Блокування ПН: відповіді на актуальні запитання

Останнім часом зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування (далі – ПН, РК) стало справжньою проблемою для платників ПДВ. Адже покупці не отримують вчасно податковий кредит і нерідко відмовляються сплачувати постачальнику кошти (частину коштів) за продукцію/послуги, поки ПН не буде зареєстрована. Або взагалі відмовляються працювати з проблемним постачальником. У цій ситуації страждає і покупець, і постачальник. Протягом року ми неодноразово зверталися до цієї теми, але запитання продовжують надходити. Тож сьогодні ми надамо відповіді на деякі актуальні запитання.

Запитання – відповіді

Які особливості відображення у звітності з ПДВ заблокованих ПН/РК у постачальника та покупця?

Що стосується постачальника, то на його ПДВ-облік факт зупинення реєстрації ніяк не впливає. Адже незалежно від того, зареєстрована ПН чи заблокована, він повинен відобразити її в декларації за звітний період, в якому вона виписана (п. 201.10 Податкового кодексу, далі – ПК).

Єдиний нюанс: постачальник має довідково відобразити заблоковану ПН (якщо вона не розблокована на дату подання декларації) у таблиці 1.1 «Відомості з таблиці 1 (форма № Д5) (додаток 5) про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість, до суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період» додатка 5 до декларації з ПДВ.

Подальші заходи з розблокування ПН, а також сама реєстрація ПН в ЄРПН (або відмова в такій реєстрації) у звітності з ПДВ постачальника не відображаються.

У покупця ж право на податковий кредит виникає тільки після реєстрації ПН в ЄРПН (п. 201.10 ПК).

Нагадаємо, про блокування ПН покупець дізнається із квитанції, яку надсилає система моніторингу оцінки критеріїв ризику одночасно і постачальнику, і покупцю.

Отже, якщо ПН не буде розблокована у строки, визначені п. 201.10 ПК, покупець не зможе включити її у податковий кредит. У звітності з ПДВ покупця (декларації та додатках до неї) заблокована ПН не відображається.

Після реєстрації ПН покупець може включити ПН до декларації за звітний період, в якому така ПН зареєстрована в ЄРПН, а саме до таблиці 2 додатка 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту» до декларації та до рядка 10.1 декларації.

Що стосується РК, то порядок їх відображення у ПДВ-звітності визначено п. 192.1 ПК. Так, РК, яким передбачається зменшення суми компенсації постачальнику (так звані від’ємні):

• постачальник відображає у звітності з ПДВ тільки в періоді реєстрації такого РК;
• покупець повинен відобразити РК (зменшити суму податкового кредиту) у періоді його оформлення.

РК, яким передбачається збільшення суми компенсації постачальнику (так звані позитивні):

• постачальник повинен відобразити у звітності з ПДВ (збільшити суму податкових зобов’язань) у періоді оформлення такого РК;
• покупець може збільшити податковий кредит у періоді реєстрації цього РК в ЄРПН.

Сільгосппідприємство вже декілька разів відправляло до ДПС Таблицю із докладним поясненням-описом господарської діяльності підприємства. Але щоразу отримувало рішення про її неврахування. Чули, що можна звернутися до бізнес-омбудсмена із питанням щодо врахування Таблиці. Чи дійсно це так і як оформити звернення?

Так, якщо платник ПДВ вважає, що комісія ДПС безпідставно приймає рішення про неврахування Таблиці, то він може звернутися до бізнес-омбудсмена із скаргою на таке рішення.

При цьому зазначимо, що бізнес-омбудсмен не має повноважень щодо скасування рішення органу ДПС про неврахування Таблиці. Однак він захищає інтереси бізнесу перед органами державної влади. Такі держоргани повинні прислухатися до рекомендацій Ради бізнес-омбудсмена, оскільки цією Радою укладено ряд меморандумів про співпрацю і партнерство з різними держорганами України. Наприклад, із ДПС такий меморандум підписано 12.10.15 р.

