Поворотна фіндопомога: отримання, облік та оподаткування

Для кого ця стаття: для тих сільгосппідприємств, які отримують або надають поворотну фінансову допомогу.

Юридичні аспекти

Згідно з пп. 14.1.257 Податкового кодексу (далі – ПК) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Проте Цивільний кодекс (далі – ЦК) не містить визначення договору про надання фіндопомоги. Тому в разі її надання (отримання) слід керуватися порядком укладення договору позики, оскільки саме умови такого договору найбільшою мірою відповідають порядку надання (повернення) фіндопомоги.

Відносини за договором позики регулюються ст. 1046–1053 ЦК. Так, згідно зі ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути таку саму суму грошей або таку саму кількість речей того самого роду та якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1048 ЦК договір позики вважається безпроцентним, якщо:

• його укладено між фізичними особами на суму, яка не перевищує 50 НМДГ (850 грн.), і він не пов’язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
• позичальникові передано речі, визначені родовими ознаками.

Законодавство не встановлює будь-яких обмежень щодо осіб, які є сторонами договору позики. Тому позикодавцем та позикоотримувачем можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, як резиденти, так і нерезиденти. Чинним цивільним законодавством не передбачено обмеження також і суми позики.

Однак слід звернути увагу: якщо сторони договору позики не планують нараховувати проценти за користування позикою, то про це потрібно прямо написати в договорі (лист Мін’юсту від 14.04.04 р. № 19-5-375). Адже «платна» позика підпадає під визначення фінансової послуги відповідно до ст. 4 Закону від 12.07.01 р. № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги». А, як відомо, фінпослуги мають право надавати лише фінансові установи, зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 1 цього Закону.

Також у договорі слід зазначити строк повернення позики, що підтвердить її «поворотність».

При цьому в разі надання чи погашення позики готівкою варто враховувати так звані готівкові обмеження, запроваджені постановою Правління НБУ від 06.06.13 р. № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою», а саме:

• підприємства (підприємці) між собою можуть здійснювати протягом одного дня готівкові розрахунки на суму, що не перевищує 10 000 грн.;
• фізичні особи можуть розраховуватись із підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) не більше ніж на 150 000 грн.

Причому в листах НБУ від 01.08.14 р. №11-117/41539 та ДФС від 21.07.14 р. № 25/6/99-99-22-06-03-15/415 розширено дію вимог щодо обмеження готівкових розрахунків також на відносини з надання чи повернення позики, у тому числі за виплачену та повернену поворотну фіндопомогу.

Отже, рекомендуємо отримувати (надавати) та повертати поворотну фіндопомогу (позику) або в безготівковій формі, або ж дотримуючись вищенаведених обмежень щодо готівкових розрахунків.

Випадки перетворення поворотної фіндопомоги на безповоротну

Безповоротна фінансова допомога – це (пп. 14.1.257 ПК):

• сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
• сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
• сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;
• основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податків без установлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання в банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Отже, поворотна фіндопомога може стати безповоротною в разі:

• зміни умов договору, унаслідок чого «зникає» обов’язок отримувача поворотної фіндопомоги її повертати, тобто договір позики перетворюється, зокрема, на договір дарування;
• якщо заборгованість за поворотною фіндопомогою стає безнадійною.

Нагадаємо, що безнадійна заборгованість – це заборгованість, яка відповідає одній із таких ознак (пп. 14.1.11 ПК):

• заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (1 095 днів із дати, коли зобов’язання згідно з договором має бути погашене);
• прострочена заборгованість померлої фізичної особи за відсутності в неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
• прострочена заборгованість осіб, які в судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
• заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов’язаних із таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах;
• прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб – заборгованість, яка не перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року;
• актив у вигляді корпоративних прав або неборгових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;
• прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
• заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
• заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами в установленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.

Бухгалтерський облік

У надавача

Якщо за договором поворотна фіндопомога надається на строк до 12 місяців, то заборгованість є короткостроковою й у бухобліку відображається так:

• видача: Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» – Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;
• повернення: Дт 311 – Кт 377.

Якщо строк повернення фіндопомоги перевищує 12 місяців, то заборгованість за нею є довгостроковою і тому слід зробити такі проведення:

• видача: Дт 183 «Інша дебіторська заборгованість» – Кт 311;
• якщо до терміну погашення довгострокової заборгованості залишається менше 12 місяців, вона переводиться до поточної проведенням: Дт 377 – Кт 183. У разі якщо після такого переведення строк сплати заборгованості подовжується і знову стає більшим ніж 12 місяців, робиться зворотне проведення;
• повернення: Дт 311 – Кт 377.

