Використовуємо телефон працівника: які податкові ризики

Стаття-аналіз ситуації. На балансі сільгосппідприємства мобільних телефонів немає – працівники користуються особистими телефонами в господарських цілях. Водночас оплату послуг мобільного зв’язку підприємство включає до складу витрат діяльності. Чи існує небезпека визнання цих витрат контролюючим органом такими, що не пов’язані з господарською діяльністю платника податків? Чи виникає у працівників оподатковуваний дохід?

На жаль, облікова практика щодо відображення витрат на мобільний зв’язок ускладнена податковими «традиціями», що беруть свій початок з часів, коли мобільний зв’язок вважався атрибутом еліти (а отже, місцем, де можна шукати додаткову податкову віддачу). І по цей день такі податкові «рудименти» руйнувати досить складно. Тож чи «варта шкурка вичинки»?

Розпочнемо з того, шо всім відомо: з 01.01.15 р. зв’язок витрат з господарською діяльністю з позиції обкладення податком на прибуток уже не такий важливий. Тобто витрати на мобільний зв’язок, віднесені до витрат звітного періоду в бухгалтерському обліку, будуть перенесені до рядка 2 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Подальших коригувань у вигляді «сторно» таких витрат у податковому обліку шляхом відображення їх у рядку 3 декларації також не передбачено. Адже Податковий кодекс (далі – ПК) не передбачає коригування фінансового результату до оподаткування підприємства на різниці щодо віднесення до складу витрат оплати послуг мобільного зв’язку.

Проте зв’язок з господарською діяльністю є надзвичайно важливим насамперед для оподаткування доходів фізичних осіб – ПДФО, військовим збором (далі – ВЗ) і ЄСВ.

Причина в тому, що поділ між госпвикористанням і використанням в особистих цілях працівника дуже нечіткий. І податківці сьогодні цілком можуть заявити, що послуги зв’язку, отримані за допомогою особистого телефону працівника, але оплачені підприємством, є додатковим благом працівника (у вигляді безоплатно отриманої послуги згідно з пп. «е» пп. 164.2.17 ПК). До того ж, у варіанті з нарахуванням ПДФО також виникає ризик утримання ВЗ за ставкою 1,5 % (пп. 1.2, 1.3 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Щодо ЄСВ, то згідно з консультаціями фахівців ДФС у ЗІР (категорія 301.03) уникнути нарахувань можна лише за наявності документів, які підтверджують використання мобільного зв’язку лише у виробничих цілях. Зокрема, це: