєстрацію

Для кого ця стаття: для сільськогосподарських підприємств, які бажають анулювати свою реєстрацію платником ПДВ.

Із цієї статті ви дізнаєтеся: в яких випадках сільгосппідприємство може знятися з реєстрації платником ПДВ, як це зробити та чи може податковий орган відмовити в анулюванні ПДВ-реєстрації.

Останнім часом все більше сільгосппідприємств, які зареєстровані платниками ПДВ, почали замислюватися про можливість анулювання такої реєстрації. І це не дивно. Адже повальне блокування податкових накладних та розрахунків коригування (далі – ПН, РК) із подальшою відмовою податкового органу у розблокуванні таких ПН/РК заважає провадити нормальну господарську діяльність.

Коли можна анулювати ПДВ-реєстрацію

Причини анулювання реєстрації платником ПДВ наведено в п. 184.1 Податкового кодексу (далі – ПК). Сьогодні ми розглянемо таку причину, як невеликі обсяги постачання протягом останніх 12 місяців.

Так, для анулювання ПДВ-реєстрації за ініціативою платника ПДВ за причиною, наведеною в пп. «а» п. 184.1 ПК, мають виконуватися дві умови:

• суб’єкт господарювання (далі – СГ) повинен бути зареєстрований платником ПДВ більше ніж 12 місяців;
• загальна вартість оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців (далі – к. міс.) має бути меншою за 1 млн грн (ця сума визначається без ПДВ!).

Наприклад, якщо платник бажає анулювати свою реєстрацію платником ПДВ із 1 листопада поточного року, він має бути зареєстрований таким платником не пізніше 1 листопада 2019 року, а обсяг операцій із постачання товарів/послуг за період листопад 2019 року – жовтень 2020-го повинен бути меншим за 1 млн грн. Також у цього платника не має бути заборгованості зі сплати ПДВ.

Інші причини анулювання ПДВ-реєстрації (наведені в пп. «б»–«з» п. 184.1 ПК) стосуються або випадків, коли підприємство повністю анулюється або збирається перейти в групу платників єдиного податку, яка не передбачає реєстрації платником ПДВ (мається на увазі перехід у третю групу єдинників зі сплатою єдиного податку за ставкою 5 %) тощо. Тож у цій статті ми такі випадки розглядати не будемо.

Які операції враховуються для обчислення межі в 1 млн грн?

Передусім зазначимо, що загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг за останні 12 к. міс. визначається за даними декларацій з ПДВ (далі – декларація), що були подані до органу ДПС за останні 12 поточних к. міс. (п. 5.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.14 р. № 1130, далі – Положення № 1130).

При цьому до оподатковуваних операцій належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20 %), ставкою 7 % та нульовою ставкою, а також ті, що звільнені від оподаткування. Тобто для розрахунку граничного обсягу операцій слід підсумувати дані рядків 1.1, 1.2, 2.1, 3, 4.1 та 4.2 та 5.1 (колонка А) декларацій за останні 12 місяців.

Визнання умовного продажу залишків ТМЦ і продукції

Підприємствам, які бажають анулювати рестрацію платником ПДВ, слід ураховувати таку важливу умову.

Згідно з п. 184.7 ПК не пізніше дати анулювання ПДВ-реєстрації СГ повинен нарахувати ПЗ на товари (послуги), необоротні активи, за якими був відображений податковий кредит та які не були використані ним у господарській діяльності до дати анулювання.

Що це означає? Якщо на дату анулювання ПДВ-реєстрації у сільгосппідприємства на балансі числяться залишки товарів/продукції/незавершеного виробництва, воно повинне на їх вартість нарахувати ПЗ, причому не на всю вартість залишків, а тільки на вартість товарів (послуг), основних засобів, що були придбані з ПДВ.

Що стосується готової продукції, що не була реалізована на дату анулювання ПДВ-реєстрації і залишилася на складі, та незавершеного виробництва, то ПЗ слід нарахувати тільки на вартість товарів/послуг, що були придбані з ПДВ і використані у виробництві такої продукції/незавершеному виробництві. Адже, оскільки на дату анулювання ПДВ-реєстрації така продукція не реалізована, тобто не використана в господарській діяльності, вважається, що й товари/послуги, вартість яких включена до її собівартості, не використані в такій діяльності. Отже, щодо таких товарів/послуг (за умови, що підприємство придбавало їх із вхідним ПДВ) слід також визнати умовне постачання та нарахувати ПЗ.

