Операції з емфітевзисом: як відобразити в бухобліку

Із цієї статті ви дізнаєтеся про:

• вимоги до визнання та оцінки права користування землею за договором емфітевзису (далі – емфітевзис, право користування земельною ділянкою, право емфітевзису) для потреб бухобліку;
• облікове відображення господарських операцій із придбання, продажу та внесення до статутного капіталу іншого підприємства права емфітевзису.

За загальним правилом придбаний або отриманий актив відображається в балансі, якщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигід, пов’язаних із його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена (п. 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).

З облікової точки зору, право користування земельними дiлянками на умовах емфітевзису не можна визнавати земельним активом, який повністю належить пiдприємству-емфітевту, оскiльки, нагадаємо, право власностi на землю є правом володiння, користування й розпорядження земельними дiлянками (ст. 78 Земельного кодексу). Пiдприємство, якому надана в користування земельна дiлянка, не є її власником i не може нею розпоряджатися. А тому в бухобліку визнається активом не сама земля, а лише право на її експлуатацію.

Таке право користування землею за договором емфітевзису є майновим і не має матеріальної форми, однак воно може бути ідентифіковане – на основі держреєстрації майнового права. Тому для відображення його на рахунках та у звітності слід керуватися нормами П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», адже воно підпадає під визначення нематеріального активу (далі – НА) як такого (п. 4 П(С)БО 8).

Такий висновок випливає також із пп. 138.3.4 Податкового кодексу, який серед інших видів НА називає і право користування земельною ділянкою. Крім того, аналогічну позицію висловлює Мінфін у своєму листі від 06.03.09 р. № 31-34000-10-10/6424 (далі – Лист № 31).