Договір комісії: правила і нюанси складання

Із цієї статті ви дізнаєтеся:

• які умови слід включити до договору комісії;
• які первинні документи складаються за договором комісії;
• як самостійно скласти договір.

Нормативна база

Відношення в рамках договору комісії регулюються Цивільним кодексом (далі – ЦК) (гл. 69, ст. 1011–1028).

Договір комісії належить до договорів з надання посередницьких послуг. На практиці в основному застосовується при здійсненні торговельних операцій. Проте такий договір можна укладати для здійснення будь-яких операцій, не заборонених законом.

Згідно зі ст. 1011 ЦК за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату зробити одну або декілька операцій від свого імені, але за рахунок комітента.

Чим договір комісії відрізняється від договору доручення?

Ці договори близькі за своєю природою – вони призначені для регулювання посередницьких відносин і одна сторона діє за дорученням другої сторони. Але принципова відмінність у тому, що повірений за договором доручення діє не від свого імені, а від імені довірителя, а за договором комісії комісіонер діє від свого імені, а не від імені комітента.

Учасники комісійних відносин

Ми вже сказали, що сторонами договору комісії є комітент і комісіонер.

Хто може виступати в ролі комітента і комісіонера?

У цій ролі можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи (у т. ч. підприємці). Законодавчих обмежень із цього приводу не встановлено.

Чи є стороною договору третя особа, з якою комісіонер укладає угоду на користь комітента?

Третя особа, з якою комісіонер укладає операції на користь комітента, не є стороною договору, але є учасником комісійних відносин.

Комітент і третя особа не відповідають один перед іншим, з усіма претензіями кожен з них може звернутися до комісіонера.

Чи відповідає комісіонер за дії третіх осіб, з якими він укладає правочин на користь комітента?

Комісіонер несе відповідальність перед комітентом за третіх осіб тільки в тому випадку, якщо він:

• був необачним при виборі третьої особи (у разі судового спору цей факт комітентові доведеться довести);
• поручився за виконання договору третьою особою. Таке поручництво називається делькредере (ч. 3 ст. 1016 ЦК).

Чи може комісіонер укласти договір субкомісії з третьою особою?

Так, може, але тільки з відома комітента. Виняток: без згоди комітента комісіонер може укласти такий договір, якщо це необхідно для захисту інтересів комітента. Але про це комітента необхідно повідомити (ч. 2 ст. 1015 ЦК). Але в будьякому випадку комісіонер нестиме відповідальність перед комітентом за дії субкомісіонера.

Форма та істотні умови договору

Договір комісії достатньо укласти у простій письмовій формі, нотаріальне посвідчення не потрібне. Але за бажанням сторони можуть посвідчити договір у нотаріуса.

До договору комісії необхідно включити всі істотні умови, зазначені у ст. 180 Господарського кодексу (далі – ГК), а саме:

• предмет договору;
• ціна;
• строк дії.

Предмет договору. Це посередницькі послуги з укладення визначених договором правочинів. Якщо предметом договору є купівля або продаж товарів, тоді істотною умовою договору буде визначення цього товару, а також його ціни (ч. 3 ст. 1012 ЦК).

Ціна. Договір комісії є платним, тобто за надані комітентові послуги комісіонер отримує комісійну винагороду, розмір якої встановлюється договором (ст. 1013 ЦК).

У договорі можна зафіксувати не тільки розмір комісійної винагороди, але й порядок її виплати комісіонерові. Розмір винагороди комісіонера можна встановити в договорі різними способами, наприклад:

• відсоток від суми операцій;
• тверда грошова сума;
• комбінована форма: тверда грошова сума і диференційований відсоток залежно від суми операцій;
• різниця (або частина різниці) між ціною, призначеною комітентом, і ціною продажу товару (роботи, послуги) комісіонером.

Порядок виплати комісійної винагороди також може бути різним:

• винагорода виплачується комітентом тільки після затвердження звіту комісіонера;
• комісіонер самостійно утримує винагороду з виручки, яка отримана ним від проведених операцій.

Крім того, якщо комісіонер поручився за виконання операції третьою особою (делькредере), він має право на додаткову плату (ч. 2 ст. 1013 ЦК).

Зверніть увагу! Якщо комісіонер здійснить правочин на вигідніших умовах, ніж це визначено комітентом (наприклад, продасть нерухоме майно комітента за вищою ціною порівняно з договірною), то додатково отримана вигода належить комітентові, а не комісіонерові.

Також комісіонер має право вимагати від комітента відшкодування здійснених ним при виконанні договору витрат, але це мають бути витрати, безпосередньо пов’язані з виконанням дорученого. Щоб уникнути непорозумінь, рекомендуємо в договорі комісії конкретно зазначати витрати, що підлягають відшкодуванню (ст. 1024 ЦК).

Таким чином, у комітента виникає обов’язок не тільки виплатити комісіонерові винагороду, але й компенсувати його витрати на виконання договору (якщо інше не встановлено договором).

