Орендна плата нерезидентові: чи утримувати податок на репатріацію?

Сільгосппідприємство орендує земельну ділянку в нерезидента (резидент Білорусі). Чи потрібно утримувати із суми орендної плати податок на репатріацію?

Порядок оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України (далі – податок на репатріацію) викладено в п. 141.4 Податкового кодексу (далі – ПК).

Так, до доходів нерезидента, які підлягають обкладенню податком на репатріацію, відноситься, зокрема, лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента – лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди (пп. «ґ» пп. 141.4.1 ПК).

Нагадаємо, що згідно з пп. 14.1.97 ПК лізингова (орендна) операція – це господарська операція (крім операцій із фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк. Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди житла з викупом, оренди земельних ділянок та оренди будівель, у тому числі житлових приміщень.

Отже, дохід нерезидента у вигляді орендної плати за передання в оренду земельної ділянки, що знаходиться на території України, є об’єктом обкладення податком на репатріацію. Ставка такого податку – 15 % (пп. 141.4.2 ПК).

Однак слід зазначити, що вищенаведені норми діють, тільки якщо між Україною та державою нерезидента не укладено міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування. Якщо ж така угода є, то слід керуватися правилами, викладеними в угоді.

Угоду між Урядами України та Республіки Білорусь про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухилення від сплати податків стосовно податків на доходи й майно було ратифіковано Законом від 20.12.94 р. № 306/94-ВР.

Відповідно до ст. 6 цієї Угоди доходи, що їх одержує резидент однієї Договірної Держави від нерухомого майна (включаючи доходи від сільського або лісового господарства), розміщеного у другій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі. Зазначене застосовується до доходів, одержуваних від прямого використання, здавання в оренду або використання нерухомого майна в будь-якій іншій формі, у тому числі до доходів, пов’язаних з передачею або отриманням прав на управління цим майном.

Отже, у наведеній ситуації дохід від оренди земельної ділянки, яка знаходиться в Україні, але належить нерезидентові (резидентові Білорусі), має обкладатися податком на репатріацію за ставкою 15 %. Однак це справедливо, якщо орендар-нерезидент є юридичною особою.

Що стосується доходів фізосіб (у т. ч. нерезидентів), то вони підлягають обкладенню насамперед ПДФО. Особливості нарахування (виплати) та обкладення ПДФО окремих видів доходів фізосіб викладено в ст. 170 ПК. Так, згідно із пп. 170.10.1 ПК доходи із джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів.

Як передбачено пп. 170.10.3 ПК, у разі якщо доходи із джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу із джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.

Згідно з пп. 168.1.1 ПК податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПК.

Нагадаємо, що згідно з п. 167.1 ПК ставка ПДФО становить 15 % бази оподаткування в разі, якщо дохід не перевищує 10-кратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня звітного податкового року. В іншому разі застосовується ставка 20 %.

Таким чином, для уникнення подвійного оподаткування доходів, які виплачуються (нараховуються, надаються) фізособі-нерезиденту резидентом-юрособою, податок, передбачений пп. 141.4.2 ПК, не утримується, але такі доходи обкладаються ПДФО згідно з вищенаведеними нормами ПК (аналогічну позицію ДФС із цього питання див. у ЗІР, категорія 102.12).