Якщо реалізаційні ціни на птицю не перекривають її балансової вартості

Для кого ця стаття: для неспеціалізованих сільгосппідприємств, що вирощують сільськогосподарську птицю.

У чому полягає проблема. Бізнес – це діяльність, яка ведеться на свій страх і ризик. Так, вона, безумовно, спрямована на отримання прибутку, але, на жаль, не завжди кожна господарська операція цей прибуток приносить. Підприємства, які займаються птахівництвом, на сьогодні несуть значні витрати на закупівлю племінного молодняку птиці для батьківського або промислового стада курей. Після завершення використання птиці основного стада вона забивається на м’ясо або реалізується на сторону. Реалізаційні ціни на таку птицю не перекривають її облікової вартості. Як результат від реалізації основної продукції (яєць) отримують прибутки, а від реалізації птиці основного стада чи м’яса – збитки. Це викривляє економічні показники використання птиці, оскільки спричиняє суттєвий розрив між балансовою вартістю поголів’я птиці та вартістю виробленого ними продукту. Чи можна щось зробити з позиції бухобліку для уникнення збитків від реалізації птиці, ураховуючи, що сільгосппідприємства затиснуті в лещата стандартів та методичних рекомендацій? Розберемось у цій статті. А почнемо з нагального, але не вирішеного на сьогодні питання амортизації у птахівництві.

За цією темою див. також «Уцінка тварин, вибракуваних з основного стада: коли проводити та як обліковувати».

Сільськогосподарська птиця є біологічним активом (далі – БА), оскільки у процесі біологічних перетворень вона здатна давати сільгосппродукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди (п. 4 П(С)БО 30 «Біологічні активи»). Тому основними спеціалізованими нормативно-правовими актами, якими мають керуватися неспеціалізовані господарства для документального оформлення, планування та ведення обліку у птахівництві, є:

• П(С)БО 30;
• Методичні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів, затверджені наказом Мінагрополітики від 21.02.08 р. № 73;
• Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Мінагрополітики від 18.05.01 р. № 132;
• Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджені наказом Мінфіну від 29.12.06 р. № 1315 (далі – Методрекомендації № 1315);
• Методичні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів у сільськогосподарських підприємствах, затверджені наказом Мінагрополітики від 21.12.07 р. № 929.

За загальним правилом П(С)БО 30 БА поділяють на поточні (використовуються протягом періоду, що не перевищує 12 місяців) та довгострокові (використовуються понад 12 місяців). І згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291, для їх обліку передбачено рахунки 21 «Поточні біологічні активи» та 16 «Довгострокові біологічні активи» відповідно. Амортизації підлягають саме довгострокові БА, однак лише в разі, якщо їх облік ведуть за первісною вартістю (п. 11 П(С)БО 30, п. 5.8–5.15 Методрекомендацій № 1315). Та чи діють ці правила у птахівництві?