Застосування норм при списанні ПММ: топ-10

Із цієї статті ви дізнаєтеся про: основні правила нормування витрат пально-мастильних матеріалів (далі – ПММ) у господарській діяльності сільгосппідприємств.

ПММ належать до, так би мовити, нормованої категорії запасів. Під час проведення податкової перевірки платників податків контролюючі органи часто порівнюють сформовані витрати на їх списання із затвердженими нормами. Тож як списувати пальне: за фактичними витратами чи за встановленими нормами?

Цю дилему доводиться вирішувати кожному підприємству, яке має транспортні засоби. Нещодавно й Мінінфраструктури (див. лист від 21.02.17 р. № 1441/18/10-17, далі – Лист № 1441) переконувало суб’єктів господарювання (далі – СГ), що списувати паливо за фактичними витратами не можна. Тож розглянемо «гарячу десятку» запитань наших читачів щодо застосування норм для списання ПММ.

Для чого потрібні норми ПММ?

Нормування витрат палива – це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, установлені за моделями (модифікаціями) автомобілів, та система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дозволяють ураховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації.

Насамперед, ідея нормування витрат ПММ у масштабах країни передбачає запровадження режиму економії та раціонального використання нафтопродуктів кожним СГ та зменшення надмірного використання пального автотранспортом (див. Підсумковий звіт за проектом ClimaEast «Розробка національної транспортної політики щодо регулювання викидів СО2 та споживання енергії дорожнім транспортом в Україні», підготовлений на замовлення Мінінфраструктури від 28.10.16 р.). А для СГ норми ПММ потрібні для підтвердження зв’язку витрат із господарською діяльністю, а отже – для обґрунтування права підприємства відображати податкові витрати та податковий кредит з ПДВ.