Калькуляція зернових культур

Збирання зернових: документування та облік

Для кого ця стаття: для сільгосппідприємств, які згідно зі своєю обліковою політикою оцінюють зібране зерно за виробничою собівартістю.

Із цієї статті ви дізнаєтеся про: послідовність калькулювання виробничої собівартості зернової продукції; порядок списання калькуляційних різниць.

Собівартість продукції – це витрати підприємства, пов’язані з її виробництвом. За своєю економічною сутністю вона є частиною вартості, а саме виражає ту її частину, що має постійно повертатись на місце виробництва продукту, щоб забезпечити просте відтворення (за умови інших рівних умов).

Визначення витрат, що припадають на одиницю продукції (робіт, послуг), називають калькуляцією. Для потреб бухобліку розрізняють калькуляцію:

• планову, що складається на основі нормативних розрахунків для визначення собівартості того чи іншого виду продукції або процесу робіт. Така калькуляція складається із взаємопов’язаних допоміжних таблиць, що слугують базою для її визначення. Наприклад, розрахунок амортизації, розрахунок потреби пально-мастильних матеріалів, розрахунок потреби насіння, добрив, засобів захисту рослин і т. д. Складається вона, виходячи із планових норм витрат та планового рівня виходу продукції. Тобто планова калькуляція показує максимально допустимий рівень витрат на виробництво відповідної продукції (виконання робіт), їх склад і структуру;
• звітну – складається з метою визначення фактичної (виробничої) собівартості продукції за звітний період. Вона характеризує реальний обсяг витрат за їх видами та рівень собівартості кожного виду продукції. Звітна калькуляція розробляється в розрізі встановлених статей і тим самим підвищує їх аналітичність та сприяє контрольним функціям.