Надання вiдпустки на новому мiсцi роботи переведеному працівнику

Статтею 24 Закону України Про відпустки  передбачено, що у разi звiльнення працiвника йому виплачується грошова компенсацiя за всi не використанi ним днi щорiчної вiдпустки, а також додаткової вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей.

У разi переведення працiвника на роботу на iнше пiдприємство грошова компенсацiя за не використанi ним днi щорiчних вiдпусток за його бажанням має бути перерахована на рахунок пiдприємства, куди перейшов працiвник. При цьому до стажу роботи, що дає право на вiдпустку, зараховується час, за який працiвник не використав вiдпустку за попереднiм мiсцем роботи.

Вiдповiдно до пункту 5 статтi 36 Кодекс законів про працю України (далi — КЗпП України) переведення працiвника, за його згодою, на iнше пiдприємство, в установу, органiзацiю або перехiд на виборну посаду є пiдставами припинення трудового договору.

При цьому розрахунковий перiод для обчислення середньої заробiтної плати для оплати часу вiдпусток або виплати компенсацiї за невикористанi вiдпустки вiдповiдно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.02.95 р. № 100 (далi — Порядок), який настане пiсля переведення на нове мiсце роботи, визначатиметься за новим мiсцем роботи.

Обчислення середньої заробiтної плати для оплати часу вiдпусток або виплати компенсацiї за невикористанi вiдпустки проводиться з урахуванням пункту 2 Порядку, виходячи з виплат за останнi 12 календарних мiсяцiв роботи, що передують мiсяцю надання вiдпустки або виплати компенсацiї за невикористанi вiдпустки.

Якщо працiвниками вiдпрацьовано менше 12 календарних мiсяцiв, то обчислення середньої заробiтної плати провадиться виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа мiсяця пiсля оформлення до першого числа мiсяця, в якому надається вiдпустка або виплачується компенсацiя за невикористанi вiдпустки.

У випадку, коли у працiвника вiдсутнiй розрахунковий перiод (з 1 числа мiсяця пiсля оформлення до першого числа мiсяця, в якому надається вiдпустка або виплачується компенсацiя за невикористанi вiдпустки), розрахунки проводяться з урахуванням останнього абзацу пункту 4 Порядку, а саме виходячи з установленого йому в трудовому договорi посадового окладу.

Нарахування виплат для оплати часу вiдпусток або виплати компенсацiї за невикористанi вiдпустки провадиться вiдповiдно до пункту 7 Порядку шляхом дiлення сумарного заробiтку за останнi перед наданням вiдпустки 12 мiсяцiв або за менший фактично вiдпрацьований перiод на вiдповiдну кiлькiсть календарних днiв року чи меншого вiдпрацьованого перiоду, зменшену на кiлькiсть святкових i неробочих днiв, встановлених законодавством (стаття 73 КЗпП України). Одержаний результат перемножується на число календарних днiв вiдпустки.

При цьому при наданнi вiдпустки на новому мiсцi роботи днi щорiчної вiдпустки, яка надається за перiод роботи на попередньому мiсцi роботи, оплачуються iз суми компенсацiї, яка перерахована на нове мiсце роботи.

Що стосується розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соцiальним страхуванням, то вiдповiдно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26.09.2001 р. № 1266 (далi — Порядок № 1266), середньоденна заробiтна плата обчислюється шляхом дiлення нарахованої за розрахунковий перiод (12 календарних мiсяцiв) заробiтної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування та/або страховi внески на вiдповiднi види загальнообов’язкового державного соцiального страхування, на кiлькiсть календарних днiв зайнятостi (вiдповiдно до видiв страхування — перiод перебування у трудових вiдносинах, виконання робiт (послуг) за цивiльно-правовими договорами, проходження служби, провадження пiдприємницької або iншої дiяльностi, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо вiд такої дiяльностI) у розрахунковому перiодi без урахування календарних днiв, не вiдпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатнiсть, вiдпустка у зв’язку з вагiтнiстю та пологами, вiдпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку та шестирiчного вiку за медичним висновком, вiдпустка без збереження заробiтної плати.

Згiдно з пунктом 32 Порядку № 1266 середня заробiтна плата для розрахунку допомоги по вагiтностi та пологах i допомоги по тимчасовiй непрацездатностi, оплати перших п’яти днiв тимчасової непрацездатностi за рахунок коштiв роботодавця обчислюється роботодавцями на пiдставi вiдомостей, що включаються до звiту про суми нарахованої заробiтної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсацiї) застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування, що подаються до ДФС.

Якщо компенсацiя за невикористану вiдпустку була нарахована та з неї сплачено єдиний внесок на попередньому мiсцi роботи, а виплачена на новому мiсцi роботи, то у разi настання страхового випадку в перiод перебування у трудових вiдносинах за новим мiсцем роботи при обчисленнi середньої заробiтної плати вона не враховується.

ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

Джерело: http://dp.dsp.gov.ua/