Бізнес-омбудсмен повинен звернутися до ДПС із вимогою про надання інформації про причини неврахування Таблиці. Сільгосппідприємство після отримання відповіді на свою скаргу може врахувати зауваження податківців та повторно подати Таблицю до комісії ДПС. Від наших читачів ми знаємо, що подання скарги бізнес-омбудсмену – доволі дієвий спосіб отримати рішення про врахування Таблиці.

Подати скаргу можна онлайн через офіційний вебсайт Ради бізнес-омбудсмена. Докладно про порядок подання скарги бізнес-омбудсмену читайте в «Як оскаржити відмову в реєстрації ПН/РК через бізнес-омбудсмена: відповідаємо на ваші запитання».

Підприємству заблокували ПН за критерієм 1 (ризикова операція). Воно відправило до ДПС Таблицю, яку було враховано. Чи можна після прийняття Таблиці виписати нову ПН, а не вживати заходів щодо розблокування першої ПН?

Загалом такий варіант можливий. Адже врахована комісією ДПС Таблиця практично є гарантією того, що ПН із зазначеними в ній кодами більше не будуть блокуватися. Тому після прийняття Таблиці операцію, відображену в такій ПН, вже не визнають ризиковою.

Щоправда, поки Таблиця буде врахована, можуть спливти строки реєстрації ПН. Але нагадаємо, що до закінчення періоду карантину (наразі до 31 серпня) штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН не застосовуються.

А от заблоковану ПН варто визнати помилковою. Для цього радимо надіслати до комісії ДПС повідомлення за формою J1312603, зазначивши в полі «Пояснення», що така ПН є помилковою і платник просить не реєструвати її в ЄРПН.

При цьому в декларації з ПДВ таку заблоковану помилкову ПН відображати не потрібно. Адже на цю операцію буде виписана вже правильна ПН.

Які документи слід подати для збільшення шансів на врахування Таблиці комісією ДПС?

Згідно з п. 14 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 11.12.19 р. № 1165, для прийняття комісією ДПС рішення про врахування Таблиці разом із Таблицею необхідно подати пояснення, в якому наводиться вид діяльності платника ПДВ із посиланням на податкову та іншу звітність.

Але, як свідчить практика, одного пояснення для врахування Таблиці недостатньо. Тому надамо декілька рекомендацій, які збільшать шанси на врахування Таблиці.

По-перше, треба грамотно скласти пояснення. Воно має містити докладний опис господарської діяльності платника ПДВ (види діяльності, засновників, посадових осіб, перелік основних засобів, необхідних для провадження діяльності, кількість працівників, основних постачальників та покупців тощо). Приклад опису див. у «Таблиця даних платника ПДВ: коли подавати та як заповнити».

По-друге, дуже важливу роль має форма № 20-ОПП, в якій наводяться дані про основні засоби, які є у підприємства. Комісія ДПС із такої форми бачить, чи має платник ПДВ достатню кількість основних засобів (земельні ділянки, складські приміщення, техніка тощо) для провадження діяльності. Тому, якщо підприємство раніше не подавало таку форму, це треба зробити до подання Таблиці.

По-третє, сільгоспвиробники мають подати такі форми статистичної звітності, як № 4-сг «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 20__ року» та № 29-сг «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 20__ року». Приймаючи рішення про врахування Таблиці, податківці дивляться, зокрема, на врожайність, задекларовану підприємством. І якщо, на думку ДПС, вона занижена або навіть завищена, це може бути причиною неврахування Таблиці.

Що стосується форм податкової звітності, то їх не потрібно окремо подавати разом із Таблицею – достатньо зробити посилання на їх подання (форма № 1ДФ, декларація з єдиного податку платника четвертої групи тощо). А от доступу до статистичних форм у податківців немає, тому ці форми варто прикріпити окремим файлом (нагадаємо, кожний файл має бути у форматі PDF розміром не більше 2 Мб).