Таким чином, до декларації за останній звітний період слід включити ПЗ (ЗІР, категорія 101.01.02):

• за товарами, що числяться на балансі і були придбані з ПДВ;
• товарами/послугами, використаними для виробництва продукції власного виробництва, яка на дату анулювання не реалізована (якщо такі товари/послуги були придбані з ПДВ);
• товарами/послугами, використаними для виробництва продукції, що обліковується у складі незавершеного виробництва (якщо такі товари/послуги були придбані з ПДВ);
• дебіторською заборгованістю за оплачені (за умови їх придбання у платників ПДВ), але не отримані товари (послуги), необоротні активи.

При цьому базою оподаткування є звичайна ціна товарів/послуг, яка відповідає рівню ринкових цін (пп. 14.1.71, 14.1.219, п. 184.7 ПК).

Що стосується залишків необоротних активів, які числяться на балансі підприємства, то, на нашу думку, їх не можна вважати невикористаними в господарській діяльності (адже якийсь час вони використовувалися в діяльності підприємства), тому нараховувати ПЗ на їхню вартість немає потреби. Щоправда, допускаємо, що перевіряючі матимуть іншу точку зору. Як показує практика, спеціалісти ДПС дозволяють не нараховувати ПЗ у разі анулювання ПДВ-реєстрації, тільки якщо необоротний актив повністю замортизований. Якщо ж об’єкт замортизовано не повністю, слід нарахувати ПЗ на частину незамортизованої вартості.

На вартість таких товарів/послуг необхідно виписати зведену ПН. Правила її оформлення викладено в п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307. Зокрема, шапка ПН заповнюється так:

• у лівому верхньому куті робляться позначки «Х» у рядку «Зведена податкова накладна» та про те, що ПН не видається покупцеві, і зазначається тип причини «10»;
• рядку «Індивідуальний податковий номер» наводиться умовний ІПН «600000000000»;
• інших рядках, відведених для відображення даних покупця, – свої дані.

У розділі Б указуються:

• у графі 2 «Номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця)» – дата складання та порядкові номери ПН, виписаних постачальниками товарів, за якими визначаються ПЗ. Якщо ПЗ нараховуються на вартість товарів/послуг, включену до собівартості готової продукції, у цій графі пропонуємо зазначити не номери та дати вхідних ПН (це практично неможливо зробити), а причину нарахування компенсуючих ПЗ, наприклад: «Умовне постачання товарів/послуг, використаних в операціях, не пов’язаних з господарською діяльністю»;
• графі 4 «Одиниця виміру товару/послуги, умовне позначення» – «грн»;
• графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без ПДВ.

Графи 3.1–3.3, 5–9, 11 не заповнюються.

ПЗ, нараховані на залишки товарів/послуг/необоротних активів на дату анулювання ПДВ-реєстрації, відображаються в рядку 4.1 декларації.

Процедура анулювання ПДВ-реєстрації та її наслідки

Для анулювання ПДВ-реєстрації за власним бажанням СГ повинен подати до органу ДПС за своїм місцезнаходженням заяву про анулювання реєстрації (далі – заява) за формою № 3-ПДВ (додаток 3 до Положення № 1130). При цьому в п. 3 заяви треба назвати причину анулювання реєстрації із посиланням на пункт, статтю і норму ПК, а саме: «пп. «а» п. 184.1 ст. 184 розд. V ПК».

Заява повинна містити всі обов’язкові реквізити, підпис відповідальної або уповноваженої особи, а також печатку (при наявності).

Якщо підприємство уклало з органом ДПС договір про визнання електронних документів, заява може бути подана в електронному вигляді з накладенням ЕЦП (п. 5.3 Положення № 1130).

У який срок подається заява?

Подати заяву можна в будь-який час – законодавством не встановлено ні конкретних строків, ні прив’язок до звітного періоду чи строків подання декларації.

Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника ПДВ приймається контролюючим органом протягом 10 календарних днів (далі – к. д.) після подання заяви за формою № 3-ПДВ. А сама реєстрація анулюється або датою подання заяви, або датою прийняття органом ДПС рішення про таке анулювання (п. 5.11 Положення № 1130).

Податковий орган повинен письмово повідомити платника протягом 3 робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Якщо заява про анулювання ПДВ-реєстрації подана до контролюючого органу в електронній формі, відмова в анулюванні реєстрації або пропозиція подати нову заяву викладається контролюючим органом в електронній формі та надсилається на адресу електронної пошти, з якої надійшла така заява.

Які можуть бути причини для відмови в анулюванні ПДВ-реєстрації?

Орган ДПС анулює ПДВ-реєстрацію, тільки якщо буде встановлено, що підприємство відповідає вимогам п. 184.1 ПК і здійснило всі розрахунки з бюджетом за ПЗ останнього звітного періоду (п. 5.4 Положення № 1130).

У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ або в разі, якщо особа відповідає критеріям, згідно з якими ПДВ-реєстрація є обов’язковою, орган ДПС протягом 10 к. д. після надходження заяви платника ПДВ про анулювання реєстрації надає письмове пояснення (відмова в анулюванні реєстрації).

