Благодійна допомога: облікові та податкові нюанси

Не секрет, що деякі неприбуткові організації нашої країни потребують допомоги, наприклад заклади освіти та охорони здоров’я, військові частини. Сільськогосподарські підприємства часто надають таку допомогу, передаючи їм кошти, матеріальні цінності або оплачуючи роботи (послуги), зокрема із проведення ремонту. Про те, як правильно оформити та відобразити такі операції в обліку сільгосппідприємства, щоб йому не довелося ще й сплачувати штрафні санкції, ми розповімо в консультації.

Хто, кому та на що може надавати благодійну допомогу

Загальні принципи благодійної діяльності в Україні визначено в Законі від 05.07.12 р. № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073). Згідно зі ст. 1 цього Закону благодійна діяльність – це добровільна особиста або майнова допомога, яка не передбачає отримання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації від імені або за дорученням бенефіціара (одержувача благодійної допомоги). При цьому:

• бенефіціар – це набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом № 5073;
• благодійник – дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у т. ч. благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

Благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності (ст. 6 Закону № 5073).

Цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах. Сферами благодійної діяльності є (ст. 3 Закону № 5073):

• освіта;
• охорона здоров'я;
• екологія, охорона довкілля та захист тварин;
• запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим унаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах;
• опіка та піклування, законне представництво та правова допомога;
• соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги та подолання бідності;
• культура та мистецтво, охорона культурної спадщини;
• наука та наукові дослідження;
• спорт і фізична культура;
• права людини і громадянина та основоположні свободи;
• розвиток територіальних громад;
• розвиток міжнародної співпраці України;
• стимулювання економічного зростання й розвитку економіки України та її окремих регіонів, а також підвищення конкурентоспроможності України;
• сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні;
• сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.

Суб'єктами благодійної діяльності є благодійні організації, а також інші благодійники та бенефіціари (ст. 4 Закону № 5073).

Узагальнюючи вищенаведене, можна зробити висновок, що надавати благодійну допомогу (тобто бути благодійником) можуть як благодійні організації, так і інші суб’єкти господарювання (у т. ч. сільгосппідприємства), а також фізичні особи. А от перелік отримувачів такої допомоги більш обмежений – ними можуть бути лише фізичні особи, неприбуткові організації та територіальні громади. При цьому надавати та використовувати благодійну допомогу дозволяється виключно на вищенаведені цілі (сфери). Забороняється, зокрема, благодійним організаціям надавати благодійну допомогу політичним партіям або від імені політичних партій, а також брати участь у виборчій агітації (п. 3 ст. 3 Закону № 5073).

Документальне оформлення

Одержувач благодійної допомоги, як правило, звертається до потенційного благодійника з офіційним листом, в якому міститься прохання про надання допомоги на певні цілі (сума може бути зазначена або не зазначена). Після розгляду цього листа керівником підприємства приймається рішення про надання (чи відмову в наданні) благодійної допомоги. У разі прийняття рішення про надання такої допомоги рекомендуємо сільгосппідприємству оформити (отримати) такі документи:

• договір про надання благодійної допомоги та/або лист-клопотання від одержувача. У цих документах має бути визначено обсяг товарів, що передаватимуться, та/або робіт (послуг), що виконуватимуться, порядок передання таких товарів (виконання робіт), строки та інші важливі умови;
• наказ керівника сільгосппідприємства про надання благодійної допомоги;
• копії документів (довідки), що підтверджують унесення одержувача допомоги до Реєстру неприбуткових організацій (якщо отримувач – неприбуткова організація);
• копії документів, що підтверджують реєстрацію одержувача допомоги як благодійної організації, якщо він таким є;
• первинні документи, які свідчать про перерахування грошових коштів (платіжні доручення), передачу матеріальних і нематеріальних активів (накладні, акти), надання послуг (акт про надання послуг) тощо. При цьому, якщо для виконання робіт (надання послуг) залучається стороння організація-виконавець, то слід оформити тристоронній акт виконаних робіт (наданих послуг), зазначивши в ньому, що роботи (послуги) оплачуються однією стороною (сільгосппідприємством), а їх отримувачем (замовником) є інша сторона (наприклад, школа, лікарня тощо).

Оподаткування

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 Податкового кодексу (далі – ПК) об’єктом обкладення податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень розд. ІІІ ПК. Коригування в обов’язковому порядку здійснюється тими платниками, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн грн.

Згідно з пп. 140.5.9 ПК фінансовий результат звітного періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, перерахованих (переданих) протягом звітного податкового року неприбутковим установам та організаціям, які на дату перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ПК, у розмірі, що перевищує 4 % оподаткованого прибутку попереднього звітного року.

Отже, хоча в бухобліку вся вартість благодійної допомоги відобразиться у складі витрат у періоді їх понесення (про це див. далі в консультації), але при визначенні фінансового результату з метою оподаткування податком на прибуток бухгалтерський фінансовий результат слід відкоригувати на суму допомоги, яка перевищує 4 % податкового прибутку минулого року.

Якщо в минулому році оподаткованого прибутку не було (у т. ч. через перебування сільгосппідприємства на спрощеній системі оподаткування), то бухгалтерський фінансовий результат необхідно відкоригувати на всю вартість благодійної допомоги. Тобто, простіше кажучи, витрати на благодійну допомогу не враховуватимуться при обчисленні податку на прибуток.

Не потрібно здійснювати таке коригування лише тим підприємствам – платникам податку на прибуток, у яких обсяг доходу за попередній рік (за даними фінзвітності) був меншим за 20 млн грн.

ПДВ

Якщо благодійна допомога надається грошовими коштами, то жодних наслідків із ПДВ у сільгосппідприємства не виникне, адже відсутня операція з постачання, яка є об’єктом обкладення ПДВ згідно з п. 185.1 ПК. Якщо ж як благодійна допомога передаються товари (у т. ч. сільгосппродукція) або послуги, то такі операції підпадають під визначення об’єкта обкладення ПДВ.

Однак згідно з пп. 197.1.15 ПК від обкладення ПДВ звільняються операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Слід звернути увагу, що деякі консультанти трактують вищенаведену норму так, що начебто вона поширюється лише на операції з надання благодійної допомоги виключно благодійним організаціям або самими благодійними організаціями. Вважаємо таку думку хибною, адже в нормі зазначено «зокрема <...> благодійним організаціям», що означає лише один із варіантів надання такої допомоги й не виключає можливості надання благодійної допомоги іншими благодійниками (у т. ч. сільгосппідприємствами) та іншим отримувачам.

Крім того, далі в самому пп. 197.1.15 ПК зазначено, що під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

Тому вважаємо, що сільгосппідприємства, які надають благодійну допомогу в порядку, передбаченому Законом № 5073, мають право скористатися вищенаведеною нормою щодо звільнення цієї операції від обкладення ПДВ.

При цьому слід пам’ятати, що на товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників в цілях, визначених ст. 3 Закону № 5073, поширюються правила маркування. Маркування проводиться шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. Під час маркування товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника.

На операцію з постачання, яка звільняється від обкладення ПДВ (у т. ч. й відповідно до пп. 197.1.15 ПК) слід скласти окрему податкову накладну (п. 201.5 ПК). Згідно з п. 17 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307, у податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».

До розд. А табличної частини такої податкової накладної (рядки I–X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:

• у рядку I зазначається загальна сума коштів за податковою накладною;
• рядку IX – загальний обсяг постачання товарів/послуг (в даному випадку дорівнюватиме ряд. I);
• рядки II–VIII не заповнюються.

До розд. Б табличної частини податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

• до графи 2 – номенклатура товарів/послуг постачальника (благодійника);
• графи 3 – код товару згідно з УКТЗЕД. Графа 3 заповнюється у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, на всіх етапах постачання таких товарів;
• граф 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг;
• графи 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;
• графи 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;
• графи 8 – у разі здійснення операцій із постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, зазначається код ставки 903;
• графи 9 – код пільги. Код пільги зазначається згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДФС станом на дату складання податкової накладної;
• графи 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.

Сільгосппідприємство має право сформувати податковий кредит (за загальною декларацією з ПДВ) щодо товарів (послуг), які воно придбало для подальшого передання як благодійної допомоги. Адже згідно з п. 198.1 ПК до складу податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані при здійсненні операцій із придбання або виготовлення товарів (у т. ч. в разі їх увезення на митну територію України) та послуг. При цьому вимоги щодо дотримання «господарського» напряму використання таких товарів для цілей формування податкового кредиту в ПК тепер немає.

Водночас, як передбачено п. 198.5 ПК, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПК, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо вони призначаються для використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 ПК. При цьому згідно з п. 189.1 ПК база оподаткування визначається:

• за необоротними активами – виходячи з їх балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються відповідні операції;
• за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.

Якщо ж передається власно вирощена сільгосп-продукція, то вищезазначену податкову накладну слід оформити на товари (послуги), що були придбані з ПДВ та увійшли до собівартості такої продукції.

Відображається вказана податкова накладна в рядку 4.1 загальної декларації з ПДВ.

Єдиний податок

Для платників єдиного податку третьої групи операція з надання благодійної допомоги (як у грошовій, так і в натуральній формі) жодним чином не вплине на суму цього податку.

Для єдинників четвертої групи також жодних наслідків не буде навіть у разі, якщо як благодійна допомога передаватимуться товари або продукція власного виробництва. Адже така операція в бухобліку (див. далі в консультації) не збільшує доходу сільгосппідприємства (не включається до обсягів реалізації), а відображається лише у складі витрат.

Бухгалтерський облік

Відповідно до п. 5 П(С)БО 16 «Витрати» витрати відображаються в бухобліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань. На підставі цієї норми витрати на надання благодійної допомоги в бухобліку благодійника в повному обсязі включаються до складу інших витрат у періоді надання такої допомоги. При цьому відбувається нарахування за рахунком 977 «Інші витрати від звичайної діяльності» у кореспонденції з рахунком 685 «Розрахунки з іншими кредиторами

Приклад
Сільгосппідприємство (ТОВ «Веселка«) придбало медичне обладнання на суму 120 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 20 000 грн.) і передало його як благодійну допомогу районній лікарні. Крім того, для здійснення ремонту приміщень такої лікарні було придбано будматеріали на суму 36 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 6 000 грн.) та оплачено послуги будівельної організації, яка здійснила ремонтні роботи, на суму 24 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 4 000 грн.). З будівельною організацією оформлено тристоронній Акт виконаних робіт (див. зразок у кінці консультації)

Відображення таких операцій у бухобліку покажемо в таблиці.

(грн.)

Висновки

При наданні благодійної допомоги слід керуватися вимогами Закону № 5073, яким визначено коло можливих отримувачів такої допомоги та цілі, на які вона може надаватися. Доцільно укласти договір з отримувачем допомоги або ж отримати від нього листа із проханням про надання такої допомоги. Підставою для надання допомоги буде наказ керівника підприємства. Передання товарів (продукції) неприбутковій організації або безоплатне надання послуг має бути оформлене відповідними первинними документами (накладною, актом).