Оскаржуємо відмову в реєстрації ПН/РК у суді
02.08.2017 14906 5 5
Із цієї статті ви дізнаєтеся: як оскаржити в судовому порядку рішення Комісії ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК), а також як діяти в разі затягування комісією строку прийняття відповідних рішень.
Згідно з пп. 201.16.3 Податкового кодексу (далі – ПК) рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. У цій консультації розглянемо порядок оскарження дій у судовому порядку при отриманні від Комісії ДФС відмови в такій реєстрації, а також оскарження бездіяльності цієї комісії при тривалому розг-ляді документів.
Оскарження відмови
Загальні положення
Конституцією України кожному громадянину гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, її посадових осіб (ст. 55). Отже, у разі незгоди з думкою органу ДФС такі дії/бездіяльність можна оскаржити в судовому порядку. Так, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень суду (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства, далі – КАС).
Порядок розгляду скарг на рішення Комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН затверджено постановою КМУ від 04.07.17 р. № 485 (далі – Порядок № 485). У цьому документі детально прописано процедуру адміністративного оскарження саме таких рішень Комісії ДФС. Рішення за результатами розгляду скарг потім може бути оскаржене в судовому порядку.
Зверніть увагу: при оскарженні рішення Комісії ДФС у суді його вже не можна буде оскаржити в адміністративному порядку (п. 6 Порядку № 485).
Оскарження рішень Комісії ДФС на підставі Порядку № 485 є безплатним, має коротший строк розгляду, уважається досудовою процедурою та за його результатами можна добитися реєстрації зупиненої ПН/РК у ЄРПН. Тому доречно спробувати спочатку оскаржити відмову в адміністративному порядку, а потім, якщо скаргу не буде задоволено, звернутися до суду.
Як і задоволення Комісією ДФС скарги, поданої в адміністративному порядку, задоволення позовної заяви є підставою для реєстрації в ЄРПН ПН/РК, указаних у заяві. Але звертаємо увагу: аби уникнути непорозумінь та хитрощів із боку податківців, прохання зобов’язати орган ДФС здійснити дії з реєстрації ПН/РК у ЄРПН краще оформити в позові як окрему вимогу.
Адміністративні справи щодо оскарження дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень вирішуються за вибором позивача за його місцем знаходження, зареєстрованим в установленому порядку (ст. 19 КАС). Тобто якщо позивач – сільгосппідприємство зареєстрований у м. Дніпрі, то звертатися необхідно до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Перелік окружних адміністративних судів можна знайти на офіційному веб-сайті Судової влади України у розділі «Судова влада» – «Суди». Права та обов’язки сторін визначено в ст. 49 КАС.
Сплата судового збору
За подання до суду позовної заяви (немайнового характеру) юрособі або фізособі-підприємцю доведеться сплатити судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону від 08.07.11 р. № 3674-VI «Про судовий збір», далі – Закон № 3674). У 2017 році він становить 1 600 грн. Судовий збір можна перерахувати в безготівковій або готівковій формі.
Зверніть увагу: якщо в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, то судовий збір сплачується за кожну таку вимогу (ч. 3 ст. 6 Закону № 3674). Тож при зазначенні в позові декількох вимог, наприклад стосовно скасування відмови Комісії ДФС та зобов’язання здійснити реєстрацію ПН, доведеться сплатити судовий збір у подвійному розмірі, тобто 3 200 грн.
Загальний строк звернення до адміністративного суду становить 6 місяців. Він обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ст. 99 КАС). У нашому випадку перебіг цього строку починається з дня, коли:
- зупинено реєстрацію ПН/РК у ЄРПН – при оскарженні дій із зупинення реєстрації або бездіяльності в разі тривалого розгляду пояснень;
- надано відмову в такій реєстрації – при оскарженні рішення суб’єкта владних повноважень.
