Якщо основні засоби замортизовані на нуль і працюють: практичні поради з бухобліку

Із цієї статті ви дізнаєтеся: що робити, якщо об’єкт основних засобів (далі – ОЗ) досяг свого граничного строку використання й повністю замортизований.

За правилами бухгалтерського обліку залишкова (балансова) вартість об’єкта ОЗ визначається як різниця між його первісною (переоціненою) вартістю та сумою зносу, тобто сумою амортизації, накопиченою з початку експлуатації об’єкта. З часом залишкова вартість досягає нульового значення (або ліквідаційної вартості), – це закінчення строку корисного використання, який був установлений під час введення об’єкта в експлуатацію. І хоча для більшості об’єктів ОЗ (зокрема, які мають у своєму складі зворотні відходи, наприклад у вигляді металобрухту чи будматеріалів, та які підприємство з високою ймовірністю реалізує) слід установлювати ліквідаційну вартість (докладніше див. «Ліквідаційна вартість основних засобів: як визначити?»), на багатьох сільгосппідприємствах є замортизовані на нуль ОЗ, строк використання яких закінчився.

Тож на практиці часто виникає запитання, що далі робити з такими об’єктами: списати чи залишити на балансі, адже вони перебувають у справному стані та продовжують використовуватися в господарській діяльності.

Далі озвучимо актуальні запитання, які найчастіше виникають у керівників та бухгалтерів у схожих ситуаціях.

Чи можна продовжувати експлуатацію ОЗ із нульовою залишковою вартістю?

Відповідь на це запитання міститься в П(С)БО 7 «Основні засоби» та Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.03 р. № 561 (далі – Методрекомендації № 561). В обох зазначених документах сказано, що підставою для списання ОЗ з балансу є його невідповідність критеріям визнання активом.