Аліменти: утримання та оподаткування

Для кого ця стаття: для роботодавців, працівники яких мають сплачувати аліменти.

Зі статті ви дізнаєтеся: як утримати аліменти з працівника та чи треба їх оподатковувати.

Право на утримання (аліменти) має особа, яка є непрацездатною чи потребує матеріальної допомоги. Сімейний кодекс (далі – СК) передбачає різні випадки виплати аліментів, зокрема одним із подружжя на користь іншого (ст. 75, 99 СК), повнолітніми дітьми на користь батьків (ст. 202 СК), іншими особами на користь членів сім’ї, які потребують допомоги (гл. 22 СК). Але, звісно, найпоширенішим випадком є сплата аліментів одним із батьків, який проживає окремо від неповнолітньої дитини, на її користь (ст. 180, 181 СК).

Аліменти можуть утримуватися як за бажанням працівника, так і примусово.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій та(або) натуральній формі (ст. 181 СК). За таких обставин платник аліментів для утримання з його доходу аліментів на дитину подає за місцем роботи (місцем виплати пенсії, стипендії) заяву про відрахування з його зарплати (пенсії, стипендії) аліментів у вказаному розмірі та протягом зазначеного строку (ст. 187 СК). Подана працівником заява є достатньою підставою для добровільного утримання аліментів.

Крім того, відповідно до ст. 189 СК утримання аліментів можливе й на підставі договору про сплату аліментів на дитину. У такому договорі прописують розмір, строки та порядок виплати аліментів. Цей документ укладають у письмовій формі та нотаріально посвідчують.