Чи потрібно вносити зміни в Статут, в зв’язку з прийняттям нового закону

З набуттям чинності нового закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у керівників та менеджерів виникає слушне питання: Чи потрібно вносити зміни до Статуту.

Це залежить виключно від кількості засновників, їх між особистих відносин та статутного фонду.

Для вирішення цього питання пропонуємо вам коротко ознайомитися з основними змінами.

1. Підхід, за якого не встановлюється обмежень на кількість учасників

Залучення учасників в процеси управління товариством та наділяє їх широкими повноваженнями для захисту своїх прав та впливу на керівництво, що створить у учасників потужну мотивацію звузити своє коло за рахунок викупу часток тих учасників, хто не виявляє  інтересу до діяльності товариства та не бере участь у загальних зборах.

2. Стаття 7 проекту присвячена регулюванню важливого і нового для України інструменту, яким є корпоративні договори.

У законі і статуті можуть бути встановлені певні повноваження учасників, а у корпоративному договорі – зобов’язання  сторін про їх реалізацію певним чином.

 врегулювання своїх відносин за допомогою договорів)

3. Важливою новелою проекту є виключення інформації про розмір статутного капіталу та переліку учасників товариства з переліку відомостей, що підлягають обов‘язковому закріпленню в статуті (ст.10).

4. Зазначена стаття не містить і вимог щодо включення до статуту місцезнаходження товариства.

5. Проектом встановлене загальне правило про внесення учасниками вкладів  не пізніше 6 місяців з дня державної реєстрації товариства (ч.1 ст.13).

6. У статті 5 проекту встановлюються особливості Внесення вкладу у негрошовій формі.

7. У статті 17 встановлені правила збільшення розміру статутного капіталу із залученням додаткових вкладів за рішенням загальних зборів.

8. У ч.9 встановлений строк прийняття рішення про збільшення статутного капіталу та розміри часток учасників із застосуванням встановленого коефіцієнту.

9. Регулювання для виходу учасника з товариства (стаття 23 ), положеннями ч.1 передбачається, що учасник, частка якого в капіталі товариства перевищує 50 відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників, в той час як учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства не перевищує 50 відсотків, може у будь-який час вийти з товариства.

10. Правила ст.23 застосовуються також до відносин щодо виходу з товариства спадкоємця чи правонаступника учасника.

11. Стаття 19 встановлює детальні правила застосування механізму переважного права учасника на придбання частки у статутному капіталі, яка продається

12. Проект передбачає можливість для учасників передбачити у статуті інший порядок реалізації учасниками своїх переважних прав (ч.6). Частиною 4 передбачене судове вирішення спорів про укладення договору у разі ухилення однієї із сторін, а частиною 5 передбачений механізм захисту учасником свого переважного права від порушення через звернення до суду з вимогою про переведення на нього прав та обов‘язків покупця частки. 

13. Статтею 26 встановлюються норми, основним призначенням яких є недопущення перехоплення контролю над товариством або негативного впливу виконавчого органу на загальні збори учасників через використання прав, що припадають на частку в статутному капіталі, що набуті самим товариством.

14. У ст.27 регулюється виплата дивідендів

15. Стаття 28 містить цілий ряд застережних механізмів, які повинні запобігти вилученню активів під приводом виплат прибутку. Так, загальні збори учасників не можуть прийняти рішення про розподіл прибутку, якщо товариство має зобов‘язання по виплатам учасникам, що вийшли або були виключені, якщо товариство не в змозі розрахуватись із кредиторами тощо  (ч. 1). Дивіденди не виплачуються учаснику, який не повністю вніс вклад

16. Частина 3 статті 32  встановлює обов‘язок виконавчого органу товариства скликати загальні збори у випадку різкого (на 50 відсотків) зменшення вартості чистих активів товариства, що може свідчити про різке погіршення фінансового стану.

17. у ч.4 ст.32 пропонується передбачити, що винні порушники нестимуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства

18. Статтею 38 проекту встановлюються особливості проведення загальних зборів у товариствах з одним учасником.

19. у ч.13 ст.40 проекту пропонується встановити особливості припинення повноважень одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу

20. Важливою новелою проекту є і встановлення правил про значні правочини і правочини із заінтересованістю (ст.ст. 45, 46, 47). Правила, що встановлені у ст.ст. 45 та 46, передбачають, що виконавчий орган не може вчиняти значні правочини і правочини з заінтересованістю за власним рішенням, а має отримати на це спеціальне повноваження шляхом одержання згоди, яка надається загальними зборами або наглядовою радою (причому голосування відбувається за спеціальними правилами).

ВАЖЛИВО ДЛЯ ВРАХУВАННЯ

Главою ІV визначаються особливості припинення та виділення товариства. Основне навантаження несе стаття 55, присвячена конвертації часток товариств. У статті 56 викладені правила, які мають на меті захист прав кредиторів.

Пропоновані зміни передбачають, що товариство, окрім виконавчого органу може мати і інші органи, компетенцію яких визначатимуть закон і статут

На Ваш розсуд

Далі по тексту вносяться зміни до Цивільного та Господарського кодексів. Вони не потребують змін у Статут, оскільки регулюватимуться норми законом.

Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»