Екологічний податок для сільгосппідприємств: відповіді на актуальні запитання (частина 2)

Ми продовжуємо відповідати на запитання аграріїв щодо особливостей сплати екоподатку (першу частину див. у «Екологічний податок для сільгосппідприємств: відповіді на актуальні запитання»).

Сільгосппідприємство є платником екоподатку, якщо здійснює розміщення відходів, крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (далі – СГ) (пп. 240.1.3 Податкового кодексу, далі – ПК).

Нагадаємо, відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості та не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (ст. 1 Закону від 05.03.98 р. № 187/98-ВР «Про відходи»).

Перелік відходів наведено у Класифікаторі відходів ДК 005-96, затвердженому наказом Держстандарту від 29.02.96 р. № 89 (далі – ДК 005-96). Наприклад, до відходів належать відходи сільгоспвиробництва (некондиційна сільгосппродукція, сечовина та гній, бадилля, зерновідходи тощо).

Під розміщенням відходів розуміється постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Отже, сплачувати екоподаток не потрібно, якщо відходи: