• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Норми природного убутку зерна під час зберігання: хто та як застосовує

22.10.2019 2473 0 3

Головні тези статті:

  • з 06.08.19 р. діють нові нормативи природних втрат зернових культур під час їх зберігання;
  • норми убутку зерна під час зберігання розроблено для зернових складів та зернопереробних підприємств, однак їх можуть застосовувати сільгосппідприємства, які зберігають самостійно вирощене зерно на власних складах;
  • самостійне визначення суб’єктами господарювання (далі – СГ) норм природного убутку продукції для розрахунку сум ПДВ податковим законодавством не передбачено;
  • під час зберігання зерна відбувається його рух (зокрема, надходження в жнива та вибуття в разі реалізації). Тому норми природного убутку певної партії зерна загалом визначають, виходячи із середнього строку його зберігання;
  • норма природних втрат застосовується до загальної кількості за вибуттям і залишком.

Втрата маси зерна у процесі його зберігання є закономірним явищем. Причиною цього є сорбційні процеси, зменшення сухих речовин у процесі дихання зерна, розпил у результаті переміщення зернових мас у зерносховищі тощо. З технологічного погляду такі втрати зерна є природним убутком.

За загальним порядком для списання природних втрат слід керуватися галузевими нормативно-правовими актами, оскільки Податковий кодекс (далі – ПК) не передбачає самостійного визначення суб’єктами господарювання норм природних втрат зерна.

Однак із кінця 2016 року більшість спеціалістів та фахових видань з бухобліку вважали проблему з нормативами убутку зерна нерозв’язаною, оскільки єдиний документ, який установлював такі нормативи для сільгосппідприємств, – наказ Мінхлібопродуктів СРСР від 28.01.86 р. № 23 (далі – Наказ № 23) – відповідно до постанови КМУ від 23.11.16 р. № 1066 було скасовано.

Однак ми ще раніше (див. «Норми природного убутку зерна при зберіганні: проект від Мінагрополітики») акцентували увагу читачів, що за своєю сутністю Наказ № 23 як такий не затверджував нормативів убутку зерна, а лише містив вказівку міністрам хлібопродуктів СРСР, начальникам головних управлінь і відділів Мінхлібопродуктів СРСР тощо прийняти до керівництва та виконання Норми природних втрат зерна, продуктів його переробки, насіння трав, кормів трав’яних, штучно висушених, і насіння олійних культур при зберіганні на підприємствах системи Міністерства хлібопродуктів СРСР, затверджені постановою Держпостачу СРСР від 07.01.86 р. № 4 (далі – Норми № 4), що є чинною й досі (про це, зокрема, свідчить статус документа на офіційному веб-порталі ВРУ. А тому СГ мали право керуватися цими «давніми» нормами до прийняття відповідного «сучасного» акта, який би регулював процес нормування природних втрат під час зберігання зерна.

Повна версія доступна тільки передплатникам

Кращі матеріали