Оскарження штрафу за несвоєчасну реєстрацію помилкової ПН

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) склало податкову накладну та зареєструвало її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ПН, ЄРПН) із порушенням строку реєстрації. Згодом виявилося, що ця ПН є помилковою, адже в день її оформлення не було жодної операції, що обкладається ПДВ. Тоді ТОВ виписало та зареєструвало в ЄРПН розрахунок коригування (далі – РК) та ПН із правильною датою. Проте обласна ДФС за результатами перевірки ТОВ, незважаючи на аргументи про помилково складену ПН, винесло податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) щодо застосування штрафних санкцій за порушення строку реєстрації цієї ПН. ТОВ, не погодившись із ППР, звернулося до суду для його скасування. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. А суд другої інстанції, дослідивши всі аргументи та докази у справі, прийняв нове рішення, яким задовольнив позов і скасував прийняте обласною податковою ППР (постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.18 р. у справі № 820/2152/18).

Сторони спору: Позивач – ТОВ, Відповідач – Головне управління ДФС в області.

Суть спору

Спеціаліст Відповідача провів перевірку Позивача щодо порушення граничних строків реєстрації ПН та РК у ЄРПН за жовтень 2016 року. За її результатами встановлено факт несвоєчасної реєстрації ПН від 06.10.16 р. № 3 (далі – ПН № 3) – зареєстрована в ЄРПН 25.10.16 р. Тобто граничний строк реєстрації порушено на 19 діб. Це було зафіксовано в акті перевірки і прийнятому ППР від 13.09.17 р. № 0046701213. Сума ПДВ, наведена у ПН, – 332 085 грн., тож штраф у розмірі 10 % становив 33 208,50 грн.

Позивач стверджує, що ПН № 3 складена та зареєстрована помилково без проведення жодної оподатковуваної операції: вона виписана на дату укладення договору постачання, а не за правилом першої події. Після виявлення помилки було одразу складено та зареєстровано в ЄРПН РК від 26.10.16 р. № 5 та правильну ПН від 12.10.16 р. № 6. Оскільки ПН є помилковою, Позивач уважає, що в нього відсутній обов’язок її складати, реєструвати та надавати контрагенту, а отже, її помилкова реєстрація в ЄРПН не тягне за собою наслідків, передбачених п. 120¹.1 Податкового кодексу (далі – ПК).

Позивач, не погодившись із винесеним ППР, оскаржив його до суду з метою скасування.

Рішення суду

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.18 р. у справі № 820/2152/18 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.18 р. апеляційну скаргу Позивача задоволено, рішення першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено: ППР скасовано, на користь Позивача з Відповідача стягнуто судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги. Постанова набрала законної сили з дати її прийняття.

Аргументи суду

1. Судом установлено, що за результатами перевірки фіскальною службою виявлено факт порушення Позивачем п. 201.10 ПК, а саме граничного строку реєстрації ПН у ЄРПН під час виникнення податкових зобов’язань за жовтень 2016 року. Позивач порушив допустимий строк реєстрації ПН на 19 діб. Відповідач виніс оскаржуване ППР.

Дійсно, згідно з п. 201.10 ПК у разі здійснення операцій із постачання товарів/послуг платник податку – продавець зобов’язаний у встановлені строки скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Порушення тягне за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених п. 120¹.1 ПК. У цьому випадку на Позивача було накладено штраф у розмірі 10 % суми ПДВ (33 208,50 грн.).

Проте під час розгляду апеляційної скарги суд з’ясував, що Позивач уклав із контрагентом договір постачання від 06.10.16 р. Безпосереднє постачання товару відбулося 12.10.16 р., а оплату здійснено в повному обсязі 12, 13 та 17 жовтня 2016 року (підтверджується виписками з банку).

Отже, ПН № 3 складена та зареєстрована помилково без проведення жодної оподатковуваної операції. Ця накладна виписана помилково на дату укладення договору постачання, а не за правилом першої події. Помилка виявлена Позивачем самостійно, після чого складено та зареєстровано РК від 26.10.16 р. № 5. Того ж дня оформлено правильну ПН від 12.10.16 р. № 6 на загальну суму, що підлягає сплаті, з урахуванням ПДВ.

2. На користь Позивача суд наводить такі аргументи:

• обов’язок складати та реєструвати ПН виникає з моменту виникнення податкових зобов’язань з ПДВ під час здійснення господарської операції, що є об’єктом обкладення ПДВ, за правилом першої події (п. 187.1 ПК). Судом підтверджено, що перша подія настала після постачання товару 12.10.16 р. на підставі видаткової накладної від 12.10.16 р. № 28 та ПН від 12.10.16 р. № 6, зареєстрованої в ЄРПН;
• ПН складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, які надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ПК). А 06.10.16 р. (дата оформлення помилкової ПН № 3) не здійснено жодних господарських операцій, що були б підставою для складання ПН. Товар за укладеним договором було поставлено після 12.10.16 р.;
• помилка, допущена в номері чи даті ПН, не може бути виправлена шляхом подання РК (п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307). Тому Позивач оформив РК та правильну ПН від 12.10.16 р. № 6 з аналогічними показниками щодо асортименту, кількості, вартості товару та сумами ПДВ;
• жодних строків складання РК до помилкової ПН ПК не встановлено. Такий РК виписується на дату виявлення помилки. Аналогічна позиція викладена у постанові ВСУ від 22.08.18 р. у справі № 804/1366/17. Тож Позивач вчинив правильно, склавши РК до помилкової ПН у день виявлення помилки.

Таким чином, відповідно до наданих доказів у Позивача не було обов’язку складати, реєструвати та надавати ПН № 3. Її помилкове оформлення не тягне за собою застосування штрафних санкцій, передбачених п. 120¹.1 ПК.

Зі свого боку Відповідач не довів правомірність винесеного ППР (ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства), а аргументи Позивача знайшли своє підтвердження у наданих суду доказах (договір постачання, видаткова накладна, квитанції банку тощо).

Отже, суд дійшов такого висновку: задовольнити апеляційну скаргу Позивача, скасувати рішення першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Тобто суд підтвердив, що несвоєчасна реєстрація помилкової ПН у ЄРПН не тягне за собою штрафних санкцій, скасував ППР від 13.09.17 р. № 0046701213, а також стягнув із Відповідача судовий збір, сплачений ТОВ під час подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Відповідно до п. 120¹.1 ПК за несвоєчасну реєстрацію ПН у ЄРПН накладається штраф у відповідних розмірах. Однак якщо операції постачання не було, то немає й обов’язку складати та реєструвати ПН. Тож підстав для застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію помилкових ПН немає. Утім фіскали у даній ситуації виступають за штраф, адже система ЄРПН працює в автоматичному режимі та не розрізняє помилкову та правильну ПН. Факт несвоєчасної реєстрації має місце – чекай на штраф.

Окремого порядку обґрунтування та подання документів до ДФС стосовно скасування штрафу за порушення строку реєстрації помилкової ПН не встановлено. У деяких судових рішеннях наголошується, що в такому випадку платникові необхідно якомога скоріше в довільній формі повідомити фіскальний орган та прохати не застосовувати до нього штрафні санкції. Проте не факт, що податківці стануть на ваш бік. Тому, скоріш за все, захищати свою позицію платникові доведеться в суді. Наразі судова практика неоднозначна, хоча в цілому більш позитивна. Ос­новне, про що слід пам’ятати платникові, – наявність належним чином оформлених первинних документів, які дозволять підтвердити помилковість власних дій та настання справжнього моменту виникнення податкових зобов’язань.