Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Нові вимоги до ТТН: що змінилося

28.10.2021 2861 0 3

Первинні документи: складання, ризики, зразки для роботи

Первинні документи: вимоги, складання, зберігання

Нові вимоги до ТТН та підвищення відповідальності за порушення

ТТН – нові вимоги з 01.10.2021: як не заробити підвищений штраф


Законом від 03.06.2021 № 1534-IX унесено зміни до Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344), які стосуються порядку застосування ТТН та правил її оформлення. Вони набули чинності з 01.10.2021. Тож із цієї дати ТТН має відповідати новим вимогам. Проаналізуємо, як ці зміни втілити на практиці.


Складання ТТН – обов’язок вантажовідправника

Ще до змін, які ми розглядаємо, згідно з п. 11.3 Прави, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила № 363), ТТН на перевезення вантажів автотранспортом мав виписувати замовник (вантажовідправник). Зараз цей обов’язок закріплено за вантажовідправником на рівні закону.

А саме: ст. 1 Закону № 2344 доповнено терміном, який визначає такий обов’язок: вантажовідправник – фізособа, фізособа-підприємець або юрособа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до ТТН або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.

Тож підприємець, юрособа чи фізособа в разі передання перевізнику вантажу мають скласти ТТН.

ТТН на перевезення вантажу для власних потреб

Порядок складання ТТН у внутрішніх перевезеннях регулюється Законом № 2344, Правилами № 363 та Переліком, затвердженим постановою КМУ від 25.02.2009 № 207 (далі - Перелік № 207).

До змін (до 1 жовтня цього року) із норм Переліку № 207 випливав висновок, що для перевезення вантажу для власних потреб ТТН не потрібна. Він базувався на тому, що ТТН не зазначено серед документів, які знадобляться водію юрособи або фізособи-підприємця, які здійснюють вантажні перевезення для власних потреб (п. 2 Переліку № 207, лист Мінінфраструктури від 03.09.2013 № 10092/25/10-13).

Що ж змінилося?

До Закону № 2344 унесено визначення ТТН (раніше воно було лише в Правилах № 363).

ТТНєдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізосіб, які перевозять ван-таж за власний кошт та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей (далі – ТМЦ) на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання ТМЦ, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов’язкові реквізити, передбачені цим Законом та Правилами № 363 (ст. 1 Закону № 2344).

До речі, визначення ТТН практично в такій же редакції із 2019 року міститься у Правилах № 363. Для порівняння: ТТН – єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку ТМЦ на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання ТМЦ, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов’язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Утім, у Законі № 2344 ідеться про ТТН як єдиний для всіх учасників транспортного процесу на шляху переміщення вантажу, за винятком фізосіб, які здійснюють перевезення вантажу за власний кошт та для власних потреб, тобто звичайних фізосіб.

Тож із визначення ТТН випливає, що накладну обов’язково застосовують фізособи-підприємці та юрособи, навіть коли автотранспортом перевозиться вантаж для їхніх власних потреб! Це на сьогодні вже не узгоджується з п. 2 Переліку № 207, який не передбачає наявність ТТН при перевезенні вантажів фізособою-підприємцем та юрособою для власних потреб. Але, зважаючи на те що закон має вищу юридичну силу, суб’єкти господарювання змушені орієнтуватися саме на вимоги оновленого Закону № 2344.

Зверніть увагу! Не застосовувати ТТН при перевезенні вантажів можуть тільки звичайні фізособи, які здійснюють перевезення за власні кошти і для власних потреб.

ТТН як первинний документ бухобліку

У ст. 1 Закону № 2344 уперше на рівні закону визначено, що ТТН може використовуватись у бухгалтерському обліку як первинний документ для списання та оприбуткування ТМЦ. Щоправда, і раніше про це йшлося, однак лише на рівні наказу Мінтрансу (Правила № 363). Але Мінтранс не встановлює правила бухобліку.

Крім того, згідно з п. 3.6 Методрекомендацій, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 № 2, ТТН як була, так і є основою для оприбуткуван-ня ТМЦ.