Подання позову
Адміністративний позов подається у формі письмової позовної заяви позивачем або його представником особисто до канцелярії суду або надсилається поштою та має містити (ст. 105, 106 КАС):
- найменування суду, до якого подається позовна заява;
- ім’я (найменування) позивача, поштову адресу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі є. За відсутності засобу зв’язку або електронної пошти у шапці позову все-таки слід увести таку графу, але тоді вказати в ній «відсутні»;
- ім’я (найменування) відповідача, а якщо оскаржуються рішення посадової особи, то її посаду і місце служби, поштову адресу, а також номер засобу зв’язку, електронну пошту, якщо відомо;
- зміст позовних вимог і викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. У разі подання позову до декількох відповідачів розкривається зміст позовних вимог до кожного з них;
- у разі необхідності – клопотання про витребування доказів, про виклик свідків тощо;
- перелік документів та інших матеріалів, що додаються до позову, та їхні копії за кількістю відповідачів та третіх сторін. Тобто в разі подання позову, у якому позивачем є сільгосппідприємство, відповідачем – орган ДФС, третьою особою – контрагент позивача, сам позов та додані до нього документи мають бути у 4 екземплярах: три – для сторін, четвертий – для суду.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати підписання. Якщо позов подається представником, то до нього додається засвідчена належним чином довіреність представника (ст. 58 КАС). Оригінал такої довіреності має бути пред’явлений разом із документом, що посвідчує особу, під час установлення осіб у судовому засіданні.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості їх надання вказує такі докази і зазначає причини неможливості їх подання.
Зверніть увагу: в адміністративних справах обов’язок доведення правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень покладається саме на відповідача, якщо він заперечує проти позову (ст. 71 КАС).
Строк розгляду справи
Адміністративна справа має бути розглянута протягом місяця з дня відкриття провадження у справі (ст. 122 КАС). Рішення за спором викладається у формі постанови. З інших питань виносяться ухвали (ч. 4 ст. 160 КАС). Тож при вирішенні справи по суті суд може (ст. 162 КАС):
- задовольнити позов повністю або частково;
- відмовити у задоволенні позову повністю або частково.
Постанова адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ст. 254 КАС), тобто через 10 днів із дня отримання копії постанови. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України (ст. 14, 255 КАС).
Оскарження бездіяльності
Як свідчать наші читачі, Комісія ДФС при розгляді пояснень та документів часто не витримує строк, установлений пп. 201.16.3 ПК, – 5 робочих днів. Тому розкажемо, як діяти в даній ситуації для захисту своїх прав.
У разі тривалого розгляду Комісією ДФС пояснень, документів для реєстрації ПН/РК у ЄРПН у судовому порядку можна оскаржити її бездіяльність, подавши позов до окружного адміністративного суду. У даному випадку оскарження в адміністративному порядку не передбачено, адже такий порядок діє, лише коли є рішення органу ДФС, а в нас жодного рішення ще не надано. Тому єдиний вихід – звернутися до суду.
Особливостей подання позову до суду з метою оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень не встановлено. Тобто позов складається так само, як і при оскарженні до суду дій органу.
Вимогами такого позову можуть бути, наприклад:
- визнання протиправною бездіяльність органу ДФС щодо неприйняття в установлений законом строк рішення про реєстрацію відповідної ПН/РК у ЄРПН або відмову в такій реєстрації;
- зобов’язання органу ДФС здійснити реєстрацію у ЄРПН ПН/РК, зазначених у скарзі.
Зверніть увагу: найкраще, якщо суд не просто скасує рішення ДФС, а зобов’яже орган ДФС здійснити певні дії, наприклад, зареєструвати ПН/РК у ЄРПН. Якщо ж у вимогах просити тільки скасування квитанції про зупинення, то ймовірно, що при повторному моніторингу ДФС знову прийме рішення про зупинення.
Крім того, однією з вимог може бути прохання до суду стягнути з відповідача (ДФС) суму судового збору за даним позовом на користь позивача. Адже при поданні позову саме позивач повинен сплатити судовий збір, інакше справу не приймуть до розгляду. А якщо вже суд задовольнить цю вимогу, то витрачені кошти будуть повернуті позивачу після винесення рішення (ст. 94 КАС).
Так само, як і при оскарженні відмови, задоволення позовної заяви стосовно оскарження бездіяльності органу ДФС та зобов’язання вчинити певні дії є підставою для реєстрації в ЄРПН ПН/РК, указаних у заяві.
Висновки
Для оскарженя будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень можна звертатися до адміністративного суду. Загальний строк звернення становить 6 місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази. Якщо відповідач заперечує проти позову, то доводити правомірність рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень повинен саме він. За подання до адмінсуду позовної заяви треба сплатити судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600 грн.). Судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Як і при задоволенні Комісією ДФС скарги, поданої в адміністративному порядку, задоволення позовної заяви є підставою для реєстрації в ЄРПН указаних у заяві ПН/РК.
Коментарі до матеріалу
Відсортовано: по часу за популярністю
Всього коментарів 5