Про порядок оподаткування ПДВ

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 19.02.2018 р. № 668/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про порядок оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операції із внесення фізичною особою рухомого майна (транспортного засобу) до статутного фонду юридичної особи та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Правила визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ встановлено статтею 187 розділу V ПКУ.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник ПДВ зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункти 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).

Правила складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за № 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. № 276).

Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за № 159/28289, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. № 276 (далі - Порядок № 21).

До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий пункту 1 розділу III Порядку № 21).

Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший пункту 6 розділу III Порядку № 21).

Дані операцій з постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються ПДВ за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України, вказуються у рядку 1.1 розділу І «Податкові зобов'язання» податкової декларації з ПДВ (пункт 3 розділу V Порядку № 21).

Дані операцій з придбання товарів/послуг на митній території України з ПДВ вказуються у рядку 10.1 розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ (пункт 4 розділу V Порядку № 21).

При цьому для платників податку, які заповнюють рядок 1.1 розділу І «Податкові зобов'язання» і рядок 10.1 розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ, обов'язковим є подання додатка 5 до податкової декларації з ПДВ.

Отже, у разі якщо фізична особа є зареєстрованою як платник ПДВ, то операція із внесення такою фізичною особою рухомого майна (транспортного засобу) до статутного фонду юридичної особи є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню податком на загальних підставах за основною ставкою. При цьому на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ фізична особа (платник ПДВ) - постачальник товарів зобов’язана скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН згідно з вимогами статті 201 розділу V ПКУ та Порядку № 1307. Сума ПДВ, зазначена у такій податковій накладній, зареєстрованій в ЄРПН, підлягає включенню до складу податкового кредиту покупця товарів (платника ПДВ). Вказана операція відображається у податковій звітності з ПДВ згідно з вимогами Порядку № 21.

У разі якщо фізична особа не зареєстрована як платник ПДВ, то операція із внесення такою фізичною особою рухомого майна (транспортного засобу) до статутного фонду юридичної особи не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Разом з цим повідомляємо, що інформації, викладеної у зверненні, недостатньо для надання вичерпної індивідуальної податкової консультації з порушеного питання, а тому у разі необхідності пропонуємо повторно звернутися до контролюючого органу із наданням детального опису здійснюваних операцій та копій документів, що стосуються таких операцій.

Щодо відображення у бухгалтерському обліку операції із внесення фізичною особою рухомого майна (транспортного засобу) до статутного фонду юридичної особи, то з порушеного питання пропонуємо звернутися до Міністерства фінансів України як до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).