Проте податківці застерігали бути обережними в оптимізації кількості первинних документів. Так, свого часу в ІПК ДПС від 25.06.2021 № 2533/ІПК/99-00-21-02-02-06 на запитання «Чи достатньо ТОВ як покупцю для оприбуткування товарів, придбаних у контрагентів-постачальників, оформлення та підписання лише ТТН, тобто без окремого складання видаткових накладних та їм подібних?» вони відповідали так: залежно від напряму отримання або видачі ТМЦ, матеріальних активів юрособа повинна оформлювати первинні облікові документи (ТТН, накладні на відпуск ТМЦ, акти приймання матеріалів тощо). При цьому одні первинні документи не можуть замінювати інші, які відрізняються за сутністю та формою, якщо це не передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88. Для остаточного розв’язання питання оптимізації первинки податківці рекомендували звертатися до Мінфіну.

Тож на сьогодні однозначно можна зробити висновок: якщо підприємство визнало ТТН первинним документом для оформлення операції з реалізації/придбання ТМЦ, видаткові накладні вже можна не складати.

Важлива деталь: із визначення, наведеного в ст. 1 Закону № 2344, випливає, що ТТН може використовуватися для цілей бухобліку, якщо містить усі реквізити, передбачені цим Законом. Хоча обов’язкові реквізити первинних документів установлює ст. 9 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996), але їх перелік однозначно менший, ніж той, який установлює Закон № 2344 для ТТН.

Якщо якогось із реквізитів не буде або будуть несуттєві помилки, які не перешкоджають ідентифікувати операцію, дату складання та сторони, які здійснили операцію, документ для облікових цілей уважається чинним.

Звернемося до ч. 2 ст. 9 Закону № 996: «Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо».

Тобто, якщо в ТТН не буде зазначено посвідчення водія, для цілей бухобліку ТТН не вважатиметься дефектною, адже цей недолік не заважає відобразити операцію в обліку.

Інше одвічне запитання: якщо ТТН немає?

Чи можна на основі акта наданих послуг із перевезення та видаткової накладної показати витрати та оприбуткувати товари, якщо ТТН відсутня?

У цьому плані нічого не змінилося. У бухобліку відобразити послуги з перевезення можна на підставі акта наданих послуг. Головне, щоб самі послуги фактично були надані. Видаткова накладна або інший документ підійде для оприбуткування товарів.

Зверніть увагу! У випадках коли наявність ТТН є обов’язковою, контролери наполягають на безтоварності операції, будуючи ланцюжок «немає ТТН – не було перевезення – послуги з перевезення не надавалися – товар не купувався…». Тож під ризик потрапляють витрати на перевезення (адже виходить, що без ТТН його не було) та витрати за придбаними товарами (якщо не доставлялися, то й не купувалися).

На переконання податківців, саме ТТН підтверджує факт надання послуг із перевезення товарів та є одним із додаткових документальних свідчень реальності здійснення господарської операції з постачання товарів (Індивідуальна податкова консультація ДФС від 17.04.2019 № 1637/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

У суді вдається відстояти реальність операції, якщо на підставі інших документів (інвентаризаційні документи, документи на відпуск цих товарів у виробництво чи їх продаж із належним оформленням первинних документів) продемонструвати їхнє подальше життя. Наприклад:

  • «Товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки в їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни в зобов’язаннях платника податків» (постанови Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 807/143/16, від 11.09.2018 у справі № 804/4787/16);
  • «Доводи податкового органу щодо недоліків товарно-транспортних накладних як обставини, що свідчить про нереальність господарських операцій, є безпідставними, оскільки товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції в цілому» (постанова Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 822/6312/15);
  • «Товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до положень діючого законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів» (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 30.08.2019 у справі № 804/17176/14 (№ К/9901/7254/18).

Тож після внесення змін роль ТТН для цілей бухобліку фактично не змінилася. Однак, найімовірніше, податківці ще прискіпливіше вивчатимуть реквізити ТТН та її наявність. Не виключаємо, що без якогось реквізиту (наприклад, того ж посвідчення водія чи габариту транспортного засобу) ТТН не визнаватимуть, а отже, і ставитимуть під сумнів реальність операції.

Тож у статті «Реквізити ТТН: як виконати нові вимоги закону?» розглянемо, які саме реквізити має містити ТТН, бо в них також відбулися зміни.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Надійні рішення з бухобліку, податках і праву

2936 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали