Як бухгалтерські данi впливають на управлiнськi рішення

Подеколи зустрічаються підприємства, у яких керівництво не користується бухгалтерськими даними для управління підприємством. Тож наведемо кілька простих прикладів, як обліково-аналітичне забезпечення підприємства впливає на прийняття управлінських рішень.

Хто, кому та скільки винен

Звичайна господарська ситуація, коли підприємство комусь винне і підприємству винні. Наприклад, є дебіторська заборгованість за відвантаженою продукцією, кредиторська заборгованість за поточними кредитами, за отриманими товарами (роботами, послугами) тощо. Кожна з цих заборгованостей має граничний строк оплати, а також фінансову відповідальність (штраф) за прострочення сплати, або в разі кредиту – відсоток за кожен день користування.

Розуміємо, що коштів у будь-якого підприємства завжди обмаль. Одному заплатив, іншому, а третьому вже не вистачає, бо й тобі не заплатили вчасно. То ж доводиться керувати заборгованостями, слідкувати, кому заплатити в першу чергу, кому в другу і так далі. А кожна заборгованість має свою ціну несплати.

Наприклад, підприємство користується кредитною лінією зі ставкою 0,08 % за кожен день користування від суми використаних коштів. З іншої сторони, за кожен день прострочення оплати заборгованості за придбані товари підприємство сплачує 0,07 %. Дилема: взяти кошти з кредитної лінії і заплатити за товар чи зачекати, поки надійде оплата за продану продукцію та сплатити за товар отриманими коштами? З економічної точки зору вигіднішим є другий варіант. Хоча, погодьтеся, не завжди ціна несплати виражається в економічних категоріях, тобто цифрах. Це можуть бути й якісь особисті стосунки. Наприклад, «своїм» платять більш охоче.

Уявіть, що таких поточних заборгованостей у підприємства, приміром, 100. Одна за одною вони то погашаються, то виникають. Хто слідкуватиме за цим? Бухгалтерія, фінансовий відділ. Саме вони роблять розрахунки й доповідають керівникові, а керівник на підставі цієї інформації дає вказівки на оплату. Тож чи впливає облік заборгованостей на ефективність підприємства? Так, однозначно впливає.

Що маємо?

Середньостатистичне підприємство має, умовно кажучи, з тисячу одиниць різноманітного майна – обладнання, машин, будівель тощо. Чи всі підприємства проводять інвентаризацію? Чи всі дооцінюють майно? Відразу скажемо: є такі підприємства, які навіть не знають переліку всього свого майна, не те, що його вартості. А, наприклад, для того щоб взяти в банку кредит, зазвичай потрібно передати банку в заставу майно.

Який підрозділ на підприємстві займається обліком майна? Бухгалтерія. Бухгалтер слідкує за своєчасним та правильним проведенням інвентаризації, дооцінкою майна. Вірніше, бухгалтер як обліковий спеціаліст своєчасно сповіщає керівника про необхідність таких процедур (див. п. 7 ст. 8 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», далі – Закон № 996).

Керівник (власник) приймає рішення, дає вказівки, адже саме він є відповідальним за організацію бухобліку (п. 2, 3, 6 ст. 8 Закону № 996). Імовірність отримати більшу суму кредиту зростає в разі наявності облікованого, своєчасно проінвентаризованого, дооціненого майна.

То якщо підприємство під заставу одного й того самого майна може залучити більшу суму кредиту – це ефективно? Виходить, у цьому сенсі бухгалтерські рішення впливають на ефективність підприємства.

Спочатку – діагностика, потім – лікування

Бухгалтерську інформацію за аналогією можна сприймати як показники діагностики для людини. Якщо вас щось непокоїть, ви йдете до лікаря. Лікар спершу збирає анамнез (опитує хворого), дає направлення на аналізи, і людина здає аналізи – кров тощо. Отримавши результати досліджень і маючи картину хвороби, лікар призначає лікування. Людина лікується й одужує.

Те саме й бухгалтерська інформація. Вона дає показники господарського стану підприємства: скільки і якого майна, хто кому і скільки винен, яка величина прибутку, скільки коштів на рахунку тощо. Тільки маючи цю інформацію можна ухвалити адекватні управлінські рішення. У згрупованому, систематизованому виді вона вміститься на одному-двох аркушах. Але ж скільки праці, часу потрібно, щоб її зібрати! Скільки вміння потрібно, щоб правильно згрупувати! Саме в цьому й полягає сутність бухгалтерської роботи!

Приклад
Підприємство планує залучити кредит на суму 500 тис. грн. строком на один рік на придбання обладнання. Відсотки за кредит – 150 тис. грн. За даними бухгалтерського обліку минулого року обсяг продажу продукції становить 3 600 тис. грн. (у т. ч. ПДВ – 600 тис. грн.). Витрати становлять 2 300 тис. грн. (у т. ч. ПДВ – 300 тис. грн. (не всі витрати з ПДВ)). Отримано прибуток 1 000 тис. грн., сплачено ПДВ до бюджету – 300 тис. грн. (600 тис. грн. – 300 тис. грн.). Придбання обладнання дозволить наростити річні обсяги продажу на 15 % порівняно з минулим роком. Пропорційно збільшаться і витрати. Чи доцільно підприємству придбавати обладнання? Чи вистачить у нього для цього власних коштів?

Попередній аналіз бухгалтерських даних дозволяє зробити такий висновок.

Обсяг продажу після придбання обладнання становитиме 4 140 тис. грн. (3 600 тис. грн. х 1,15) (у т. ч. ПДВ – 690 тис. грн.).

Витрати – 2 645 тис. грн. (2 300 тис. грн. х 1,15) [у т. ч. ПДВ – 345 тис. грн. (300 тис. грн. х 1,15)].

Прибуток становитиме 1 150 тис. грн. [(4 140 тис. грн. – 690 тис. грн.) – (2 645 тис. грн. – 345 тис. грн.)].

Це фактично власні кошти підприємства. То ж їх вистачить на залучення кредиту та виплату відсотків 650 тис. грн. (500 тис. грн. + 150 тис. грн.), якщо, звісно, власні кошти будуть витрачатися на інші цілі в сумі не більше 500 тис. грн. (1 150 тис. грн. – 650 тис. грн.).

ПДВ до сплати до бюджету – 345 тис. грн. (690 тис. грн. – 345 тис. грн.). Період окупності без урахування дисконтування – 3,3 року [500 тис. грн. : (1 150 тис. грн. – 1 000 тис. грн.)].

На підставі такого простого аналізу бухгалтерських даних видно, що підприємству доцільно придбавати обладнання і для цього в нього вистачить власних коштів. Але ж для того щоб зробити будь-який аналіз, бухгалтерські дані мають бути повними, своєчасними, правильно згрупованими. Інакше аналізу не вийде.

І наостанок: не забудьте сказати директорові, що якщо він візьме кредит, який разом із відсотками йому обійдеться в 650 тис. грн., то для погашення такого кредиту повинні бути власні кошти на цю саму суму. Власні кошти отримуються здебільшого від продажу продукції (або можуть уноситися засновниками до статутного капіталу). А якщо продати продукцію, то, щоб залишилося в підсумку 650 тис. грн. вільних коштів, потрібно буде сплатити ПДВ до бюджету на суму 130 тис. грн. (650 тис. грн. х 20 %). Бухгалтерський облік показує збалансованість між різними показниками діяльності.