Оптимізація структури капіталу

Ліквідність підприємства: як визначити та поліпшити
Фінансова стійкість підприємства

Із цієї статті ви дізнаєтесь: як визначити оптимальне співвідношення власного та залученого капіталу.

Безумовно, головну роль у джерелах фінансування мають відігравати власні кошти. Проте, зважаючи на сучасний стан аграрної сфери, коли власних коштів часто не вистачає, важлива роль відводиться позиковим джерелам, зокрема банківським кредитам. Однак залучення позикового капіталу є потенційним ризиком зниження фінансової стійкості підприємства. Крім того, нараховані та сплачені відсотки за користування позиковим капіталом зменшують суму чистого прибутку підприємства і знижують рентабельність власного капіталу.

Важливо розуміти, що фінансування за рахунок позикового капіталу вигідно до певної межі. Чим більше позикового капіталу має підприємство у структурі загального капіталу, тим вищим є фінансовий ризик. Адже чим більше підприємство бере в борг, тим більше в нього фінансових витрат і вища небезпека виникнення неплатоспроможності для покриття власних запозичень.

Тому важливим є визначення оптимального співвідношення власного та залученого капіталу з метою ефективного його використання. Сучасна аналітична практика дозволяє це зробити розрахунковим шляхом – за допомогою фінансового важеля (левериджу). Він базується на багатоваріантних розрахунках рівня рентабельності власного капіталу за різної його структури.

Фінансовий леверидж – це використання підприємством позикового капіталу, яке впливає на зміну дохідності власного капіталу і дає можливість одержувати додатковий прибуток на власний капітал. Показник, що відображає рівень додатково генерованого прибутку на власний капітал за різної частки використання позикових коштів, називається ефектом фінансового левериджу (ЕФЛ). Він розраховується за формулою