Експорт сільгосппродукції за договором комісії

Для кого ця стаття: для сільгосппідприємств, що мають намір продавати свою продукцію за межі митної території України.

Із цієї статті ви дізнаєтеся: про особливості та порядок експорту сільгосппродукції на умовах комісії, про нюанси укладення договору комісії, а також оподаткування та бухоблік таких операцій.

Не секрет, що закупівельні ціни на сільгосппродукцію на території України та за її межами значно відрізняються. І звичайно, вітчизняним сільгосптоваровиробникам набагато вигідніше продавати свою продукцію за кордон за прямими договорами з нерезидентами. Але невеликим сільгосппідприємствам складно це зробити самостійно, адже для цього потрібно знайти іноземних покупців, налагодити канали збуту, укласти зовнішньоекономічний договір, здійснити митне оформлення продукції тощо. Тому такі підприємства можуть звернутися до посередника, який за винагороду візьме на себе всі клопоти. Зазвичай з таким посередником укладають договір комісії на продаж продукції.

Розглянемо особливості експорту сільгосппродукції за договором комісії, а саме коли продукція передається сільгосппідприємством (комітентом) резиденту України (комісіонеру) за договором комісії для подальшого експорту нерезиденту (покупець).

Договір комісії є одним з видів посередницьких договорів. Відносини сторін, які виникають за цим договором, регулюються гл. 69 Цивільного кодексу (далі – ЦК). Так, за договором комісії комісіонер зобов’язується за дорученням комітента за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 ЦК). Тобто в даній ситуації за договором комісії комісіонер зобов’язується продати товар, який належить комітентові.

Оскільки однією стороною договору є юридична особа (сільгосппідприємство), договір має бути укладений в письмовій формі (ст. 208 ЦК). При цьому обов’язкове нотаріальне посвідчення не вимагається, але за бажанням сторони можуть засвідчити договір у нотаріуса.