Причини, з яких платнику ПДВ може бути відмовлено в анулюванні реєстрації, наведено в п. 5.4 Положення № 1130. Для нашого випадку (обсяг оподатковуваних операцій менше ніж 1 млн грн) це:

• перевищення вказаного обсягу оподатковуваних операцій із постачання товарів/послуг (понад 1 млн грн);
• непроведення розрахунків із бюджетом за ПЗ за останній звітний період. При цьому податковий орган протягом 10 к. д. після надходження заяви платника ПДВ про анулювання реєстрації звертається до нього з письмовою пропозицією подати нову заяву після проведення розрахунків із бюджетом.

Інших причин для відмови в анулюванні ПДВ-реєстрації не передбачено. Тож, якщо вам відмовляють з якихось інших причин (наприклад, площа земельних ділянок перевищує якусь вигадану податківцями величину), оскаржуйте таке рішення в адміністративному порядку.

Чи потрібно закривати ПДВ-рахунок після анулювання реєстрації?

Ні, не потрібно. Анулювання ПДВ-реєстрації вже є підставою для закриття електронного ПДВ-рахунка. Держказначейство самостійно закриє ПДВ-рахунок на підставі реєстрів, отриманих від ДПС (п. 7 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.14 р. № 569, далі – Порядок № 569).

Як забрати кошти, які були зайво перераховані на ПДВ-рахунок?

Як визначено п. 7 Порядку № 569, якщо після анулювання ПДВ-реєстрації є залишок коштів на електронному рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ, то цей залишок перераховується до бюджету, а сам рахунок закривається.

Таким чином, в інтегрованій картці платника податків буде числитися переплата, яку можна повернути на свій поточний рахунок у порядку, передбаченому ст. 43 ПК. Для цього слід подати до органу ДПС заяву в довільній формі (п. 27 Порядку № 569).

Якщо в останній декларації заявлено від’ємне значення ПДВ, що з ним буде?

Якщо в останньому звітному періоді перебування платником ПДВ у СГ є залишок від’ємного значення, який не був використаний у погашення ПЗ цього періоду (тобто в декларації заповнено ряд. 21), то він буде втрачений. Адже його автоматичне повернення в разі анулювання ПДВ-реєстрації ПК не передбачено.

Тому рекомендуємо СГ задекларувати за результатами останнього звітного періоду суму бюджетного відшкодування. Цю суму можна буде отримати після анулювання ПДВ-реєстрації у строки, передбачені ст. 200 ПК (незважаючи на те, що на дату її отримання СГ уже втратить статус платника ПДВ) (п. 184.9 ПК).

Коли підприємство втратить право на реєстрацію ПН/РК в ЄРПН?

Зареєструвати всі ПН та РК в ЄРПН слід не пізніше останнього дня, коли СГ має статус платника ПДВ. Адже право на реєстрацію ПН і РК в ЄРПН має тільки платник ПДВ (ЗІР, категорія 101.16).

Чи матиме підприємство можливість виправити помилки, допущені в декларації, після анулювання ПДВ-реєстрації?

Ні, не матиме. Адже після анулювання реєстрації у підприємства вже немає права подавати уточнюючі деларації. Тож всі помилки слід виправляти до цієї процедури.

Подання останньої звітності з ПДВ та сплата податку

Якщо ПДВ-реєстрація анулюється не в останній день календарного місяця, то останній звітний період починається із 1-го дня такого місяця і закінчується днем анулювання (п. 184.6, пп. «б» п. 202.1 ПК).

Наприклад, якщо ПДВ-реєстрацію платника, який звітував щомісяця, анульовано 15 листопада цього року, тоді останнім звітним періодом буде період із 01.11.20 р. по 15.11.2 р. включно.

Особливих строків подання до контролюючого органу останньої декларації в нормативних документах не установлено. Тому потрібно користуватися загальними нормами – п. 203.1 ПК, тобто протягом 20 к. д. після закінчення звітного періоду, у якому подано заяву про анулювання ПДВ-реєстрації.

Тож у наведеному вище прикладі останнім днем подання звітності буде 20 грудня 2020 року (20 к. д., що настають за 30.11.20 р.).

Суми ПДВ, зазначені в останній декларації, перераховуються Казначейством до бюджету з електронного рахунка СГ не пізніше останнього дня строку, установленого для сплати ПЗ.

Висновки

Сільгосппідприємство може подати заяву для анулювання ПДВ-реєстрації, якщо за останні 12 к. міс. обсяг оподатковуваних операцій із постачання товарів/послуг не перевищив 1 млн грн (сума береться без ПДВ). Податковий орган повинен анулювати ПДВ-реєстрацію протягом 10 к. д. після подання платником заяви за формою № 3-ПДВ.