Строк дії договору. Згідно зі ст. 1012 ЦК договір комісії може бути укладений на певний строк або без визначення строку. Проте у випадку з госпдоговорами пріоритет матиме норма ГК, тому строк дії в договорі необхідно зазначити.

Майте на увазі! Якщо якась істотна умова відсутня в договорі, договір уважається неукладеним. А це означає, що за таким договором у сторін не виникають ні права, ні обов’язки.

Звіт комісіонера

Про виконане доручення комісіонер зобов’язаний «доповісти» комітентові, подавши звіт (ст. 1022 ЦК). Зверніть увагу: звіт комісіонера – це первинний документ, оформлення якого передбачене в рамках договору комісії.

Строки подання звіту комісіонера законодавчо не встановлені. Тому рекомендуємо сторонам самостійно зазначити в договорі, коли комісіонер повинен подавати звіт (наприклад, раз на місяць або за фактом здійснення правочину).

Форма звіту комісіонера і перелік необхідних реквізитів для цього документа в законодавстві також не встановлені. Тому звіт складається в довільній формі, але із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів первинного документа, передбачених ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV, п. 2.4 Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.

Ми рекомендуємо зазначати у звіті комісіонера:

• реквізити сторін, які дозволяють їх ідентифікувати;
• реквізити договору комісії, за яким складається звіт;
• відомості про здійснені правочини (номенклатура реалізованого/придбаного товару (послуги), його вартість тощо);
• дату продажу/придбання товарів (послуг);
• розмір комісійної винагороди. Завважимо, що розмір комісійної винагороди можна не зазначати у звіті, якщо сторони оформляють акт наданих послуг і ці відомості наводяться там;
• суму витрат, що підлягають відшкодуванню (зазвичай до звіту додаються копії документів, що підтверджують витрати);
• дату складання, поряд з якою ставиться підпис уповноваженої особи, яка підготувала звіт. На практиці на звіті комісіонера можуть проставлятися підписи і печатка (за наявності) не тільки комісіонера, але й комітента.

Для зручності рекомендуємо зафіксувати вимоги до звіту комісіонера в договорі комісії.

Крім звіту комісіонер, як правило, також оформляє і передає комітентові на підпис Акт здачі-приймання наданих послуг. Цей документ складається після закінчення правочину, коли комісіонер передає комітентові все отримане – у грошовій або матеріальній формі. Але на відміну від звіту комісіонера складання такого документа законодавчо не передбачене. Тому якщо звіт містить усі обов’язкові реквізити первинного документа і всю інформацію про здійснений комісіонером правочин, то акт можна й не оформляти.

У який строк комітент повинен прийняти звіт комісіонера і розплатитися з ним на підставі звіту?

На підставі звіту ведуться всі розрахунки між комітентом і комісіонером. Комітент має право пред’явити свої заперечення комісіонерові протягом 30 днів з дня отримання звіту комісіонера. Якщо він цього не зробить у зазначений строк, звіт уважається прийнятим комітентом (ч. 2 ст. 1022 ЦК).

Для підтвердження того факту, що комітент прийняв звіт комісіонера, комітент повинен поставити свій підпис і печатку (за наявності) внизу звіту.

Застосовуємо на практиці

Ситуація

Два українських підприємства укладають між собою договір комісії, за умовами якого комітент доручає комісіонерові знайти і придбати товар на території іноземної держави – у Польщі. Який у такому разі скласти договір і чи буде він мати статус зовнішньоекономічного?

На взаємовідносини між двома резидентами (українськими підприємствами) поширюються вимоги українського законодавства. У цій ситуації між ними укладатиметься договір комісії, у якому визначатиметься територія його виконання (територія іноземної держави – Польща). У такому разі комісіонер зобов’язується придбати для комітента товар з певними характеристиками за кордоном і передати його комітентові, отримавши за це передбачену договором винагороду. Такий договір не матиме статусу зовнішньоекономічного, оскільки обидві його сторони – резиденти України.

Пам’ятайте! Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦК).

А ось комісіонер при покупці товару за кордоном укладатиме ВЭД-контракт з іноземним контрагентом – продавцем товару (третьою особою, яка не є стороною договору комісії, але є учасником комісійних відносин).

Наше законодавство пред’являє певні вимоги до оформлення відносин із закордонними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Так, ЗЕД-контракт має бути складений українською мовою – незалежно від того, яке право сторони вибрали для своїх договірних відносин. Цей висновок випливає з положень ст. 19 Закону від 03.07.12 р. № 5029-VI «Про основи державної мовної політики». Але крім тексту українською мовою у ЗЕД-контракті також може бути використана й мова другої сторони договору (наприклад, у наший ситуації – польська).

Важлива вимога! Первинні документи до ЗЕД-контракту, складені іноземною мовою (у нашому випадку – польською), повинні мати автентичний переклад українською мовою для цілей оподаткування.

Про нюанси укладення ЗЕД-контракту докладніше читайте в «Укладаємо ЗЕД-контракт: ТОП-7 запитань».

Для вашої зручності наведемо зразок у вигляді фрагмента договору комісії.

Зразок

* Додатки тут не наводимо.