Послуги із зберігання зерна: з чого почати

Із цієї статті ви дізнаєтеся: чи необхідно отримувати дозвіл на здійснення робіт із зберігання та переробки зерна на зернових складах, включаючи елеватори, та чи обов’язково атестувати лабораторію зернового складу.

Загальні положення

Зберігання зерна – це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Згідно із Законом від 04.07.02 р. № 37-IV «Про зерно та ринок зерна в Україні» (далі – Закон № 37) суб’єктами зберігання зерна визначено (ст. 7):

• зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства);
• суб’єкти виробництва зерна, якими є власники, орендарі та користувачі земельних ділянок, що використовуються для виробництва зерна, та які зберігають його у власних або орендованих зерносховищах;
• інші суб’єкти, що беруть участь у процесі зберігання зерна.

Отже, зберігати зерно можна не лише на спеціально обладнаних елеваторах, які є у великих суб’єктів господарювання, а й у невеликих зерносховищах, збудованих на власних чи орендованих землях.

Відповідно до Закону від 02.03.15 р. № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» діяльність із надання послуг із зберігання зерна не підлягає ліцензуванню.

Ще з 2014 року обов’язкову сертифікацію зерноскладів скасовано. Тому отримувати сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна для надання таких послуг іншим суб’єктам господарювання не потрібно. Відносини в такому разі ґрунтуються на підставі укладеного між сторонами договору складського зберігання зерна, типову форму якого затверджено постановою КМУ від 11.04.03 р. № 510. При цьому обов’язковою є видача поклажодавцям (власникам зерна) складських документів на зерно, а саме: подвійного та простого складських свідоцтв, складської квитанції (ст. 37 Закону № 37).

Крім того, сільгосппідприємство – власник зерна має право зберігати його у власних зерносховищах. Тож, якщо сільгосппідприємство використовує свої зернові склади лише для власних потреб, то ніяких дозвільних документів не потрібно.

Також установлено, що роботи із зберігання та переробки зерна віднесено до робіт підвищеної небезпеки та включено до додатка 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.11 р. № 1107 (далі – Порядок № 1107). Тому для виконання вказаних робіт необхідно отримати дозвіл за формою додатка 1 до Порядку № 1107.

Утім, неурегульованим на сьогодні є питання про необхідність атестації лабораторій, які проводять аналіз та визначають характеристику зерна, що надходить до зернового складу.

Отже, розглянемо, як отримати дозвіл на проведення робіт із зберігання та переробки зерна та чи повинні лабораторії зерносховищ проходити атестацію.

Отримання дозволу

Раніше дозвіл на проведення робіт із зберігання та переробки зерна видавався Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України, але після реорганізації її підрозділи увійшли до складу Держпраці. І сьогодні такий дозвіл виготовляється територіальним органом Держпраці.

Для отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки роботодавець (уповноважена особа) повинен подати особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення до Центру надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) за місцем своєї реєстрації заяву за формою додатка 4 до Порядку № 1107.

До заяви необхідно додати висновок експертизи про дотримання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки. Отримати його можна на будь-якому державному підприємстві «Експертно-технічний центр», яке знаходиться на вашій території та надає послуги у сфері промислової безпеки, охорони праці, експертизи об’єктів підвищеної небезпеки. Таке підприємство є експертною організацією (п. 3 Порядку № 1107).

Строк видачі дозволу або повідомлення роботодавця про відмову в його видачі становить 10 робочих днів (далі – р. д.) з дня отримання документів (п. 10 Порядку № 1107). Такий дозвіл видається безплатно.

Зверніть увагу: якщо в установлений строк роботодавцю не видано або не надіслано дозвіл чи рішення про відмову в його видачі, він має право через 10 р. д. із дня закінчення такого строку (тобто через 20 р. д. із дня подачі документів до ЦНАП) виконувати роботи підвищеної небезпеки.

Дозвіл діє на всій території України протягом 5 років. Надалі строк його дії можна продовжити, звернувшись до Держпраці через ЦНАП.

Отримавши дозвіл та маючи намір виконувати роботи підвищеної небезпеки, роботодавець повинен письмово повідомити про це територіальний орган Держпраці за місцем виконання таких робіт не пізніше ніж за 10 р. д. до їх початку, додавши до повідомлення копію дозволу (п. 14 Порядку № 1107).