В отримувача

Згідно з п. 5 П(С)БО 15 «Дохід» дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Зважаючи на вищенаведене, сума отриманої поворотної фіндопомоги не включається до складу доходу, оскільки вона не приводить до збільшення активів або зменшення зобов’язань, що обумовлює зростання власного капіталу.

Підприємство відображає отриману ним поворотну фіндопомогу у складі кредиторської заборгованості, керуючись нормами п. 6 та 7 П(С)БО 11 «Зобов’язання»:

• поточні зобов’язання (враховує на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», якщо заборгованість буде погашено протягом 12 місяців);
• довгострокові зобов’язання (враховує на рахунку 55 «Інші довгострокові зобов’язання», якщо заборгованість буде погашено протягом строку, що перевищує 12 місяців, починаючи з дати балансу).

Тобто якщо строк повернення фіндопомоги не перевищує 12 місяців, то проведення будуть такими:

• отримання: Дт 311 – Кт 685;
• повернення: Дт 685 – Кт 311.

А якщо строк перевищує 12 місяців, то:

• отримання фіндопомоги відображається проведенням: Дт 311 – Кт 55;
• якщо до терміну погашення довгострокової заборгованості залишається менше 12 місяців, вона переводиться до поточної проведенням: Дт 55 – Кт 611 «Поточна заборгованість зa довгостроковими зобов’язaннями в національній валюті»;
• повернення заборгованості відображатиметься проведенням: Дт 611 – Кт 311.

Якщо позика надається (повертається) готівкою, замість рахунка 311 використовується рахунок 301 «Каса в національній валюті».

Якщо поворотна фіндопомога стає безповоротною:

• унаслідок того, що кредиторську заборгованість за поворотною фіндопомогою визнано безнадійною, така заборгованість списується в дохід: Дт 685 (55) – Кт 717 «Дохід вiд списання кредиторської заборгованості»;
• за домовленістю сторін – робиться проведення: Дт 685 (55) – Кт 718 «Дохід вiд безоплатно одержаних оборотних aктивів».

Оподаткування

Нагадаємо, що до 2015 року при обчисленні податку на прибуток діяли особливі правила податкового обліку поворотної фіндопомоги залежно від податкового статусу надавача такої допомоги та термінів її отримання (повернення).

Тепер жодних особливих правил податкового обліку цієї операції немає. Тобто при обчисленні податку на прибуток слід визначати доходи та витрати так само, як і в бухгалтерському обліку. Як видно з вищенаведених проведень, при отриманні (наданні) та поверненні поворотної фіндопомоги у жодної із сторін ні доходи, ні витрати не виникають. Винятком є лише ситуація, коли поворотна фіндопомога стає безповоротною – тоді в її отримувача виникає дохід.

Що стосується ПДВ, то, як відомо, об’єктом обкладення цим податком є операції з постачання товарів, робіт, послуг. При наданні (поверненні) фіндопомоги (як поворотної, так і безповоротної) операція з постачання не відбувається, а тому не виникає й об’єкт оподаткування.

Для платників єдиного податку четвертої групи як отримання (надання) поворотної фіндопомоги, так і її повернення ніякого впливу на розмір цього податку не матимуть. Винятком є перетворення поворотної фіндопомоги на безповоротну, однак і в такому разі сільгосппідприємство уникне наслідків, якщо таке перетворення відбудеться у зв’язку із закінченням строку позовної давності. Пояснимо детальніше.

Форму Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджено наказом Мінагрополітики від 26.12.11 р. № 772. Сума безповоротної фіндопомоги (оскільки вона відображається у складі доходів) включатиметься до показника рядка 2 «Загальна сума доходу сільськогосподарського товаровиробника» цього Розрахунку.

Водночас якщо безповоротна фіндопомога виникла внаслідок закінчення строку позовної давності за поворотною фіндопомогою (дохід виник за рахунком 717), то її сума зазначатиметься в рядку 3.5, який зменшує показник рядка 2. Тобто, по суті, така сума на загальний розмір частки не впливатиме.

Однак якщо поворотна фіндопомога перетворилася на безповоротну з іншої причини, ніж закінчення строку позовної давності, наприклад за домовленістю сторін, то в рядок 3.5 така сума не включатиметься. Це означає, що такий дохід увійде до складу показника рядка 2, тобто збільшить загальну суму доходу сільгосппідприємства. При цьому частка сільськогосподарського товаровиробництва відповідно зменшиться.

Висновки

Поворотна фіндопомога, отримана як від фізичних, так і від юридичних осіб, може слугувати додатковим джерелом поповнення обігових коштів сільгосппідприємства, не викликаючи при цьому податкових наслідків. Винятком є ситуація, коли поворотна фіндопомога перетворюється на безповоротну: у такому разі в отримувачів – платників податку на прибуток виникне дохід, а у платників єдиного податку четвертої групи може збільшитись частка несільськогосподарського товаровиробництва.