Атестація лабораторії

У разі приймання зерна на зберігання зерновий склад зобов’язаний проаналізувати його якість (ст. 24 Закону № 37). Саме для цього на зерновому складі розміщують лабораторію, яка здійснює аналіз та стандартизацію всього наявного зерна. На підставі даних лабораторії проводяться розрахунки між покупцем та продавцем, формується вартість продукції, тому оцінка лабораторії впливає на ціну зерна в контрактах на поставку.

Найголовніше завдання лабораторії – установити різні характеристики зерна та присвоїти йому відповідний клас. Наприклад, пшениця може мати клас від 1-го (найякісніше зерно) до 6-го (найнижчий клас).

Працівник лабораторії також бере участь у прийманні, переміщенні та відвантаженні зерна, контролює ряд параметрів під час сушки, вентиляції та зберігання зернових культур. Лабораторія визначає такі показники якості зерна, як вологість, зернова та смітна домішки, склоподібність, сила борошна, фізичні властивості тіста, якість клейковини тощо.

Раніше аналізи лабораторії мали певну силу після проходження нею атестації. Однак Законом від 05.06.14 р. № 1314-VII «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі – Закон № 1314), який набув чинності з 01.01.16 р., проведення атестації таких лабораторій не передбачено.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 7 Закону № 1314 цим законом будуть визначатися повноваження центральних органів виконавчої влади, інших державних органів у сфері законодавчо регульованої метрології стосовно повноважень підприємств та організацій, фізосіб-підприємців на проведення певних вимірювань, не пов’язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг. Але на даний момент такі повноваження відсутні (крім державного контролю харчових продуктів).

Отже, виходячи з норм Закону № 1314 необхідності атестувати лабораторію немає.

Проте Державне підприємство «Укрметртестстандарт», яке до набрання чинності цього закону здійснювало атестацію сотень вимірювальних лабораторій України, надавало роз’яснення та рекомендувало лабораторіям все одно отримувати оцінки в добровільному порядку. На його думку, така оцінка повинна мати вигляд сертифікату визнання вимірювальних можливостей за старою «відпрацьованою» формою.

Зверніть увагу: у п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1314 визначено, що свідоцтва про атестацію на проведення вимірювань, видані в установленому порядку до набрання чинності цього закону, є чинними протягом визначеного в них строку дії або до прийняття протягом строку їх дії таких свідоцтв згідно із законами України та ч. 4 ст. 7 Закону № 1314. Таким чином, максимальний строк дії виданого раніше свідоцтва становить 3 роки, починаючи з 01.01.16 р.

Окремо законодавством передбачено акредитацію лабораторії. Така акредитація здійснюється добровільно, шляхом звернення до Національного органу України з акредитації згідно із Законом від 17.05.01 р. № 2407-III «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» (далі – Закон № 2407).

Рішення про акредитацію викладається у формі атестата, яким установлюється, що лабораторія є компетентною у провадженні визначеної у заявці діяльності з оцінки відповідності. Строк дії атестата – 5 років (ст. 11 Закону № 2407). Незважаючи на те що ніхто не зобов’язаний проходити таку акредитацію, наявність атестата може додатково підтвердити високий рівень компетентності лабораторії на конкурентоспроможному ринку зернових лабораторій.

Висновки

Діяльність із надання послуг із зберігання зерна не підлягає ліцензуванню. Із 2014 року обов’язкова сертифікація зернових складів скасована. Тому отримувати сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна для надання таких послуг іншим суб’єктам господарювання не потрібно. У даному випадку відносини ґрунтуються на підставі укладеного між сторонами договору складcького зберігання.

Для виконання робіт із зберігання та переробки зерна необхідно отримати дозвіл. Дозвіл видається безплатно територіальним органом Держпраці через ЦНАП. Строк видачі дозволу або повідомлення про відмову в його видачі становить 10 р. д. із дня отримання документів.

Для проведення аналізу якості зерна зерновий склад може мати лабораторію. Найголовніше завдання лабораторії – проаналізувати різні характеристики зерна та присвоїти йому відповідний клас. На сьогодні атестацію таких лабораторій не передбачено, але видані раніше атестати діють. Максимальний строк їх дії – 3 роки, починаючи з 01.01.16 р.

У добровільному порядку лабораторія може пройти акредитацію та отримати за її результатами атестат, який підтвердить компетентність у здійсненні заявленої діяльності.